Мистецтво економити

Тетяна Мамалига, "День", №1, 2010

http://www.day.kiev.ua/290197/

Важкі економічні часи змусили більшість українців переглянути свою політику споживання та стати дещо раціональнішими та економнішими. Проте чи зможемо ми зробити з цього глобальні висновки й змінити свою систему цінностей не лише в період кризи? Навряд чи, стверджують експерти. Принаймні напередодні Нового року українці, згідно з дослідженнями, не планували обмежувати свої бажання надто довго — близько половини респондентів розраховували після кризи витрачати більше, ніж зараз...

КРАХ ЕМОЦІЙНОГО ШОПІНГУ

Криза внесла свої корективи в звичну для українця споживацьку поведінку. Чимало соціологічних досліджень, що були проведені протягом 2009 року, засвідчили: з настанням кризи споживачі стали менше довіряти брендам та рекламі, натомість почали покладатися на рекомендації рідних та знайомих, а також свій особистий досвід в купівлі того чи іншого товару. У зв’язку з кризою ми все рідше готові переплачувати за гламурну упаковку чи відомий бренд, дедалі частіше звертаємо увагу на якість самого товару. Його ціна хоч і важлива, проте відіграє не вирішальну роль, розповідає президент Української асоціації споживачів Олег Самчишин.

Через економічні негаразди українці зменшили свої апетити та стали економнішими, зауважує чимало експертів. Ми вже не кидаємо до свого кошика все, що заманеться, тобто період емоційного шопінгу давно закінчився. «Особливо в пікові місяці кризи люди стали обмежувати свої походи в магазини з дітьми, щоб не було спонтанних покупок, яких вимагає дитина», — розповідає керівник відділу досліджень ринків послуг маркетингової компанії «GFK-Ukraine» Гліб Вишлінський. А Самчишин переконує, що кількість спонтанних та емоційних покупок зменшилася на третину або навіть і наполовину. До речі, українці явно почали віддавати перевагу вітчизняному виробнику.

А от купувати автомобілі, побутову техніку та житло українці стали набагато менше. «Але тут споживання скоротилось не тому, що люди щось переосмислили, а тому, що воно значною мірою було пов’язане з доступністю кредитів», — відзначає керівник програми «Соціальна економіка» Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода.

Проте на дрібничках, які дозволяють за невеликі гроші отримати певну насолоду (наприклад, купити шоколадний батончик чи сходити в кіно), люди економити не хочуть — все-таки якось позитивний настрій забезпечувати собі треба, пояснює Вишлінський.

ІЗ БАБУСИНОГО КОМОДА

«В першу чергу криза торкнулася самооцінок українців. Якщо в першому півріччі минулого року частка українців, що за своїми оцінками не могла дозволити собі купити новий одяг (грошей вистачало тільки на харчування), — коливалася на рівні 14—16%, то до кінця року цей показник виріс до 20%. На початку 2009 року зростання продовжувалося, а до літа показник стабілізувався (24%)», — розповідає «Дню» керівник аналітичного відділу департаменту постійних та медіа досліджень компанії TNS в Україні Ольга Гаригіна.

При цьому зміни в самооцінках не вплинули на вибір українцями місць для покупки одягу — як і раніше, більшість українців вважають за краще купувати його на ринках, майже третина ходить до спеціалізованих магазинів, ще 15% надають перевагу торговим центрам, а кожен десятий — фірмовим магазинам. І за останній рік ці вподобання майже не змінилися, констатує експерт.

Однак ідея повернення до комісійних магазинів, які колись були дуже популярними, українців поки не приваблює. Хоча в столиці все все-таки з’явився з десяток магазинів такого типу. Тут приймають та продають одяг та взуття, ювелірні вироби, предмети інтер’єру, побутову техніку та навіть книги. Проте більшість цих магазинів абсолютно не схожі на їх радянські аналоги — це не ті місця, куди можна здати те, що нікому віддати та жаль викинути. Зазвичай в комісійки приймають або вінтажні (з бабусиного комоду), або ж брендові речі. Відповідно і ціни в таких магазинах набагато вищі, ніж, до прикладу, на базарах. А нести сюди те, що ви купили на звичайному ринку, просто немає сенсу — його на продаж не візьмуть.

