Маленькі, але впливові: які права отримають міноритарії в Україні

Ігор Семенов, Forbes, 10.03.2015

http://forbes.ua/ua/opinions/1390201-malenki-ale-vplivovi-yaki-prava-otrimayut-minoritariyi-v-ukrayini

Як можна захистити свої права, маючи 5% акцій на руках

2 березня 2015 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект, що розширює права міноритарних акціонерів щодо захисту своїх інтересів. Серед іншого, законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» передбачає впровадження в українське законодавство інституту похідного позову (derivative suit), а також встановлює відповідальність посадових осіб господарських товариств у разі заподіяння шкоди товариству їх неправомірними діями.

Похідний позов – це позов учасника (акціонера) товариства, який він подає в інтересах і від імені товариства про стягнення з директора заподіяної компанії збитку. У разі задоволення такого позову, збиток відшкодовується самому товариству. Таким чином, метою цього виду позовів є захист інтересів компанії, а не конкретного учасника або групи учасників. Водночас, логічно, що учасник має непрямий інтерес у заяві такого позову – він зацікавлений у поверненні вкладених у товариство коштів і його прибутковості.

Такий інструмент особливо ефективний у випадках, коли мажоритарний учасник і директор діють узгоджено всупереч інтересам компанії, і саме товариство не вживає дій із відшкодування збитку. В українських реаліях часто буває, коли мажоритарний учасник товариства та/або директор товариства, діючи у своїх власних інтересах, завдають шкоди товариству шляхом вимивання активів або прибутку. Похідний позов дасть змогу учасникам вимагати відшкодування збитків, завданих товариству керівництвом внаслідок таких дій.

Похідний позов міноритаріїв має довгу і непросту історію розвитку в українському законодавстві.

У 2004 році Конституційний Суд України підтвердив право акціонера на судовий захист своїх прав та інтересів, однак можливість заяви похідного позову залишив без відповіді. Суд тільки уточнив, що порядок захисту інтересів самого товариства встановлюється законом.

У результаті виникла досить суперечлива судова практика за позовами акціонерів, багато з яких діяли недобросовісно. У підсумку, в 2008 році Верховний Суд України висловив правову позицію про неприпустимість заяви учасниками товариства позовів в інтересах товариства і прямо заборонив судам задовольняти похідні позови. Надалі в законодавстві про господарські товариства з'явилися положення, що вказують на можливість заяви похідних позовів учасників в інтересах товариства. І тільки тепер законодавець передбачив реальний процесуальний спосіб реалізації таких прав.

Нові можливості

Відповідно до законопроекту, похідний позов можуть заявити учасники товариства, яким сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства. Для порівняння, у законодавстві інших держав мінімальний розмір частки, що надає право на похідний позов, варіюється від 1% до 10%. Пропонований українськими законодавцями п'ятивідсотковий бар'єр з одного боку дасть змогу захистити ширше коло учасників, а з іншого боку, обмежить позови від недобросовісних учасників з мінімальними частками.

Що стосується юрисдикції, то відповідно до законопроекту, похідні позови підлягають розгляду в господарському суді за місцем знаходження господарського товариства. Такий підхід варто вітати, оскільки попередні версії законопроекту поділяли підвідомчість таких позовів між загальними і господарськими судами залежно від суб'єктного складу.

Особливістю похідних позовів є те, що їх розгляд вимагає переконливих доказів і високого професіоналізму з боку суду. У ході розгляду справи суду потрібно детально дослідити компетенцію органів управління товариства, упевнитися в дотриманні порядку прийняття ними рішень, оцінити висновки експертів, зміст і комерційну основу спірних угод і визначити розмір завданого товариству збитку. Саме господарські суди зможуть впоратися з таким комплексним колом питань найкращим чином.

Безумовно, впровадження похідного позову наближає законодавство України в частині захисту прав учасників (акціонерів) до світових стандартів. Завдяки цьому інституту міноритарії, які не мають представництва в керівництві товариством, знаходять реальне право притягти до відповідальності керівництво, яке діє всупереч інтересам товариства.

Однак не можна виключати, що правозастосовна практика такого прогресивного законопроекту може бути перекручена. Так, існує ризик, що похідні позови можуть бути використані несумлінними учасниками як інструмент рейдерства, нечесної конкурентної боротьби, шантажу або впливу на керівництво товариства. У зв'язку з цим судам слід приділяти особливу увагу тому, чи діє учасник сумлінно і чи справді в інтересах товариства.