Корпоративний борг ринків, що розвиваються: невидимі облігації

Finance.UA, 11.11.2014

http://news.finance.ua/ua/news/~/338222

Від початку фінансової кризи великі західні банки, відчуваючи брак капіталу та обтяжені регулюванням, стали набагато менш прихильними до ідеї надавати позики компаніям із ринків, що розвиваються (emerging markets). Інвестори, тим часом, полювали на більш високоприбуткові активи, ніж державні облігації багатих країн. Результатом був великий стрибок у випуску облігацій фірмами з цих ринків, багато з яких були дочірніми компаніями зарубіжних фірм. Після розпаду Lehman Brothers, за даними Банку міжнародних розрахунків (BIS), компанії (не банки) із ринків, що розвиваються, випустили міжнародних облігацій на $692 мільярди – $89 млрд протягом перших шести місяців цього року.

Такі борги викликають занепокоєння у той час, коли багато валют країн, що розвиваються, падають по відношенню до долара (найбільш поширеної валюти для офшорів), так як вони стають дорожчими для обслуговування у місцевій валюті з точки зору емітентів. Ризик все гостріший, бо національні відомства часто не в змозі охопити потенційні втрати місцевих компаній. Багато облігацій випускаються через офшорні дочірні компанії в низькоподаткових юрисдикціях, таких як Кайманові острови. Тому часто звертаються за послугами до управляючих компаній, оскільки багатьом заборонено інвестувати на внутрішніх ринках облігацій за межами багатого світу; можна також звернутися і до фірм в таких країнах, як Бразилія та Китай (найбільші емітенти), так як це допомагає утримувати контроль за рухом капіталу. Але це означає, що облігації формально були видані карибською юридичною особою, не китайською або бразильською.

Це створює великий перекіс. Сума заборгованості компаній по облігаціях в іноземній валюті, порахована за стандартною методикою, становила $ 679 млрд на кінець червня. Але за оцінками BIS справжня цифра була $ 1,2 трлн (що включає в себе невелику кількість облігацій, випущених в оффшорах, але в національній валюті фірми). Акцій Росії коливались від $ 42 млрд до $ 115 млрд; Бразилії – з 64 мільярдів доларів до 175 мільярдів доларів.

Деякі компанії з ринків, що розвиваються, є транснаціональними із значною часткою іноземних доходів, що має дозволити їм впоратися із змінами валютних курсів. Але дослідники з BIS зазначають, що фірми, які спеціалізуються на нерухомості, і не мають практично ніякого іноземного доходу, є найбільш плідними емітентами Китаю. Компанії також стверджують, що вони захищені від примх ринку облігацій подовженням їх боргів.

За словами Хен Сун Шин з BIS, середній термін таких облігацій виріс з семи років у 2000 році до майже десяти років у першій половині цього року. Але ціни на довгострокові облігаціїоблігації дуже чутливі до підвищення ставок, зазначає пан Шин, оскільки власники облігацій не хочуть довгий час тримати папери із низькою прибутковістю.

BIS побоюється, що компанії з ринків, які розвиваються, і які випустили офшорні облігації, будуть урізати інші видатки аби обслуговувати їх, або збирати готівку, побоюючись що не зможуть пролонгувати свої борги, в результаті чого зростання в країнах сповільниться ще більше. Керуючі компанії будуть розглядати це як ще одну причину, аби зменшити свої частки як облігацій внутрішнього боргу, так і офшорних, лише посилюючи проблему.Не треба багато, аби запустити це порочне коло: перерозподіл 1% від загального обсягу світових активів, наявних у 500 найбільших менеджерів, поза emerging markets складуть $ 700 млрд відтоку. Ця сума майже в три рази більша, ніж та, яка “втікла” з цих ринків у 2008 році, за підрахунками BIS.