Механізм фінансування пенсійних виплат

17 березня 2011
Сергій Єрмакович, "Україна Бізнес ревю", №11, 14.03.2011 р.
Існуюча однорівнева пенсійна система дієздатна тільки в короткостроковій і середньостроковій перспективах, але не може забезпечити належний рівень пенсійного забезпечення непрацездатних категорій громадян України в довгостроковій перспективі. Світовий досвід свідчить – упровадження накопичувальної пенсійної системи в державі дозволяє розвантажити солідарний рівень. Зміна механізму фінансування пенсійних виплат за рахунок їхнього накопичення та інвестування дозволить майбутнім поколінням працюючих сплачувати менші розміри внесків до солідарної системи.
 
 
Державні пріоритети
 
Упроваджуючисистемунедержавного (а внедалекомумайбутньому інакопичувальногодержавного)пенсійногозабезпечення, держава може вирішитиосновнісоціальніпроблеми:
1) демографічну – старіння населення, а значить, неминуче збільшення кількості пенсіонерів по відношенню до кількості платників пенсійних внесків;      
 2) економічну – пенсійну систему необхідно вмонтувати в загальний економічний механізм держави, перетворити із соціальних видатків у джерело інвестицій та розвитку, що сприятиме зростанню конкурентоспроможності держави.
Українавідстаєвідкраїнпострадянськогопросторуз проведенняпенсійнихреформ і побудовиадекватної ринковимумовамсистемисоціального захистугромадян, які втратили працездатність.Зпочатку національноїпенсійноїреформив 2004році більшістьпроблемзалишаютьсяневирішеними:
–               низький розмір пенсій переважної більшості пенсіонерів та нерівні умови пенсійного забезпечення. Пенсія 55% пенсіонерів не перевищує 800 грн., а їхня частка в загальній сумі витрат на виплату пенсій складає всього 38%. Разом з тим 12% пенсіонерів з порівняно високими пенсіями (більше 1500 грн.) отримують 28% від загального обсягу місячних витрат на виплату пенсій. Тільки 3,2 тис. пенсіонерів отримують справді високі пенсії (понад 10000 грн.);
–               пенсійні витрати зростають випереджаючими темпами у порівнянні з можливостями економіки щодо їх забезпечення. Питома вага пенсійних витрат у ВВП України – один з найвищих у світі показників і має тенденцію до збільшення (в 2004-2007 роках – 12-14%, в 2008 році – 15,8% ВВП). У кризовому 2009 році цей показник досяг 18,0% ВВП, при цьому трансферти з держбюджету склали майже 40% доходів Пенсійного фонду. Високі пенсійні зобов'язання відволікають ресурси економіки від цілей розвитку, ставлять під загрозу виконання державою своїх функцій.
Такимчином, метоюреформипенсійноїсистемиє посилення соціальногозахистуосіб, які втратили працездатність, забезпеченнягідногорівня їхнього життя.
 
 Ліцензуванняфінансовихструктур
 
У системі недержавного пенсійного забезпечення України існують три основних учасника, діяльність яких підлягає ліцензуванню. Перший з них – це компанія–адміністратор недержавного пенсійного фонду. Другий – компанія з управління активами недержавного пенсійного фонду. До цих двох учасників висуваються схожі за своєю суттю вимоги: наявність спеціально навчених і сертифікованих співробітників, технічне оснащення, розмір власного капіталу і наявність системи договірних відносин з іншими учасниками. І, нарешті, третій, найголовніший, учасник – це недержавний пенсійний фонд. В Україні це суб'єкт з особливим статусом – юридична особа–непідприємницьке товариство, що діє виключно в інтересах фізичних осіб–учасників фонду. Цю фінансову установу, згідно з законом, не можна визнати банкрутом. Більшдетально умовироботи компанійна фінансовомуринкуописановнормативнихдокументах –так званих«Ліцензійнихумовах». Цідокументиє загальнодоступними, іїхможназнайтинасайтахДержавноїкомісіїз регулюванняринківфінансовихпослугіДержавноїкомісіїзціннихпаперівтафондового ринку.
 