Тобто комісійні магазини стали таким собі способом трішки зекономити для заможних людей. А ось всім бажаючим отримати хоч якусь копійку за звичайні речі залишається тільки подавати свої оголошення в Інтернеті. А там, у всесвітній мережі, з приходом кризи можна знайти величезну кількість пропозицій купити вживані техніку чи речі. І ціни тут куди помірніші, аніж в комісійних бутіках.

Популярними також стали обміни товарами. Наприклад, обмін нової дамської сумки на щось необхідне в господарстві, або ж весільної сукні на комод, дитячу коляску. Часто українці готові віддавати непотрібні дитячі речі хоч би за солодощі, соки чи фрукти для тих же малюків. І такі обміни досить вигідні, адже людям не доводиться витрачати на необхідну річ жодних коштів, а вдома завжди знайдеться щось нове, проте непотрібне. Тим паче, що більша частина населення поки негативно оцінює економічну ситуацію.

ДОБРІ ЧАСИ МИНУЛИ, АЛЕ БАЖАННЯ ЗАЛИШИЛИСЬ

Проте не такий страшний вовк, як його малюють. Здавалося б, ще й криза не скінчилася, а українцям вже набридло обмежувати себе в купівлі того чи іншого товару. Аналітики відмічають, що з квітня 2009 року вже почала спостерігатися купівельна активізація споживачів. «Влітку ще були певні коливання, пов’язані з девальвацією гривні та очікуванням другої хвилі кризи, але на сьогодні споживчі настрої покращуються, наприклад, у категоріях мобільних телефонів та автомобілів вже спостерігається зростання попиту», — говорить Вишлінський.

Виявляється, ми знову починаємо купувати зовсім не з тієї причини, що стали більше заробляти та краще жити: просто попит на товари в нас дуже розігрітий. «Наші цінності великою мірою орієнтовані на отримання задоволення та демонстрацію свого статусу. В українців було багато бажань, в яких протягом року вони собі відмовляли, але ці бажання в них залишились», — говорить Гліб Вишлінський. І ось настав період, коли, звикнувши чи просто не зважаючи на економічне становище, люди все-таки починають задовольняти свої вимріяні бажання.

ЗМІНА ПРІОРИТЕТІВ

Та невже раціональнішими ми будемо тільки тоді, коли нам конче не вистачатиме грошей, а важкі в економічному плані часи відучать нас тільки від емоційних покупок?

Думки експертів з цього приводу різняться. На думку Гліба Вишлінського, криза не мала настільки серйозного психологічного ефекту, щоб повністю зруйнувати ту модель поведінки українця, яка була сформована до цього. Українці, констатує він, звикли жити добре — навіть на піку кризи рівень добробуту людей повернувся лише в 2006 рік, який був далеко не найгіршим. І тому після кризи українці знову почнуть брати кредити та жити не по своїх статках.

«Урок, який нам дала криза, все-таки можна помітити в змінах вподобань та системі людських цінностей», — натомість переконаний Максим Борода. До кризи для українського суспільства були характерні такі пріоритети як влада, престиж та статус, що є типовим для країн з перехідною економікою. Керуючись такими уподобаннями, люди і формували свою споживчу поведінку. Саме з цим був пов’язаний попит на товари класу люкс, непропорційно дорогі автомобілі та інше. А ось в суспільствах розвинутих країн більше значення відіграють такі цінності, як індивідуальність людини, її важливість та корисність для суспільства, можливості для самореалізації.

— Економічна криза підштовхнула українців до перегляду своєї системи цінностей. Більшої ваги почали набувати традиційні цінності, зокрема родина, релігія, суспільні традиції. І хоча вони характерні для менш розвинутих та заможних країн, проте саме таким чином відбувається переорієнтація на більш «людяні» європейські пріоритети, — говорить Борода. — Тому є надія на те, що, коли економічне зростання відновиться, а в людей знову з’явиться можливість витрачати кошти для свого задоволення, то суспільство буде витрачати їх по-іншому. Тобто не для доведення своєї влади або переваги, а для того, щоб самореалізуватися, підкреслити свої індивідуальність та бути корисним для суспільства, що означатиме зміну моделей споживчої поведінки.

