НКЦПФР почала виносити «сміття»

Олександр Мойсеєнко, Forbes, 22.04.2015

http://forbes.ua/ua/business/1392935-nkcpfr-pochala-vinositi-smittya

Минулого тижня Комісія з цінних паперів та фондового ринку України призупинила ліцензію на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку Українській міжнародній фондовій біржі (УМФБ) – одному з десяти фондових майданчиків країни. Також регулятор ухвалив рішення зупинити біржові торги акціями відразу 16 різних емітентів.

Так, заборона на фондову активність торкнулася ПАТ «Отава», ВАТ «Імпульс плюс», ПАТ «Пантек», ВАТ «Домінанта-колект», ПАТ «Сільськогосподарське підприємство ім. Петровського», ВАТ «Київський завод газового устаткування та приладів», ВАТ «Сільроспродукт», ВАТ «Меттехізолстандарт», ПАТ «Гранітна індустрія України», ПАТ «Бюро кредитних історій «Фенікс», ВАТ «Екопаливо-Україна», ПАТ «Хіммет», ПАТ «Експо нафта продукт», ПАТ «Ніконд», ВАТ «Південний транспорт», ПАТ «Укрбудтехнології».

Дурний гірший за злодія

Незважаючи на різні назви, у низці випадків, які хоч якось характеризують вид діяльності, у перерахованих компаній багато спільного. У деяких із них схожі веб-сторінки, створені на примітивній основі, з подальшим дубляжем відомостей із системи розкриття інформації фондового ринку, що зроблено через винесені розпорядження держорганів.

У таких компаній часто схожі баланси в частині основних активів: «довгострокові фінансові інвестиції», «інші фінансові активи» тощо. Здебільшого вони не показують жодних доходів. Але при цьому капіталізація у таких компаній часом вражає.

Наприклад, нічим не примітний на перший погляд Київський завод газового устаткування 2014 року заробив 14 000 гривень і майже не має реальних активів чи матеріальних цінностей. Але це не заважає йому мати ринкову капіталізацію більш ніж у 2 млрд гривень і номінальну вартість акцій 280 млн гривень.

Найчастіше такі акції лідирують за обсягом торгів. Наприклад, виходячи з огляду НБУ, акції маловідомих суб'єктів економіки – ПАТ «Хіммет» і ВАТ «Домінанта-колект» – у першому півріччі 2013 року були лідерами біржових торгів серед акцій на ФБ «Перспектива».

Торги з тінню

За словами експертів, реальний ринок навряд чи буде дуже засмучений втратою таких популярних емітентів. «Не можна навіть сказати, що ці компанії та їхні «цінні папери» мали якийсь стосунок до інвестиційної діяльності. Це компанії-пустушки, а їхні акції використовували в різних фінансових схемах для ухиляння від сплати податків та інших форм «оптимізації», – вважає інвестиційний аналітик Іван Угляниця.

Також інвестори не помітять призупинення ліцензії одній з 10 українських бірж. «Для ринку байдуже, чи є такі біржі (як УМФБ. – Forbes), чи їх немає. На ринку людей хвилюють фактично три біржі – це УБ, ПФТС і «Перспектива», на яких справді є життя», – констатує президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

Як розповів Forbes член НКЦПФР Дмитро Тарабакін, рішення регулятора щодо УМФБ було ухвалено у зв'язку з тим, що біржа де-факто припинила будь-яку діяльність. Хоча повністю відкликати ліцензію комісія наразі не може, оскільки перевірки законодавчо заборонені Кабміном.

Такі майданчики в Україні створювали фактично з двома різними цілями. «Фондові біржі заробляли, оскільки була ухвалена програма приватизації, згідно з якою всі об'єкти приватизації повинні були продаватися на біржах. Біржа могла отримувати 1% від вартості продажу. Якщо продали великий об'єкт, то це були непогані гроші. І цей 1% – це була дуже корупційна річ, відкати зашкалювали», – згадує Козак.

Друге заняття таких бірж – торгівля паперами зазначених вище емітентів. Утім, як зауважив голова НКЦПФР Тимур Хромаєв, проблема в тому, що на кожній з 10 бірж здійснювалася торгівля сумнівними паперами.

Ринок без ринку

Через слабку законодавчу базу торгівля сміттєвими акціями та маніпулювання з їхніми цінами залишаються майже непоміченими з боку регуляторів і правоохоронних органів. Уся інфраструктура фондового ринку фактично обслуговує виведення активів, ухиляння від податків та інші фінансові схеми, а не є реальною базою для залучення коштів в економіку. За допомогою сміттєвих паперів банки завжди достатньо легко виводили гроші вкладників. За зібрані в населення кошти банки купують неліквідні активи, які потім у балансі відображаються за значно завищеною ціною.

«За великим рахунком, крім банківського ринку ОВДП, а також невеликого за обсягами ринку корпоративних облігацій, до якого теж чимало запитань, [в Україні] немає внутрішнього ринку цінних паперів. Ті обсяги, часто з астрономічними номіналами, які проходять і проходили по ньому, – це майже повністю схемні операції, під які і створювали всю цю інфраструктуру. Починаючи від фіктивних емітентів, закінчуючи біржами, на яких торгуються «папери» таких емітентів для створення видимості ринку», – пояснює Угляниця.

Останні заборонні дії НКЦПФР глобально не перекривають укорінених схем ухиляння від податків і виведення активів, але регулятор уже почав над цим працювати. Тому варто очікувати гучніших рішень, які зачеплять інтереси таких «сміттєвих» емітентів і фондових майданчиків.

«Попереду в нас рішення щодо більш важливих і великих бірж. Це не питання – відібрати чи анулювати [ліцензію]. Тут суто рішення за фактом. Є певні порушення – і будуть відповідні санкції, подальші дії з підвищення стандартів ринку. Вони триватимуть і супроводжуватимуться ухваленням відповідних рішень», – резюмує Хромаєв.