Недержавне пенсійне забезпечення України
 
Система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" від 9 липня 2003 року. Основу такої системи становлять недержавні пенсійні фонди. Станом на 30.09.2010 р. в Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 102 недержавних пенсійних фонди (далі – НПФ), 43 адміністратора НПФ. Основні показники діяльності НПФ та темпи їхнього приросту наведені у таблиці 1.
Таблиця 1.
Динамікаосновнихпоказниківдіяльностінедержавнихпенсійнихфондів
Недержавні пенсійні фонди
2006-2008
2006-2009
2006-
9 м. 2010
 
Темпи приросту, %
2009/ 2008
 2010/ 2009
Загальна кількість укладених пенсійних контрактів (тис. шт.)
62,3
62,5
66,9
0,3
7,0
Кількість учасників за укладеними пенсійними контрактами (тис. осіб)
482,5
497,1
484,3
3,0
-2,6
Загальні активи НПФ (млн. грн.)
612,2
857,9
1 057,3
40,1
23,2
Пенсійні внески (млн. грн.), в т.ч.:
582,9
754,6
887,3
29,5
17,6
- від фізичних осіб
26,0
31,8
38,0
22,3
19,5
- від юридичних осіб
556,8
722,7
849,2
29,8
17,5
- від фізичних осіб–підприємців
0,1
0,1
0,1
-
-
Пенсійні виплати (млн. грн.)
27,3
90,1
143,8
230,0
59,6
Кількість осіб, що отримали / отримують пенсійні виплати (тис. осіб)
10,9
28,1
43,9
157,8
56,2
Сума інвестиційного доходу (млн. грн.)
86,8
236,7
359,2
172,7
51,8
Сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (млн. грн.)
31,6
47,1
60,0
49,1
27,4
 
Значенняпереважноїбільшості показниківНПФдемонструвалипозитивнудинаміку. Так, станом на 30.09.2010 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 66 922 пенсійних контракти з 54 414 вкладниками, з яких 2 354 вкладники (або 4,3% від загальної кількості вкладників) – юридичні особи, що складає 849,2 млн. грн. пенсійних внесків (95,7% від загального обсягу пенсійних внесків за системою НПЗ) і 52 060 вкладників (або 95,7% від загальної кількості вкладників). При цьому в порівнянні з кінцем 2009 року кількість контрактів з юридичними особами збільшилася на 0,7%, а з фізичними особами зросла на 9%. Упродовж 9 місяців 2010 року кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів зменшилася на 12,8 тис. осіб (або на 2,6%) і станом на 30.09.2010 складала 484,3 тис. осіб (на кінець 2009 року – 497, 1 тис. осіб).
Впродовж січня–вересня 2010 року зріс обсяг сплачених пенсійних внесків. Так, станом на 30.09.2010 р. усіма вкладниками недержавних пенсійних фондів було сплачено 887,3 млн. грн. пенсійних внесків, що на 17,6% більше, ніж на кінець 2009 року (або на 132,7 млн. грн.). При цьому 95,7% загальної суми пенсійних внесків надійшло від юридичних осіб, а 4,3% – від фізичних осіб. Пенсійні виплати (одноразові і на певний термін) станом на 30.09.2010 р. складали 143,8 млн. грн.., збільшившись за 9 місяців 2010 року на 59,6%. Недержавними пенсійними фондами станом на кінець III кварталу 2010 року було здійснено пенсійних виплат (одноразових і на певний термін) 42873 учасникам і 1050 спадкоємцям, тобто 9,1% учасників від їхньої загальної кількості отримали пенсійні виплати станом на 30.09.2010 р. Загальний обсяг активів, сформованих пенсійними фондами, на 30.09.2010 р. становив 1057,3 млн. грн. Всього за дев'ять місяців 2010 року активи недержавних пенсійних фондів зросли на 23,2% (або на 199,4 млн. грн..) у порівнянні з кінцем 2009 року.
Загальна сума доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, на 30.09.2010 р. склала 359,2 млн. грн. (або 40,5% від суми залучених вкладів), збільшившись за 9 місяців 2010 року на 122,5 млн. грн. (або на 51,6%). Переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках (38% інвестованих активів), облігації підприємств–резидентів України (16,4%), цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (14,7%) , і акції українських емітентів (8,3%). Витрати, які відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, за дев'ять місяців 2010 року зросли на 27,4% і в цілому за час існування пенсійних фондів становлять 60 млн. грн., або 5,7% від загальної суми активів НПФ.
 
