Як подружитися з іноземним інвестором

Мирослав Табахарнюк, Економічна правда, 23.12.2014

http://www.epravda.com.ua/columns/2014/12/23/517649/

Говорити про інвестиційну привабливість країни, коли "говорять" гармати, марно.

Ринок злиття та поглинання у 2014 році став найгіршим за всі часи незалежності: за три квартали - всього 895 млн дол.

Тимчасом світовий ринок за дев'ять місяців 2014 року сягнув 3 трлн дол, це найкращий показник за останні шість років.

Четвертий квартал теж був пасивним для українського ринку M&A.

Об'єм транзакцій за участю українських компаній становитиме 550 млн дол, якщо буде підтверджений продаж мережі автозаправок "БРСМ-нафта". Якщо ж ця інформація не підтвердиться, то показник становитиме близько 380 млн дол.

У 2014 році ринок не пожвавився, адже із загального обсягу операцій 250-300 млн дол - це сума продажу Березанської птахофабрики Юрієм Косюком, основним акціонером МХП.

Ця птахофабрика виробляє яйця, що є непрофільним бізнесом для МХП, одного з найбільших в Україні виробників курятини.

Покупцем за даними преси стали фірми, які пов'язують з українським бізнесменом Олегом Бахматюком. Для них виробництво яєць - профільний бізнес. Іншими словами, в період кризи українські власники почали реструктуризувати бізнес.

Продаж непрофільних активів - не унікальне явище для 2014 року, але чим довше затягується криза в країні, тим більше власників починають позбуватися супутніх активів, які відволікають кошти від основних видів діяльності.

У 2014 році в Україні збільшилася кількість "технічних" транзакцій з метою переведення активів з однієї юридичної особи на іншу без зміни кінцевого бенефіціара. Такі транзакції не варто розглядати як справжні M&A, адже вони виконуються для уникнення відповідальності за кредитами.

Одна з транзакцій, оголошена у грудні 2014 року, буде закрита у 2015 році. Йдеться про продаж російською "Сіверсталлю" українського "Дніпрометиза" приватній німецькій компанії. Вартість угоди не оголошується.

Цю транзакцію ще рано зараховувати в актив 2014 року, адже курчат рахують восени. Є багато прикладів, коли анонсовані транзакції не закривалися.

З тих транзакцій, що відбулися у четвертому кварталі, варто відзначити зміну власників двох банків: "Русский стандарт" та CityCommerce Bank.

Крім того, українська IT-компанія zakupki-online.com - В2В стартап, що допомагає бізнесу робити покупки онлайн без посередників - отримала нового іноземного власника. Вартість транзакції становила 772 тис дол. Власником сервісу стала південноафриканська Naspers, яка вже має в Україні кілька інтернет-активів.

Високою залишається і буде залишатися активність у фінансовому секторі. Чимало малих та середніх українських банків мають проблеми з капіталізацією.

Навіть великі банки змушені продавати свої активи в інших країнах, щоб покращити ситуацію в Україні. Як відомо, Приватбанк продає свої активи в Грузії за 47 млн дол, а це близько 1,2 капіталу грузинської дочки. Для порівняння: українські банки зазвичай продаються за ціною, меншою за 0,5 капіталу.

Отримані гроші підуть на докапіталізацію банку в Україні. Він потребує додаткової ліквідності у зв'язку з відпливом депозитів і зменшенням надходжень від кредитів.

У 2014 році Приватбанк уже продав свій дочірній банк у Росії за 1,9 млрд грн. Крім того, він має дочірні структури в інших країнах. Для підтримки діяльності в Україні можуть бути продані і ці активи, але наразі про такі переговори нічого невідомо.

В інтернет-просторі нема кордонів, або їх легше перетинати. Не лише українські IT-компанії останнім часом ставали предметом поглинань.

Так, українська агенція інтернет-маркетингу Netpeak придбала контрольний пакет - 51% - болгарської optimization.bg. Мета поглинання, фінансові деталі якого не розголошуються, - вихід на ринок Болгарії та балканських країн.

2015 рік може стати більш продуктивним для ринку M&A України. Передумови є.

