Обережний оптимізм

Надія Гончарук, "Контракти", №29, 2010

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/34/29201012424.html

До початку літа індекс споживчих настроїв фактично сягнув докризових показників, згідно із результатами дослідження GfК Ukraine, — 97,1 пункта. Такий самий показник було зафіксовано наприкінці літа-2008 — в докризовий період. Індекс споживчих настроїв відображає готовність українців до споживання, даючи оцінку поточному матеріальному становищу населення.

Одним із перших позитивних чинників, що свідчать про зростання споживання, став показник роздрібного товарообігу в країні. У січні–травні 2010-го його значення збільшилося на 1,1%, за даними Держкомстату, становивши 99,4 млрд грн. Для порівняння: в січні–травні минулого року роздрібний товарообіг скоротився на 19,6%. «З початку року ми зафіксували невелике зростання продажу у продовольчій і непродовольчій групах товарів. Ще однією тенденцією І півріччя 2010 року стало зростання дорогих покупок, — констатує Міхаель Кайзер, директор із закупівель «МЕТРО Кеш енд Керрі Україна». — Проте середній і низький цінові сегменти усе ще залишаються найзатребуванішими серед українців».

У І кварталі 2010-го вперше за останні два роки зафіксовано зростання продажу побутової електроніки й фототехніки: у грошах ринок зріс на 8%, до 1,54 млрд грн (дані GfК Ukraine). Позитивної динаміки досягнуто за рахунок зростання продажу РК-телевізорів і фотокамер. У січні–березні попит на малу побутову техніку також зріс: на 20% у грошовому й на 14% у натуральному вираженні, дані GfК Ukraine. Загальний обсяг продажу становив 578,7 млн грн, що для І кварталу стало найкращим показником за останні чотири роки. У плюсі продаж мобільних терміналів. У І кварталі цього року продаж телефонів, смартфонів і комунікаторів зріс на 41,8% рік до року, до $154,9 млн. Загалом за цей період було куплено 1,28 млн пристроїв — на 48,8% більше, ніж за аналогічний період 2009 року, дані Unitrade Group.

Водночас платоспроможні українці все ще побоюються робити великі покупки — машини, квартири, велику побутову техніку — вкладаючи гроші у гроші. За даними НБУ, населення України в червні 2010 року купило іноземної валюти на $111,8 млн більше, ніж продало (разом — $1,624 млрд), тоді як у травні — на $29 млн (разом — $1,428 млрд). Водночас, рівень продажу великої побутової техніки в першій половині 2010 року впав на 8%.

Перші причини

Оптимізм населення пов’язують із закінченням президентських виборів, формальною стабілізацією політичної ситуації й декларованим урядом покращенням економічних показників — зростанням заробітної плати, роздрібного товарообігу тощо. Фактично країна більше очікує поліпшення якості життя, ніж відчуває реальні позитивні зрушення. Водночас, нинішнє збільшення товарообігу може виявитися не відновленням, а простою корекцією ринку після досягнення дна (листопад 2009 року). Реального зростання роздрібного продажу і досягнення докризового рівня в короткостроковій перспективі не очікується. «Для відновлення роздрібного ринку необхідні макроекономічні та структурні передумови. Зокрема, має розпочатися відновлення зростання реальних доходів населення, мають підвищуватися реальні зарплати, соціальні виплати. Поки що цього не відбувається. До того ж, українська економіка експортно орієнтована, що зв’язує нас зі станом світової економіки. Деяке пожвавлення у виробничих галузях є, але бізнес не може реалізувати довгострокові програми зростання», — підсумував Михайло Грищенко, директор дослідницької компанії RetailStudio.

Максим Борода,
керівник програми «Соціальна економіка» Міжнародного центру перспективних досліджень

Чому індекс споживчих настроїв (ІСН) сягнув докризового рівня?

— Динамічне зростання почалося одразу після президентських виборів. Населення східних та південних областей України демонструвало приріст оптимізму вже наприкінці першого туру. Будь-яка політична криза призводить до падіння ІСН, а стабілізація політичної ситуації, зокрема зміна влади, з якою частина країни пов’язує надії на покращення рівня життя, позитивно впливає на значення показника. Загалом це позитивний тренд, бо наша економіка завжди була багато в чому орієнтованою на внутрішнє споживання. Низка ринків здебільшого фінансово підживлювалася за рахунок експорту, а потім ці гроші оберталися в економіці й забезпечували зростання суміжних секторів — банківського, будівельного, торгівлі, громадського харчування, наприклад.

У чому відмінність нинішньої ситуації від докризової?

— До кризи українці високо оцінювали поточний добробут і демонстрували високу готовність до споживання. А економічні очікування, навпаки, були набагато гіршими. Бо в той час уже було відомо про іпотечну кризу США й відчувалося, що рецесія може зачепити Україну. Зараз ситуація протилежна: люди з оптимізмом дивляться в майбутнє — економічні очікування досить позитивні. Оцінки поточного стану зростають, але вони все одно переважно негативні. Українці пережили кризу й ще не вийшли на докризовий рівень доходів. Останні опрацьовані дані за ІСН — травневі, і вже тоді ми фіксували стабілізацію зростання індексу. Очікувати, що хвиля оптимізму триватиме й надалі, не варто. Бо ті надії, які були пов’язані із приходом нової влади, уже реалізовані й надалі не будуть вирішальним чинником у зростанні споживчих настроїв. До того ж, боргова криза Європи опосередковано вплине на Україну, оскільки значна частина експортованих товарів припадає на зону ЄС. Уже найближчими місяцями споживчі настрої стабілізуються, а можливо навіть дещо погіршаться, хоча не настільки істотно, як у кризовий час.

Українці готові робити великі покупки?

— Швидше ні, ніж так. Оцінки поточного добробуту зростають, але люди ще не готові до великих витрат, побоюються віддавати заощадження, усе ще прагнучи їх накопичувати. Перший рік після закінчення кризи готовність до здійснення великих покупок буде нижчою, ніж до рецесії. Українці акуратно витрачають кошти. Докризовий споживчий бум забезпечували кредитні гроші, зараз позики активно не видаються, а умови видання кредитів погіршилися. Проте зростає попит на товари тривалого користування, туристичні послуги, особливо в літній період. Нерухомість і автомобільний ринок не відновляться без пожвавлення кредитування.

Чи пов’язане зростання ІСН зі зростанням товарообігу в січні–травні на 1,1%?

— Так, товарообіг відображає рівень споживання. А індекс споживчих настроїв відображає готовність людей до споживання. Ослаблення впливу рецесії приводить до поліпшення споживчих настроїв, українці починають більше купувати, відповідно зростає товарообіг.