ПОДАРУНКОВИЙ ПАРАДОКС

Виявляється, що навіть українці, котрі гостро відчули кризу, зовсім не зменшили своїх витрат на новорічні подарунки. Такого висновку дійшли спеціалісти дослідницької компанії «Делойт», провівши дослідження споживацьких настроїв напередодні новорічних і різдвяних свят, котре одночасно відбулося в 20 країнах світу.

Основний «подарунковий» результат дослідження наступний: через кризу більшість українців стали більш практичними і тепер як подарунки до Нового року воліють одержувати гроші. Хоча дарувати їх своїм рідним і близьким на 2010 Новий рік збиралася тільки третина опитаних...

Такими ж прагматичними в грошовому плані, як і ми, виявилися ще росіяни і французи. А от жителі Ірландії, Німеччини, Швейцарії, Італії, Чехії, Словаччини і ряду інших країн пріоритетним для себе подарунком назвали книги. Для українців же цей подарунок не настільки важливий і займає тільки четверте місце після грошей, ноутбуків, і навіть косметики і парфумерії.

Більшість європейців, що брали участь в опитуванні, мали намір витратити на новорічні подарунки стільки ж грошей, скільки й у минулому, чи навіть знизити свої витрати за цією статтею. Натомість 41% опитаних українців, незважаючи на кризу, збиралися збільшити свої витрати для того, щоб порадувати своїх близьких подарунками. Мало того, кожен другий респондент також збирався більше витратитися і на новорічний стіл. І тільки на розваги збиралися витрачати менше, ніж у минулому, констатують у компанії.

Так, середньостатистичний українець мав намір витратити на новорічні свята 2,5 тисячі гривень, що на 14% (тобто на 300 гривень) більше, ніж у 2008 році, повідомляє менеджер компанії Олександр Черинько. За його словами, з цієї суми 1,2 тисячі гривень українці планували витратити на подарунки, 850 гривень — на святковий стіл і 450 гривень — на розваги.

Але за рахунок чого українці збільшили свої витрати на святкування, не зовсім зрозуміло. Якщо проаналізувати економічну ситуацію, то істотних причин для радості немає — Україна є лідером серед потерпілих від фінансово-економічної кризи. Так, 74% українців говорять, що відчули, як криза негативно відбилася на їхньому особистому фінансовому становищі, повідомляє керівник напрямку консалтингу компанії Андрій Степанов. В інших же країнах підданими впливу кризи вважають себе в середньому усього близько 40% респондентів.

Свою купівельну спроможність українці теж оцінюють набагато гірше, ніж позаминулого року: 59% опитаних стверджують, що в 2009 році могли собі дозволити витратити набагато менше, кожен третій — витратити стільки ж, скільки 2008 року, і тільки 14% українців могли дозволити собі витрачати більше. Таким чином, зазначають організатори дослідження, кількість українців, що відзначили зниження своєї купівельної спроможності, зросла в порівнянні з позаминулим роком більш ніж на третину!

І от парадокс — незважаючи на таке економічне становище, українці мають намір збільшити свої святкові витрати.

«Причиною підвищення витрат у першу чергу стало знецінення вартості національної валюти — щоб зустріти Новий рік на тому ж рівні, що й у минулому, доведеться витратити більше грошей, — пояснює Олександр Черинько. — Окрім того, прослідковується прагнення українців до європейського способу життя, навіть незважаючи на падіння доходів».

ЦИФРИ

Українці
53% після кризи планують витрачати стільки ж, скільки і зараз;
42% хочуть витрачати більше;
5% будуть витрачати менше.

Європейці
66% після кризи будуть підтримувати поточний рівень своїх витрат;
14% планують підвищити рівень витрат;
20% мають намір витрачати менше.