Коментар Олега Колесника

"Україна Бізнес Ревю" № 3-4 (від 5.02.09)

Олег Колесник, член Ради УАІБ, керівник Секції управління активами венчурних фондів:

- Рокажіть, будь-ласка. про специфіку діяльності венчурних фондів?

Існує багато визначень, що таке венчурне фінансування, але всі вони так чи інакше зводяться до його функціонального завдання: сприяти росту конкретного бізнесу шляхом надання певної суми коштів в обмін на частку в статутному капіталі або певний пакет акцій. Венчурні фонди чи компанії вважають за краще вкладати капітал у фірми, акції яких не обертаються у вільному продажу на фондовому ринку.
Венчурні компанії, як правило, спеціалізуються на невеликих проектах, з потенційним ростом, обираючи таку форму участі, як пайове інвестування чи управління таким проектом, або повне управління проектом, з можливістю самої команди брати участь у проекті, аж до його акціонування і продажу.
На практиці найчастіше зустрічається комбінована форма венчурного інвестування, за якої одна частина коштів вноситься до акціонерного капіталу, а інша надається у формі інвестиційного кредиту.

- Яка ситуація сьогодні склалась в даному сигменті ринку?

Як і належить за класикою жанру: українські венчурні компанії здебільшого вважали за краще вкладати кошти в підприємства будівельного сектору економіки, який швидко зростав і за «стандартні» 2-3 роки давав, після продажу, чудовий дохід.
Далі, за тією ж класикою, ми спостерігаємо перегрів «ринку» і його обвал. Але варто зауважити, що тут не обійшлося без горезвісної української специфіки  – ручного управління економікою і фінансами на рівні держави. Наслідки бачать всі – багато будівництв заморожені, а інвестори виявилися неплатоспроможними.

- Ваше бачення розвитку подій на найближчі два роки?

Має бути проведена велика нормотворча робота з впровадження положень нової редакції закону про ІСІ.
Намічається розширення сфери інтересів українських венчурних капіталістів – не лише будівельна галузь, але й інші швидко зростаючі проекти, кількість яких у період кризи повинна збільшуватися, тому що люди збільшують свою активність і намагаються отримати дохід. Однак, необхідно буде приділяти більше уваги всебічному аналізу «дохідних» проектів, тому що вони не настільки «прямолінійні», як будівельні. Така ситуація вимагатиме додаткових видатків від компаній для залучення нових «якісних» фахівців, які раніше не працювали у наших доморощених венчурних капіталістів. Все це обіцяє подальше зростання венчурного сегменту ринку, але вже не як вузькоспеціалізованого, а такого, який функціонує за «законами жанру».