Як залучити $8 млрд за 8 днів

Андрій Гайдуцький, Forbes, 11.11.2014

http://forbes.ua/ua/opinions/1382522-yak-zaluchiti-8-mlrd-za-8-dniv

Постреволюційний досвід Єгипту – як «достукатися» до заощаджень своїх співгромадян

Міжнародний досвід показує, що населення володіє колосальними фінансовими заощадженнями, які, зокрема, зберігає й поза банківською системою. І якщо запропонувати цікаві, раціональні та патріотичні фінансові інструменти, то ці кошти можна залучити на розвиток економіки країни. Це підтверджує досвід Єгипту. Щоб розширити Суецький канал, збільшити його пропускну здатність учетверо, підвищити річний дохід від експлуатації каналу втричі (до $13,5 млрд), влада Єгипту звернулася не до міжнародних донорів та інвесторів, а до своїх співгромадян.

У вересні 2014 року лише за 8 днів урядові Єгипту вдалося залучити через банки-агенти понад $8 млрд. Це становить 19% доходу бюджету Єгипту, 32% – експорту, 50% – золотовалютних резервів і 154% – від припливу прямих інвестицій 2013 року. Як владі вдалося добитися таких результатів після двох революцій у країні, зміни трьох президентів і чотирьох парламентів за останні три роки?

Можна виділити п'ять головних факторів успішного залучення заощаджень громадян у банківську систему та на розвиток рідної країни. Цей досвід є важливим для України, враховуючи необхідність пропонувати населенню продуктивніші форми використання своїх заощаджень.

№1. Низька вартість фінансових інструментів

Щоб залучити ресурси від своїх громадян, влада Єгипту випустила і розмістила через держбанки інвестиційні сертифікати – Suez Canal Investment Certificates. З метою достукатися до накопичень найбідніших верств населення було вирішено випустити папери невеликим номіналом – $1,4 (екв.), $14 (екв.) і $140 (екв.) у національній валюті (єгипетських фунтах). Строк дії сертифікатів становить 5 років, прибутковість – 12%. Виплата відсоткового доходу за паперами з номіналом $1,4 і $14 – наприкінці терміну, із номіналом $140 – щоквартально. Дохідність сертифікатів забезпечена майбутніми доходами Суецького каналу.

Завдяки низькій вартості сертифікатів їхніми покупцями стали близько 1,5 млн осіб, значна частина з яких – населення сіл і райцентрів, яке до цього не зберігало кошти в банках. За підрахунками центробанку Єгипту, в економіку країни завдяки розміщенню сертифікатів було залучено близько $3,8 млрд (екв.) коштів, які раніше не зберігались у фінансово-банківській системі Єгипту. Експерти Світового банку вважають цей проект подвійно успішним, адже завдяки цим сертифікатам удалося поліпшити рівень фінансової грамотності населення. У Єгипті лише 10% населення має банківські рахунки.

№2. Широка мережа продажів сертифікатів

До продажу сертифікатів залучили чотири держбанки: National Bank of Egypt, Banque Misr, Banque du Caire, Suez Canal Bank. Для ще ширшого охоплення потенційних покупців було задіяно 4000 відділень Поштової служби Єгипту, яка приймала заявки від охочих купити ці сертифікати та передавала їх у банк-агент Banque du Caire.

Оплатити і забрати сертифікати також можна було у відділеннях пошти. Усім банкам-агентам і пошті наказали на час продажу сертифікатів продовжити час роботи, іноді навіть до півночі, щоб максимально задовольнити попит. Крім того, відділення працювали навіть у вихідні. Наприклад, у неділю було продано сертифікатів на $1,3 млрд (в еквіваленті).

№3. Ефективне просування проекту керівництвом країни

Вище керівництво країни проводило серйозну підготовчу кампанію, в якій особисто брало участь, пропонуючи купити такі сертифікати. Тому вісім днів продажу минули по всій країні в особливій атмосфері емоційного піднесення.

Розміщення, просування та збір коштів особисто курирували президент Єгипту А. Ф. ас-Сісі та голова центробанку Х. Рамез. Кожен із них щодня давав інтерв'ю і звітував про перебіг збору коштів. Крім того, центробанк провів переговори з банками про кредитування потенційних покупців таких паперів під їхню заставу.

Так, населення Єгипту на позикові кошти придбало сертифікатів на $600 млн (в екв.). Також, оскільки центробанк визнав ці сертифікати достатньо ліквідним забезпеченням, банки дістали право видавати додаткові позикові засоби їхнім власникам у розмірі до 90% від суми придбаних сертифікатів.