Фахівці сподіваються, що Нацбанк спростить операції з валютою, Це було перепоною для завершення кількох транзакцій у 2014 році, адже більшість транзакцій відбувається з використанням іноземної валюти.

Якщо закінчиться війна на сході України і стабілізується курс гривні, будуть завершені відкладені транзакції, наприклад, продаж "Універсал банку" - дочірньої структури грецького Eurobank Ergasias. Він повинен був отримати 95 млн дол за свій український актив, але не зміг закрити транзакцію через валютні обмеження.

Привабливою галуззю для інвестицій стане енергетика - зменшення залежності від російського газу є нагальною проблемою. Крім того, інтеграція України з ЄС покладає на Київ зобов'язання щодо використання відновлюваних джерел енергії.

В Україні реалізуються проекти з використанням "зелених" технологій та отримання енергії завдяки фінансуванню міжнародних фінансових установ. Наприклад, ЄБРР фінансував будівництво електростанції на біомасі у Київській області. Для цього банк виділив кредит на 15,5 млн євро.

За останні два роки в Україні введено в експлуатацію кілька "зелених" енергопроектів, однак загальна частка "чистої" енергії в країні досі становить менше 2%, тоді як в ЄС - 20% в цілому, а в деяких країнах - навіть більше. Не використовувати потенціал у цій галузі Україна не має права.

Більше того, є чимало проектів різного ступеня готовності, які потребують лише "благословення", тобто створення умов для інвестицій новою владою. Є сподівання на інвестиції світових фінансових установ - ЄБРР та МФК. Однак їх зусиль замало, тому слід створювати можливості для стратегічних інвесторів.

Разом з оздоровленням енергетики слід наводити лад у банківському секторі, адже проблеми фінансових установ пов'язані з проблемами інших галузей. Наприклад, у сільському господарстві низка українських компаній опинилася у скруті через борги, різкі зміни курсу гривні та падіння попиту на продукцію.

За даними преси, для обслуговування боргів компанії продаватимуть свої активи.

Важкою буде ситуація у машинобудуванні. Більшість вітчизняних підприємств у цій галузі були орієнтовані на ринки країн колишного СРСР, а найбільшим ринком була Росія. Ще навесні був зупинений сталеливарний завод у Кременчуці. Він виробляє продукцію для будівництва вагонів, близько 90% якої купувала Росія.

Складна ситуація на інших вагонобудівних підприємствах. Деякі з них знаходяться у зоні АТО. Україна теж потребує вагонів, але, як завжди, виникає питання фінансування та зайвих потужностей, які були розраховані ще на потреби СРСР.

Є проблеми в авіаційній галузі, де літакобудування існувало лише завдяки кооперації з Росією, а заводи все ще знаходяться у державній власності.

Airbus та Boeing не поспішають в Україну. Навіть "Мотор січ", яка виробляє авіаційні двигуни і має непогані перспективи в Китаї та інших висхідних країнах, скоріше за все, не отримає більше 1 млрд дол за російськими контрактами.

Тривають переговори з іноземними фінансовими компаніями щодо фінансування деяких проектів. Німецький банк розвитку KfW розглядає можливість інвестицій в будівництво на "Південмаші", Дніпропетровськ, трамваїв та тролейбусів.

Проте допомоги іноземів буде замало. Потрібна активна робота власників українських підприємств із залучення стратегічних або фінансових партнерів.

Гадаю, у 2015 році стануться й інші придбання українськими компаніями фірм у країнах Європи з метою диверсифікації ризиків, пов'язаних з Україною.

Якщо раніше українські компанії купували активи за кордоном для переробки українських напівфабрикатів та виведення маржі з України, то тепер метою може стати диверсифікація виробництва та отримання клієнтів на світових ринках. Багатьом вдасться побудувати бізнес в Україні і досягти успіху за її межами.

Один із шляхів виведення української продукції на ринки ЄС - партнерство з іноземними компаніями через інтеграцію та кооперацію. Для цього українські власники повинні бути готовими відкрити доступ до участі у власності, а не сидіти, як "собака на сіні". Цей процес неминучий, і він активізує активність ринку M&A.