ПДВ гуртом і в роздріб

Олена Шкарпова, "Контракти", №38, 2010

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/38201012491.html

Підприємства-експортери вже й не сподівалися отримати ПДВ-облігації цього літа, та уряд усе ж таки виконав свою обіцянку: папери випущено до початку осені. Облігації видали підприємствам зі списку, заздалегідь складеного Державною податковою адміністрацією разом з Мінфіном. До реєстру увійшли близько 2 тис. підприємств, або 90% претендентів на відшкодування ПДВ. Список складався за боргами, що накопичилися на 01.05.2010 р.

Серед найбільших одержувачів ПДВ-облігацій — АрселорМіттал Кривий Ріг, ММК ім. Ілліча, ЛУКОЙЛ — Одеський НПЗ, Кримський Титан та інші промислові компанії країни. Загальна сума емісії податкових облігацій — 16,4 млрд грн.

Епопея з випуском ПДВ-облігацій тривала все літо. Мало не щотижня представники Мінфіну привселюдно заявляли, що транші ось-ось почнуться. Але в середині липня виявилося, що складені списки не остаточні (хоча до того моменту минули всі терміни подачі заявок від компаній, і реєстр було затверджено Мінфіном і ДПАУ). Потім кілька разів змінювалася загальна сума відшкодування: до списку то додавалися, то виключалися компанії, причому сума таких спірних заявок становила 2 млрд грн.

Списки змінювалися, тому що певні компанії ніяк не могли вирішити, згодні вони отримати облігації чи чекатимуть відшкодування ПДВ грошима. Компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг», наприклад, до останнього моменту вагалася. Причому питання вирішувалося на рівні головного офісу. За даними компанії, до середини червня борг за податком перед нею становив 2,5 млрд грн. І зрештою керівництво вирішило брати участь в урядовій програмі з випуску ПДВ-паперів. Зернотрейдери також міркували досить довго. Але більшість із них усе ж таки подали заявки.

Загалом відбулося чотири транші ПДВ-облігацій: 2, 27, 30 і 31 серпня. Причому після четвертого траншу Мінфін кілька днів відмовчувався, не повідом­ляючи, очікуються ще випуски чи на емісії 31 серпня уряд ставить крапку. Ринком навіть поповзли чутки, що Кабмін допускає випуск ще однієї порції бондів на суму 12 млрд грн у рахунок погашення поточних боргів за ПДВ.

У розмові з Контрактами заступник міністра фінансів Тетяна Єфименко підтвердила, що четвертий транш ПДВ-облігацій (на суму 6,04 млрд грн) все ж таки був останнім, і поки що нових випусків не планується. «Звісно, можуть бути різні форс-мажорні обставини. Наприклад, компанія, включена до списку претендентів на ПДВ-облігації, не отримає паперів з технічної причини. У цьому разі ми сплатимо борг перед нею й випустимо нові облігації», — запевнила Тетяна Єфименко. Однак, за її словами, системного списку, аналогічного раніше складеному, більше не буде.

Кому потрібні ПДВ-облігації

Банки та інвесткомпанії очікували на випуск паперів. Улітку тільки під операції із ПДВ-облігаціями банківська система накопичила близько 10 млрд грн ліквідності. Причому певні банки готові викупити мало не всю емісію податкових бондів. «Залежно від ціни ми можемо купити значну частину всього випуску», — зазначає начальник відділу структурованих продуктів ІНГ Банк Україна Роман Висоцький.

Усе літо найбільші банки країни спеціально тримали гроші на рахунках і вкладали їх хіба що в депозитні сертифікати, ОВДП або надавали короткострокове міжбанківське фінансування. ПДВ-папери могли з’явитися в будь-який день, тож фінустанови мали бути готовими до негайної скупки.

Звісно, ані банки, ані інвесткомпанії не стали б тримати цих паперів до погашення: вони планували купувати їх в інтересах нерезидентів. «Інвестиційні компанії не вкладатимуть грошей в ПДВ-бонди для того, щоб тримати їх довго. Вони інвестують із метою якнайшвидшого перепродажу, здебільшого нерезидентам», — зазначає аналітик ІК Astrum Management Сергій Фурса.

Саме нерезиденти вважаються цільовою аудиторією ПДВ-облігацій. По-перше, вони мають у своєму розпорядженні справді великі кошти, тож випуск на 16,4 млрд грн за їхніми мірками — мізер, і вони легко можуть викупити всі папери й тримати їх досить довго. По-друге, дохідність ПДВ-облігацій на рівні 5,5% річних плюс регулярні грошові виплати за тілом облігацій (по 10% номіналу кожні півроку) — не така вже й погана дохідність за західними мірками. Особливо якщо врахувати знижку при купівлі облігації. Звісно, що більша знижка, то вищий доход спекулянта.

Від самого початку, ще до першого траншу ПДВ-облігацій, учасники інвестиційного ринку розраховували на досить високі дисконти — аж до 35–40%. Вважалося, що в зернотрейдерів, хіміків і металургів (тобто найбільших експортерів та основ­них одержувачів ПДВ-облігацій) бракує оборотних коштів через серйозну затримку з поверненням ПДВ, тож ці компанії охоче продадуть папери, аби лише отримати готівку.

