Коли Україна дочекається справжніх іноземних інвестицій

Андрій Гайдуцький, Forbes, 22 травня 2015 року

http://forbes.ua/ua/opinions/1393258-koli-ukrayina-dochekaetsya-spravzhnih-inozemnih-investicij

І як грошові перекази «бетонують» інвестиційний клімат

За даними Держстату України, 2014 року відплив прямих іноземних інвестицій становив понад $12 млрд. Ця сума майже дорівнює всім інвестиціям, що надійшли в країну за 2011–2013 роки. Багато хто вважає, що у всьому винен нестабільний інвестиційний клімат. Але як можна змінити ситуацію і створити комфортніший інвестклімат?

Відразу потрібно зазначити, що неможливо поліпшити інвестиційний клімат за досить короткий період. Більше того, його поліпшення – це ще не гарантія отримання іноземних інвестицій. Клуб іноземних інвесторів дуже вузький і закритий. Наприклад, 2013 року з $1,4 трлн прямих інвестицій $1,1 трлн отримало лише 20 країн. Решта 183 країни одержали в середньому тільки по $1,6 млрд. Таке співвідношення тримається вже понад 20 років. Інвестиції майже обходять стороною навіть багато розвинених країн. За 2008–2013 роки Японія в середньому отримувала всього $6 млрд інвестицій на рік, Фінляндія – $2 млрд, Нова Зеландія – $1,2 млрд. Країни Балтії – ще менше: близько $1 млрд. Але ж у цих країн дуже високий кредитний рейтинг – від «А» до «ААА».

Тому деякі країни, особливо ті, в яких були військові конфлікти, ще 40–50 років тому усвідомили труднощі залучення іноземних інвестицій і змінили тактику. Вони взялися активніше залучати грошові перекази й інвестиції своїх мігрантів. Forbes уже писав про те, як Ізраїль і Туреччина змогли суттєво прискорити свій економічний розвиток завдяки переказам і заощадженням мігрантів. Нові дослідження доводять, що грошові перекази сприяють припливу іноземних інвестицій у довгостроковій перспективі.

Досвід цих країн показує, що потрібно в середньому 30 років наполегливої роботи над залученням грошових переказів, які створюють необхідні передумови для припливу «по-справжньому» великих і «по-справжньому» іноземних інвестицій. У кожної держави були свої причини, з яких населення виїжджало за кордон: в Італії та Португалії було важко вести бізнес через клановість, мафію та повоєнне безробіття. У Південній Кореї – через війну з Північною Кореєю. Ізраїль і Туреччина також постійно мали військові конфлікти. І протягом усього цього періоду ці країни також супроводжувала корупція (крім Ізраїлю). Ще 1995 року в рейтингу Transparency International Італія посідала 9-те місце (з кінця) за високим рівнем корупції, Туреччина – 13-те, Корея – 15-те, Португалія – 20-те. Але завдяки значному припливу переказів цим країнам удалося до початку 2000-х значно поліпшити свій інвестиційний клімат.

Тож грошові перекази фактично «бетонують» інвестиційний клімат і створюють основу (фундамент) для припливу іноземного капіталу. По суті, приплив грошових переказів прокладає шлях, тобто це першопрохідник і зелене світло для іноземного капіталу. Механізм такої ролі грошових переказів найкраще порівняти з процесом укладання асфальту. Кожен дорожній фахівець знає, що асфальт не можна класти на землю, оскільки вона його просто вбере. Тому використовують стабілізатор – дві проміжні подушки (дренаж – пісок, фракція – щебінь із бетоном). Вони дають змогу утримувати асфальт (інвестиції), а водіям (інвесторам) – впевнено їхати по дорозі (заробляти дохід).

Точно так само з іноземними інвестиціями: їх не можна накладати на інвестиційний клімат, який маємо сьогодні, оскільки вони, умовно кажучи, «розчиняться» у бюрократії, зарегульованості, корупції. Водночас грошові перекази, спочатку споживчі, а потім інвестиційні, насичуючи ринок, згладжують усі негативи інвестиційного клімату, є його дренажем і фракцією. Тому що тільки українські мігранти (й іноземці українського походження) знають, як вести бізнес у рідній країні, як обходити бюрократію тощо.

Досвід зазначених країн доводить, що необхідно залучити критичну масу інвестиційних грошових переказів, які зможуть максимально «забетонувати» і «закрити собою» весь негатив слабкого інвестиційного клімату України. І завдяки такому ефекту рівень інвестиційного клімату зможе покращитися, головні показники привабливості країни (кредитний рейтинг, рейтинг легкості ведення бізнесу тощо) підвищаться. Грошові перекази в середньостроковій перспективі справді впливають на їхнє поліпшення.

Тому органам влади в Україні потрібно створити умови і способи залучення грошових переказів для розвитку бізнесу за рахунок ресурсів українських мігрантів і діаспори. За оцінками Світового банку, вони щорічно накопичують за кордоном $12 млрд, що в рази більше за приплив інвестицій в Україну. Ці кошти можна інвестувати у стартапи, бізнес, в інфраструктурні проекти (як в Ізраїлі), у держоблігації (як в Індії), в іпотечний і фондовий ринки тощо.

Отже, спочатку Україна має накопичити критичну масу грошових переказів (зокрема інвестиційних), і тільки потім, із часом, у країну почнуть надходити масштабні обсяги іноземних інвестицій. Спочатку іноземці купуватимуть успішні бізнес-проекти українських мігрантів і лише згодом, усвідомивши стабільність інвестиційного клімату, почнуть інвестувати у створення нового бізнесу.

Андрій Гайдуцький, д.е.н.,експерт з грошових переказів і банківського
обслуговування мігрантів