№4. Залучення до проекту всіх верств населення країни

Щоб суттєво збільшити продажі інвестиційних сертифікатів, треба було «звести в ступінь» важливість цієї теми і показати, що допомогти країні може кожен громадянин – і просте населення, і сильні (та знамениті) світу цього. Тому до купівлі цих фінансових інструментів залучили найбільших бізнесменів, зірок шоу-бізнесу, національних героїв і знаменитостей. Наприклад, один із найбагатших єгиптян Нагіб Савіріс (у єгипетському списку Forbes посідає 2-ге місце з активами $3,1 млрд) придбав сертифікатів на $14 млн (в екв.).

Також до купівлі та просування сертифікатів залучили релігійні громади. Наприклад, Каїрський мусульманський університет Аль-Ажар придбав сертифікатів на $35 млн (в екв.). У цілому купити папери могли не тільки фізичні, а й юридичні особи-резиденти країни. Проте за підсумками 8 днів, на частку компаній припало трохи більш як 10% усіх проданих сертифікатів.

№5. Залучення мігрантів та одержувачів переказів

Єгипетські мігранти відіграють для економіки країни дуже важливу роль. 2013 року їхні перекази на батьківщину через фінансово-банківську систему сягнули близько $20 млрд, або майже 8% ВВП. Це вчетверо більше, ніж річний дохід від експлуатації Суецького каналу. Розуміючи, що єгипетські мігранти володіють колосальними доходами (які, за даними Світового банку, 2012 року становили $34 млрд) і мають щільні зв'язки з домогосподарствами на батьківщині, уряд випустив для них сертифікати в доларах США, номіналом $1000, дохідністю 5,3% і щоквартальною виплатою доходу.

Сертифікати поширювалися через єгипетські банки, що працювали в Саудівській Аравії, ОАЕ, США та інших країнах. У цих країнах банківським працівникам допомагали продавати папери колеги з єгипетських посольств і консульств. Вони кооперувалися і працювали з найзацікавленішими мігрантами або ж проводили зустрічі в посольствах. Це ще один приклад того, як владі потрібно вміти «прогнутися» при необхідності залучити заощадження своїх мігрантів на батьківщину.

У результаті за 8 днів мігранти придбали сертифікатів на суму близько $300 млн. А основний імпульс купувати такі папери мігранти дали своїм домогосподарствам-одержувачам переказів у Єгипті – від них банки залучили майже $2 млрд. Завдяки тому, що в Єгипті ці сертифікати пропонували в національній валюті, всі ці кошти було конвертовано. Відповідно, приплив «домашніх» валютних заощаджень дав можливість збільшити золотовалютні резерви країни.

Влада Єгипту сподівається, що після здобуття довіри та заощаджень населення і мігрантів у майбутньому в економіку країни прийде й іноземний інвестор. Вони очікують, що завдяки розширенню Суецького каналу протягом 10–15 років у країну надійде додатково $220 млрд інвестицій на розвиток інфраструктури вздовж каналу. Влада планує перетворити 75-кілометрову прибережну зону каналу в міжнародний промисловий і логістичний хаб, що залучить до каналу ще більше суден, інвесторів і клієнтів. Організаційну та консультаційну підтримку в реалізації проекту надає Світовий банк.

Можливості для України

Україні варто взяти на озброєння не лише постреволюційний досвід Єгипту, а й досвід Ізраїлю, який уже 60 років воює за свої території, при цьому щорічно залучає $1–2 млрд від своїх мігрантів і діаспори на будівництво доріг, тунелів, лікарень. Досвід цих країн показує, що на початку воєнного чи повоєнного шляху населення і мігранти – єдині інвестори своєї країни. Але вони готові вкладати вільні кошти лише в зрозумілі, прибуткові та соціально важливі проекти для розвитку батьківщини, де живуть їхні родичі та/або нащадки.

Важливою складовою успішного залучення ресурсів також є постійний зворотний зв'язок і вдячність влади-емітентів таких облігацій, сертифікатів тощо. Адже громадяни-інвестори хочуть розуміти, на що витрачають їхні кошти. А основними посередниками-дистриб'юторами таких інструментів повинні стати банки. Саме вони мають певний рівень довіри, знають споживчі настрої, розвивають канали комунікацій і продажів фінансових продуктів.