НПФ: як це працює

Сергій Ждан, Prostoblog, 24.03.2015

http://ua.prostoblog.com.ua/osobisti/byudzhet/npf_yak_tse_pratsyue

Законодавці придумали (багато в чому скопіювали на Заході) майже ідеальний механізм пенсійної накопичувальної системи, що використовує і перетворює енергію наших грошей. Сьогодні цей механізм працює на малих обертах. Якщо "підкинемо до нього дров", будемо в теплі; якщо побоїмося або поскупимся, продовжимо мерзнути.

Короткі тези до змісту першої частини :

1. Забезпеченням неминучої старості краще зайнятися самостійно. У будь-якому випадку, для цього знадобляться ті кошти, які ми заробляємо зараз;

2. Не всі зароблені гроші проїдаються. Частину їх ми обов'язково консервуємо, капіталізуємо або інвестуємо;

3. Консервувати і капіталізувати можна поодинці, а інвестувати краще разом. Тут – і синергія, і симбіоз, і єдність;

4. Колективне інвестування – школа індивідуальних успіхів і сходинка до них.

5. Будь-які наші дії енерговитратні, але без них немає розвитку.

Отже, є у нас юридична особа НПФ, створений у вигляді неприбуткової організації і є його засновник – той, хто вирішив подбати про певну групу людей (власник підприємства, профспілка, громадська організація) або про свої майбутні прибутки (фінансова група, КУА – компанія з управління активами). Банкрутом, НПФ бути не може, але не тому, що хтось це забороняє, а тому, що у нього немає ані активів, ані зобов'язань, він нічим не володіє й нічого нікому не буває винен.

Ще є власники пенсійних рахунків – учасники фонду – та вкладники – ті, хто вносить на ці рахунки гроші. Вкладниками можуть бути самі учасники, а також їхні родичі та роботодавці. Вкладники мають право на податкову пільгу, а учасники на пропорційній основі володіють активами фонду й за бажання можуть неодноразово перекладати свою частку в інші НПФ за власним вибором. Графік поповнення пенсійних рахунків, зазвичай вільний – на розсуд вкладника; ніякої обов'язковості або регулярності немає.

Засновник або засновники контролюють роботу НПФ через призначення своїх представників до Ради фонду. Учасники, зібравшись разом в кількості не менше 25% від загального їх числа, також можуть впливати на ці призначення.

Рада фонду наймає на роботу три фінансові компанії, одна з яких буде керувати грошима учасників (це – Керуючий, тобто КУА), інша буде вести облік (це – Адміністратор, те саме, що й бухгалтер), третя буде зберігати активи фонду ( це – Зберігач, зазвичай, банк).

Всі компанії повинні відповідати критеріям, встановленим державою. Вона ж і буде контролювати їх діяльність через своїх регуляторів. КУА звітує перед НКЦПФР, Адміністратор – перед НККРФП, Зберігач – перед НБУ.

Звичайно, ніхто не скасовує і контроль з боку Ради фонду. Головне її завдання – визначати стратегію фонду та контролювати її виконання обслуговуючими компаніями, які при недоброякісній роботі, можна покарати або замінити на більш сумлінні.

Гроші вкладника стають грошима учасника, як тільки потрапляють на його пенсійний рахунок. Далі КУА зобов'язана їх інвестувати, тобто, вкласти в активи, перелік і відносна частка кожного з яких, визначається державою. Наприклад, це можуть бути цінні папери, нерухомість, банківські метали та депозити.

Активи ростуть в ціні, яка відображає поточний попит, а також інфляцію і девальвацію гривні. Оскільки зростання активів відбувається нерівномірно, мистецтво керуючого полягає у своєчасній їх купівлі і продажу, з урахуванням диверсифікації вшир і вглиб.

Склад інвестиційного портфеля фонду відкритий для учасників. Поза тим, їм доступні офіційні звіти керуючого державному регулятору. Весь отриманий інвестиційний прибуток розподіляється між учасниками відповідно до сум і термінів пенсійних внесків.

Учасники деяких фондів можуть у будь-який момент бачити стан свого пенсійного рахунку в особистому кабінеті на сайті адміністратора, і відповідно, реагувати на його зміну. Наприклад, відстежувати ринкові коливання, порівнювати між собою різні НПФ, регулювати розмір і частоту внесків, а в крайньому випадку, міняти один фонд на інший.

Існує декілька стратегій інвестування, які можуть бути застосовані вкладником, але розповідати про них треба окремо. Якими ж мають бути наші дії? Найпростішими. Нам треба відкрити в одному з НПФ (для диверсифікації краще – у двох-трьох) пенсійний рахунок і почати регулярно вносити до нього гроші. Чим частіше, тим краще – раз на місяць, чи навіть на тиждень. Частота не дає механізму застоюватися, а от розмір внесків особливого значення не має. Скільки можемо, стільки вносимо, обмежень немає.

На закінчення, ще раз підкреслю думку, яку вважаю головною: прості рухи інвестування в НПФ треба почати і продовжувати робити кожному, незалежно від зовнішніх і внутрішніх умов життя. Цим вирішуються відразу два завдання: накопичується пенсійний капітал і створюється різниця потенціалів, необхідна для припливу життєвої енергії.