Недержавні пенсійні фонди України
 
 Сьогодні НПФ охоплюють не більше 2-3% (!) працюючого населення. Проте на фінансовому ринку залишаться ті фонди, які надаватимуть тільки якісні послуги. Перед державою стоїть завдання залучити спільно з такими структурами в накопичувальну систему максимально можливу кількість працюючих громадян.
Системанедержавногопенсійногозабезпечення вУкраїнізможе запрацювати вповномуобсязітількитоді, колистанечастиноюцілісноїтрирівневоїструктурипенсійногозабезпеченнягромадян, яка, в своючергу,зможевирішити головні соціальнізавдання, а саме:
- створити стимули для більш пізнього виходу на пенсію;
- удосконалити порядок призначення та індексації пенсій;
- скасувати необґрунтовані пільги з дострокового виходу на пенсію і по сплаті внесків;
- почати поступове вирівнювання пенсійного віку для жінок і чоловіків;
- перерозподілити внесок на пенсійне страхування від роботодавця до працівника;
- запровадити накопичувальну систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
- упровадити обов'язкові корпоративні пенсійні схеми для фінансування дострокових і спеціальних пенсій для особливих категорій професій, пов'язаних з ризиком для життя;
- диверсифікувати схеми приватного пенсійного страхування, його економічне стимулювання, впровадження програм спільного інвестування;
- довести коефіцієнт заміщення (співвідношення середніх розмірів пенсій і зарплат) до не менш ніж 45%, в тому числі із солідарної системи – 40%;
- довести співвідношення обсягу пенсійних витрат–ВВП до рівня, який відповідатиме позитивному досвіду розвинених країн (приблизно 12%).
 
Перспективи
 
Попередньо участь у накопичувальній системі буде обов’язкова для застрахованих осіб, яким на день її впровадження не виповниться: для жінок – 35 років, для чоловіків – 40 років. Застраховані особи – жінки віком від 35 до 45 років, чоловіки від 40 до 50 років – упродовж року мають визначитися щодо сплати внесків до накопичувального фонду. Від прийнятої вікової межі залежатиме тривалість періоду формування пенсійних накопичень, а отже, розмір ануїтету у перших поколінь пенсіонерів двохрівневої системи. Класичним періодом накопичення пенсій вважається 40-45 років, менша тривалість вимагає відповідного збільшення розміру внеску.Важливе значення матиме також вік виходу на пенсію.
Проведені дослідження, що прогнозують у недалекому майбутньому таку демографічну ситуацію:
 
Кількість учасників ІІ рівня залежно від обмеження віку*
 
 
2012
2015
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
Тис. осіб
20 років
179
829
2 349
3 844
5 700
7 864
10 035
12 073
12 617
25 років
1 833
2 956
4 762
6 381
8 345
10 480
12 596
13 435
13 453
30 років
4 320
5 597
7 610
9 310
11 211
13 254
14 101
14 317
13 453
35 років
6 671
8 037
10 176
11 785
13 593
14 518
14 872
14 317
13 453
40 років
9 006
10 437
12 546
14 042
14 770
15 246
14 872
14 317
13 453
У відсотках до загальної кількості платників пенсійних внесків
20 років
1Д
5Д
14,8
25,2
38,2
53,5
70,2
88,4
98,6
25 років
11,4
18,3
29,9
41,8
55,9
71,3
88,2
98,4
100
30 років
26,8
34,7
47,8
61
75,1
90,2
98,7
100
100
35 років
41,4
49,9
64
77,2
91,1
98,8
100
100
100
40 років
55,9
64,8
78,8
92
98,9
100
100
100
100
* Розрахунки виконані за допомогою актуарної моделі пенсійної системи України, розробленої фахівцями Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України за сприяння Світового банку. Припускається, що другий рівень запроваджується з 2012 р., рівень реального інвестиційного прибутку – відповідно до темпів зростання реальної заробітної плати.
Розмір внеску до накопичувального фонду має бути оптимальним як з погляду на фінансові наслідки для солідарної системи, так і на ефективність діяльності його самого. Високий розмір внеску у накопичувальній системі означатиме втрату великої суми коштів у солідарній системі, що має бути компенсованою державним бюджетом. Встановлення низького розміру внеску означатиме зростання частки адміністративних видатків, які спочатку і так будуть високими. Крім того, малі обсяги залучених коштів істотно обмежуватимуть напрями їх використання, про що свідчить, зокрема, досвід роботи недержавних пенсійних фондів. Компромісним варіантом є встановлення спочатку мінімальної ставки внеску з подальшим її зростанням.
 
Потенційніобсяги внесків та активів накопичувальної пенсійної системи в залежності від обмеження віку учасників, розміру внеску та у відповідні роки
 
 
 