Але питання в тому, чи справді компанії масово збуватимуть з рук ПДВ-облігації. І за якою ціною.

Компанія Кернел отримала ПДВ-облігацій майже на 1 млрд грн (половину другого траншу) і поки що, за даними джерел у компанії, не планує позбуватися паперів. «Яка компанія погодиться втратити 25–35% своїх коштів? У нас не та рентабельність, щоб так легко розлучитися із чвертю або третиною належних нам грошей», — обурюється заступник гендиректора ММК ім. Ілліча Сергій Матвієнков (завод претендував на відшкодування ПДВ за допомогою облігацій на загальну суму 660 млн грн). Аналогічної думки дотримується заступник голови ДПАУ Олексій Любченко. «Я не раджу експортерам одразу конвертувати ПДВ-облігації в гроші. Не варто допомагати спекулянтам заробляти надприбутки», — вважає він.

Нині потенційні покупці ПДВ-облігацій розуміють: далеко не всі великі експортери легко розстануться з отриманими паперами. І справа не лише в тому, що скупники паперів готові купувати їх із досить великим дисконтом. Насправді не так вже й багато компаній зазнає таких серйозних фінансових труднощів, щоб терміново шукати готівку.

Наприклад для металургів, як вважають аналітики, невиплата ПДВ — не найбільша проблема. «Серйозним чином на операційну діяльність АрселорМіттал Кривий Ріг і ММК ім. Ілліча проблеми з відшкодуванням ПДВ наразі не впливають», — запевняє аналітик ІК BG Capital Євген Дубогриз. ММК закуповує, зокрема в розстрочку, майже всю сировину у спорідненого Метінвесту. АрселорМіттал Кривий Ріг має власні потужності із видобутку руди та виробництва коксу, відповідно потреби компанії в оборотному капіталі нижчі, ніж у конкурентів. «Інша річ, що неповернення експортного ПДВ може призвести до перегляду компаніями своїх інвестиційних планів, зокрема перенесення початку будівництва й запуску машини безперервного лиття заготівки на АрселорМіттал Кривий Ріг (компанія планувала розпочати будівництво у вересні й завершити восени наступного року, оцінна вартість проекту — $100 млн. — Прим. ред.). Також можлива затримка реконструкції сталеплавильного виробництва на ММК», — запевняє Євген Дубогриз.

Ринку ще немає

За даними УБ, з 21 серпня по 2 вересня включно із ПДВ-облігаціями було укладено лише шість угод на суму 375 тис. грн. За 2 вересня відбулися дві угоди на загальну суму 137,3 тис. грн.

Чому такі маленькі обсяги? «Станом на 1 вересня на вторинний ринок могли потрапити тільки папери першого траншу. Їх загальний обсяг — 48,5 млн грн», — зазначає Сергій Фурса. Це підтверджують на Українській біржі. Для банків та інвесткомпаній, готових вкладати в ПДВ-облігації сотні мільйонів гривень, 48,5 млн грн — не гроші.

Причина повільного розгойдування ринку в тому, що до 2 вересня ПФТС та УБ лише внесли всі транші паперів у котирувальні списки: тобто дозволили спекулянтам і продавцям почати торгівлю. До того ж, на цю дату багато компаній (зокрема ММК ім. Ілліча та АрселорМіттал Кривий Ріг) ще просто не отримали своїх паперів на банківські рахунки. Можливо, це була технічна затримка: банки мають право зараховувати папери на рахунки одержувачів протягом трьох робочих днів.

Аналітики розходяться в думці, як поводитимуться ціни на ПДВ-облігації в найближчому майбутньому. Одні рекомендують власникам паперів продавати негайно: пізніше, коли попит буде задоволено, дисконти на ПДВ-облігації будуть значно вищими за поточні.

Інші, навпаки, вважають, що дисконти за ПДВ-облі­га­ціями знижуватимуться, оскільки підприємства досить повільно й неохоче продаватимуть папери. «Дохідність ПДВ-облігацій найближчим часом вирівняється та сягне звичайних ринкових рівнів, порівнянних зі ставками за ОВДП, які нині обертаються на ринку», — зазначає начальник управління казначейства й фінансових інститутів ОТП Банку Владислав Анісімов. Наразі дохідність за ОВДП становить 9–11%.

На початку вересня вже були покупці, готові інвестувати в ПДВ-облігації з дисконтом 19–21%. А це значно менше, ніж 35–40%, на які розраховував інвестиційний ринок цього літа. Причому дисконти знижуються дуже швидко: після першого траншу на початку серпня на суму 48,5 млн грн знижки були на рівні 25–27%.

У будь-якому разі весь обсяг ПДВ-облігацій компанії не продадуть. Багато з них напевно використають облігації в операціях РЕПО (короткострокові позики під заставу цінних паперів), благо отримати значний банківський кредит на поповнення оборотних коштів нині не так уже й просто. Банки охоче візьмуться реповати ПДВ-облігації: цей цінний папір наразі вважається таким само вигідним і надійним, як облігації внутрішньої держпозики.