Як спростити валютне регулювання

Олександр Виговський, Новое Время, 14 лютого 2017 року

http://biz.nv.ua/ukr/experts/vyhovsky/jak-sprostiti-valjutne-reguljuvannja-646598.html

Потреба в лібералізації валютного регулювання в Україні давно назріла.

Застаріла нормативна система, що ґрунтується на Декреті Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», прийнятому ще в 1993 році, складність і необґрунтована бюрократизація у валютній сфері аж ніяк не сприяють розвитку фінансових ринків. Так звані антикризові обмеження, які НБУ ввів у 2014 році і які регулярно продовжуються, вивели в «тінь» значну частину валютного ринку і сприяють лише розвитку «чорного ринку» готівкових валют.

Крім того, валютна лібералізація вкрай важлива в контексті інтеграції у європейський фінансово-економічний простір і відповідає зобов'язанням, взятим на себе Україною в контексті Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС від 27.06.2014 р. Так, згідно зі ст. 145 цієї Угоди, сторони повинні забезпечувати, зокрема, вільний рух капіталу, пов'язаного з надходженням прямих інвестицій, надходженням кредитів, що стосуються торгових операцій, портфельними інвестиціями та фінансовими позикками.

Загалом, лібералізація валютного режиму вже почалася з послаблення тимчасових антикризових обмежень НБУ (наприклад, знижено обсяг надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу, збільшено граничний термін розрахунків за експортно-імпортними операціями, зменшено термін резервування гривні для купівлі іноземної валюти, до 12 000 грн. збільшено максимальний ліміт купівлі готівкової валюти, пом'якшено заборону на репатріацію дивідендів). За умови відсутності кризових явищ в економіці НБУ у своїй Концепції нового валютного регулювання від 01.12.2016 р. анонсує цілий пакет заходів валютної лібералізації.

Ці заходи включають на першому етапі поступове скасування вимоги про обов'язковий продаж валютної виручки, максимального розміру передоплати за імпортним контрактом, граничного строку за експортно-імпортними контрактами, репатріації виторгу від припинення участі або зменшення частки в капіталі, спрощене отримання ліцензії для прямих інвестицій на підтримку експорту українських товарів.

На наступному етапі передбачаються ще більш революційні заходи, як-от скасування заборони на дострокове погашення кредитів від нерезидентів, регулювання максимальної відсоткової ставки за кредитами від нерезидентів, забезпечення вільного виведення коштів від продажу акцій та недержавних облігацій, повної відміни ліцензування інвестицій та перерахування коштів за кордон. При цьому НБУ обіцяє поступовий перехід від дозвільної (ліцензійної) системи валютного контролю до повідомної процедури при здійсненні валютних операцій. На заміну згаданого вище Декрету Кабміну НБУ буде розроблений проект Закону України «Про іноземну валюту», який стане єдиним рамковим законом, що визначає основні принципи валютного регулювання.

Такі заходи матимуть позитивне значення, насамперед для бізнесу, що займається зовнішньоекономічною або інвестиційною діяльністю. Зняття обмежень з експортно-імпортних операцій та прямих іноземних інвестицій сприятиме підвищенню експортного потенціалу України.

Валютне регулювання стане більш прозорим і зрозумілим для бізнесу, а тимчасові і фінансові витрати на дотримання валютного законодавства суттєво зменшаться (наприклад, продаж валютної виручки створює додаткові трансакційні витрати для експортерів). Фінансові установи (та їх клієнти, зрозуміло) будуть почуватися більш комфортно, маючи можливість для вкладення своїх активів на міжнародних ринках для мінімізації ризиків в Україні (при цьому вже зараз українські банки мають можливість купувати низку іноземних боргових цінних паперів без індивідуальної ліцензії НБУ). Знизиться потреба українських компаній у створенні закордонних корпоративних структур для проведення міжнародних операцій, отримання додаткового фінансування та володіння активами. Лібералізація також сприятиме швидкості та ефективності транскордонних розрахунків, без чого інтеграція у світовий економічний простір неможлива. Крім того, зняття обмежень на відплив капіталу, як це не парадоксально, сприятиме його припливу в країну, адже іноземні інвестори будуть почуватися більш комфортно, розуміючи, що вони в будь-який момент зможуть забрати свої інвестиції або доходи від інвестиційної діяльності. Тому валютна лібералізація – це, безумовно, прогресивний крок, який суттєво полегшить життя бізнесу.

Разом з тим, треба відзначити, що перераховані вище заходи будуть відбуватися при одночасному посиленні фінансового моніторингу і контролю з боку фіскальних органів для запобігання безконтрольному виведенню капіталу за кордон (втім, обсяг відтоку капіталу залежить не від жорсткості валютного контролю, а від ефективності митної та податкової політики всередині країни, її інвестиційного клімату). Крім того, потрібно враховувати, що всі озвучені плани НБУ щодо лібералізації валютного режиму будуть реалізовуватися тільки за умови стабільної фінансової ситуації в країні та чинної програми з МВФ, що дозволяє засумніватися в їх швидкому здійсненні.