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2020
2025
2030
2035
2040
2045
2050
Річний обсяг внесків, млрд. грн.
20 років, 7%
0,3
0,7
1,3
2
3,1
4,3
9,3
23,8
55,2
119,6
240,2
455,3
751,7
25 років, 7%
3,4
4,5
5,8
7,4
9,2
11,3
19,1
40,2
82,3
162,3
306,2
515,2
803,8
35 років, 7%
12,6
15
17,7
20,6
24,1
27,9
41,9
76,2
137,8
231,1
368,5
550,9
803,8
35 років, з 2% до 7% у 2017 р.
3,6
6,4
10,1
14,7
20,6
27,9
41,9
76,2
137,8
231,1
368,5
550,9
803,8
40 років, 7%
17,2
20,2
23,5
27,1
31,2
35,8
52,3
91,8
151,5
243,3
368,5
550,9
803,8
40 років, з 2% до 7% у 2017 р.
4,9
8,7
13,4
19,3
26,8
35,8
52,3
91,8
151,5
243,3
368,5
550,9
803,8
Річний обсяг внесків, % ВВП
20 років, 7%
0,00%
0,00%
0,10%
0,10%
0,20%
0,20%
0,30%
0,50%
0,80%
1,20%
1,60%
2,00%
2,30%
25 років, 7%
0,20%
0,30%
0,30%
0,40%
0,40%
0,50%
0,70%
0,90%
1,20%
1,60%
2,00%
2,30%
2,30%
35 років, 7%
0,90%
1,00%
1,00%
1,10%
1,20%
1,20%
1,40%
1,80%
2,10%
2,30%
2,30%
2,30%
2,30%
35 років, з 2% до 7% у 2017 р.
0,30%
0,40%
0,60%
0,80%
1,00%
1,20%
1,40%
1,80%
2,10%
2,30%
2,30%
2,30%
2,30%
40 років, 7%
1,20%
1,30%
1,40%
1,50%
1,50%
1,60%
1,80%
2,10%
2,30%
2,30%
2,30%
2,30%
2,30%
40 років, з 2% до 7% у 2017 р.
0,40%
0,60%
0,80%
1,00%
1,30%
1,60%
1,80%
2,10%
2,30%
2,30%
2,30%
2,30%
2,30%
Накопичені працівниками пенсійні кошти, млрд. грн.
20 років, 7%
0,3
1,3
3,1
6,1
10,7
17,2
52,5
201,6
592,7
1 532,40
3 616,30
7 972,50
16 451,60
25 років, 7%
3,4
8,4
15,6
25,3
38
54,3
130,6
404,4
1 042,70
2 446,60
5 369,30
11 082,10
21 556,80
35 років, 7%
12,6
29,1
50,4
77
109,9
150
323,9
885,5
2 069,50
4 421,60
8 814,80
14 872,50
22 878,40
35 років, з 2% до 7% у 2017 р.
3,6
10,5
21,8
39,2
64,3
99,4
255,7
775,9
1 895,60
4 148,80
8 391,80
14 368,10
22 406,10
40 років, 7%
17,2
39,5
67,6
102,4
145
196,5
415,8
1 106,70
2 502,60
5 159,90
9 121,80
14 949,60
22 963,80
40 років, з 2% до 7% у 2017 р.
4,9
14,2
29,2
51,9
84,5
129,4
325,9
963,7
2 277,50
4 809,80
8 674,80
14 445,20
22 491,50
Накопичені працівниками пенсійні кошти, % ВВП
20 років, 7%
0,00%
0,10%
0,20%
0,30%
0,50%
0,80%
1,80%
4,60%
9,00%
15,20%
23,80%
35,30%
50,00%
25 років, 7%
0,20%
0,50%
0,90%
1,40%
1,90%
2,40%
4,50%
9,30%
15,80%
24,30%
35,30%
49,00%
62,40%
35 років, 7%
0,90%
1,90%
3,00%
4,10%
5,40%
6,70%
11,10%
20,40%
31,40%
43,90%
55,60%
62,80%
66,20%
35 років, з 2% до 7% у 2017 р.
0,30%
0,70%
1,30%
2,10%
3,10%
4,40%
8,80%
17,90%
28,70%
41,20%
53,00%
60,70%
64,80%
40 років, 7%
1,20%
2,60%
4,00%
5,50%
7,10%
8,70%
14,30%
25,50%
37,90%
49,30%
57,60%
63,10%
66,40%
40 років, з 2% до 7% у 2017 р.
0,40%
0,90%
1,70%
2,80%
4,10%
5,70%
11,20%
22,20%
34,50%
46,00%
54,70%
61,00%
65,10%
 
 
Біржові курси Фондових бірж України 5 порад: як зробити більше зі своїми заощадженнями
Основні цифри
Всього компаній-членів283на 03.10.24
Кількість КУА278на 03.10.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 03.10.24
Кількість ІСІ1815на 03.10.24
Кількість НПФ*53на 03.10.24
Кількість СК*1на 31.07.24
Активи в управлінні КУА, млн грн648 280на 31.07.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 112на 31.07.24

 

Активи в управлінні КУА – за даними звітів 249 КУА щодо 1765 ІСІ, 52 НПФ та 1 СК. Активи НПФ в адмініструванні – за даними звітів щодо 49 НПФ.
* З активами в управлінні КУА