Курс капіталу

Алексей Голубович, Forbes, 29.08.2014

http://forbes.ua/ua/magazine/forbes/1376198-kurs-kapitalu

Активний приплив прямих іноземних інвестицій в Україну – питання двох-трьох років. Які галузі зацікавлять інвесторів?

Розмірковування зарубіжних аналітиків про майбутнє української економіки дедалі частіше зводяться до висновків про прийдешню кризу через втрату російського ринку. Спробуємо поглянути на Україну очима іноземних інвесторів, яких не дуже цікавить зовнішня політика, а хвилюють лише можливості, що відкриваються на території величезної за європейськими мірками країни. Чим же Україна може бути цікава?

Перш за все, українська економіка не така слабка, як прийнято думати. Вона потерпає не стільки від дорогого газу (як і Литва, Румунія, Болгарія), скільки від наслідків правління колишньої влади і від скорочення експортних можливостей, що обмежуються нестачею капіталу в застарілих галузях промисловості. Але, як показує досвід держав, що стикалися з вимушеною модернізацією, саме в такі економіки капітал приходить найшвидше.

Крім того, українська промисловість потенційно конкурентоспроможна. Низька вартість робочої сили при її високій кваліфікації, значний внутрішній ринок і низький курс гривні можуть залучити капітал і зробити бізнес прибутковим протягом чотирьох-п'яти років, необхідних для першої фази модернізації.

Тому прямі іноземні інвестиції прийдуть в Україну так само, як 20 років тому вони прийшли до Польщі, Чехії, Словаччини. Це питання двох-трьох років.

До того ж Україна далеко не так сильно залежна від ринку Росії та інших країн Митного союзу. 20 років тому до країн колишнього СРСР з України експортувалося вдвічі більше товарів, ніж до ЄС, а торік – усього на третину більше. Жорсткість регулювання взаємної торгівлі з боку РФ у 2013-му призвела до скорочення експорту з України до Росії на $2,6 млрд, імпорту з РФ в Україну – на $4,2 млрд. За підсумками минулого року Росія стала другим експортним ринком для українських товарів після ЄС ($15 млрд проти понад $16 млрд).

У разі подальшого регулювання режиму торгівлі з Митним союзом український експорт туди може скоротитися ще на $4-5 млрд на рік. Це, безумовно, оцінка для негативного сценарію. Але за підсумками січня-травня 2014 року експорт до РФ зменшився на 23,9% порівняно з аналогічним періодом 2013-го. Головне питання: як мінімізувати наслідки?

Якщо мита для українських товарів, експортованих до ЄС, будуть знижені і залишаться на середньому рівні 0,5% (що передбачено угодою про асоціацію з ЄС. – Forbes), то вже за перший рік це дасть надбавку до ВВП понад $1 млрд. Якщо при цьому ввізні мита на європейські товари скоротяться з 5 до 2,4% протягом чотирьох років, то ніякого удару по українській промисловості європейські конкуренти не завдадуть: населення все одно купуватиме найдешевші масові товари – українські.

Асоціація з ЄС може стимулювати і розвиток енергоефективності вітчизняної економіки. Замість руху безперспективним шляхом дотацій промисловим споживачам газу та виробникам вугілля в уряду є шанс зацікавити промисловців та енергетиків в установленні менш енергоємного обладнання. Для цього потрібно ввести податкові пільги для інвесторів, обмежити монополізм енергомереж. Знизивши питоме енергоспоживання до рівня Польщі або Чехії, Україна скоротить імпорт газу і позбудеться становища однієї з найбільш енергоємних економік світу.

Таким чином, зараз слушний час якщо не купувати, то готуватися до інвестицій і розробляти бізнес-плани освоєння ринків. Які галузі в цих умовах можуть цікавити іноземних інвесторів? Насамперед ті, де все відносно добре, наприклад, агропром. Потім ті, в яких основні активи тимчасово впали в ціні нижче відновної вартості: компанії роздрібної торгівлі та комерційна нерухомість. І нарешті – значно потерпілі від скорочення торгівлі з країнами Митного союзу, але при цьому не залежні від імпорту енергоносіїв або від експорту складного обладнання, наприклад, виробництво меблів і кондитерська промисловість.