Новий збір прирівняє продаж цінних паперів до торгівлі тютюном і алкоголем

Тимур Крюков, "Закон і Бізнес", №4, 2013

http://www.zib.com.ua/ua/14010-noviy_zbir_pririvnyae_prodazh_cinnih_paperiv_do_torgivli_tyu.html

Законодавці примусили продавців акцій платити аналогічний до акцизу податок, наблизивши таким чином цінні папери до алкогольних напоїв, тютюнових виробів, бензину й автомобілів. Уникнути оподаткування зможуть ті активи, які обертаються на фондовому ринку.

Трохи історії

Непряме оподаткування, а саме до нього належить акцизний збір, відоме ще з часів Римської імперії. 4% від вартості рабів і 1—10% від обігу окремих товарів масового споживання — такими були ставки перших акцизів. «Розцвіло» таке оподаткування в часи середньовіччя. Переважно додатковими податями обкладалися предмети споживання (продукти харчування й алкоголь), а пізніше й тютюн. Крім того, акцизом обкладалися предмети розкоші. У минулому столітті в деяких країнах він уводився й на послуги — користування телефоном, страхування, перевезення.

В Україні нині підакцизними вважаються 4 групи товарів: спиртова, тютюнова, енергоносіїв (нафтопродукти, скраплений газ), автомобільна.

З нового року завдяки закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» №5519-VI підакцизними стали цінні папери. Проте не всі, а лише ті, які обертаються поза фондовою біржею.

Проблема «товарності»

Питання про те, чи можна вважати цінний папір товаром, має прямо протилежні відповіді. З одного боку, це предмет матеріального світу, принаймні папери в документарній формі. З другої — цінний папір несе в собі не власну, а похідну цінність. Тому вважати товаром його можна з великою натяжкою. Цивільний кодекс визначає цінний папір як документ, що засвідчує майнове право. Таким чином, цінний папір — це «посвідчення», а не власне товар, що бере участь в обігу. Тому спроба законодавця прирівняти цінні папери до сигарет, алкогольних напоїв та інших продуктів споживання виглядає щонайменше незвично.

Розробники закону, мабуть, теж це розуміли, тому не включили цінні папери до переліку підакцизних товарів, а вирішили назвати цей акциз інакше: «особливий податок на операції з відчуження цінних паперів». А раз так, то можна констатувати, що це не розширення «впливу» акцизного збору, а встановлення абсолютно нового податку.

І він, за ідеєю, повинен бути внесений до положень ПК, якими встановлено перелік загальнодержавних податків і зборів, та до інших норм. Проте, ймовірно, законотворці поспішали й не встигли цього зробити, про що свідчать інші ознаки. Наприклад, якщо звернути увагу на положення пп.213.1.7 п.213.1 ст.213 ПК, то можна прочитати, що «об’єктом оподаткування є операції з операції з продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів.». Саме так, об’єкт обкладення — «операції з операції». У результаті такої поспішності ми маємо «недолегітимний» новий-старий податок. Та хоч як би там було, не виконувати закон навряд чи вийде, тому розглянемо його основні положення.

Згідно з пп.212.1.9 п.212.1 ст.212 ПК платниками податку є фізичні та юридичні особи, включаючи нерезидентів, які продають або іншим способом відчужують цінні папери.

Не вважатимуться платниками акцизного податку органи державної виконавчої влади, а також держустанови й організації, які не є суб’єктами підприємницької діяльності. Крім них, до платників не належать і особи, «які проводять операції з відчуження акцій, ощадних (депозитних) сертифікатів, акцій приватних акціонерних товариств, корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, емітованих нерезидентами».

За що платити?

Оподаткуванню підлягають операції з відчуження цінних паперів, здійснені за межами фондового ринку. Або, точніше сказати, всі операції з відчуження цінних паперів, за винятком операцій, проведених на фондовій біржі (тоді ставка податку дорівнює нулю).

Від оподаткування звільняються операції НБУ на позабіржовому ринку, операції з державними й муніципальними цінними паперами, цінними паперами, гарантованими державою, а також цінними паперами, емітованими Мінфіном або НБУ, державною іпотечною установою. Крім того, не оподатковуються звичайні іпотечні облігації, емітовані фінансовою установою, більше 50% корпоративних прав якої належать державі або державним банкам.

Звільнені від оподаткування також операції з інвестиційними сертифікатами, сертифікатами фондів операцій з нерухомістю, цільовими облігаціями підприємств, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передання об’єкта житлового будівництва.

Оподаткуванню не підлягають операції між емітентом і платником податків з викупу й повторного продажу, погашення, конвертації цінних паперів їх емітентом. Крім того, не оподатковуватимуться внески до статутного капіталу, а також видання й погашення векселів.

Звільняються від оподаткування розміщення, погашення, викуп і повторний продаж емітентом цінних паперів інститутів спільного інвестування відкритого типу.

Крім цього, не підлягають оподаткуванню операції з цінними паперами, кліринговою установою, що виконує функцію центрального контрагента, а також із цінними паперами в рамках клірингової діяльності з метою забезпечення зобов’язань перед учасниками клірингу.

Базою оподаткування є договірна вартість цінних паперів. Є два види цінних паперів, за операції з якими стягується податок, — це цінні папери, що перебувають і не перебувають у біржовому реєстрі. При відчуженні цінних паперів, що перебувають у реєстрі, стягуватиметься 0,1% від суми контракту. Якщо ж вони там не перебувають, розмір податку становитиме 1,5% від суми контракту.

Безпосередню сплату акцизу до бюджету здійснює податковий агент. Але в цих операціях таким є торговець цінними паперами, у тому числі банк, що здійснює дані операції на підставі договору. Саме він зобов’язаний нараховувати, стягуватиме і сплачувати податок, а також вести відповідний податковий облік і нести відповідальність.

Податок сплачується щокварталу, протягом 30 днів після завершення звітного кварталу й 10 днів після закінчення строку для подання квартальної декларації.