Як підвищити ліквідність фондового ринку

11 серпня 2010
Олег Швець, "Економічна правда", 11.08.2010

http://www.epravda.com.ua/markets/2010/08/11/244583/

В Польщі організований фондовий ринок - місце залучення живих грошей в економіку, місце, куди рвуться навіть порівняно невеликі компанії. Бо знають, що такого дешевого фінансового ресурсу як на біржі, не знайдуть більше ніде.

Український фондовий ринок ніколи не відзначався високою активністю торгів чи сильними "голубими фішками". На відміну від сусідніх Польщі чи Росії, до яких нам ще дуже далеко.

В Польщі організований фондовий ринок - місце залучення живих грошей в економіку, місце, куди рвуться навіть порівняно невеликі компанії. Бо знають, що такого дешевого фінансового ресурсу як на біржі, не знайдуть більше ніде.

Саме тому ключовим для будь-якого організованого ринку є поняття "ліквідності". Незалежно від того, чи за вікном криза, чи ринок перебуває на підйомі, саме висока ліквідність, тобто можливість швидко й без проблем зафіксувати прибуток або збиток, забезпечує постійний інтерес інвесторів до ринку.

Тим більше забезпечення даного показника є пріоритетним завданням біржового ринку.

Внутрішні ресурси

Перш за все варто констатувати факт: біржовий сегмент - дуже незначний порівняно з загальним обсягом операцій на фондовому ринку - за останні декілька років - не більше 5%. Однією з причин такого явища є відсутність інтересу до нього державних установ: Фонду держмайна України, Нацбанку, Міністерства фінансів і Державної іпотечної установи.

У всіх концепціях розвитку національного фондового ринку задекларовані численні заходи щодо концентрації торгів саме на організованому фондовому ринку.

Однак при продажу акцій, що належать державі, ФДМУ, частіше за все, виходить з критеріїв, що мають мало спільного з пріоритетом ціни. А це унеможливлює проведення на фондових біржах "народних" IPO за прикладом сусідніх країн.

Національний банк та Мінфін теж проводять операції з ОВДП фактично поза біржами.

Цінні папери Державної іпотечної установи також не користуються попитом на фондових майданчиках.

Таким чином, за межами біржового ринку знаходяться не тільки фінансові інструменти, обіг яких регулюється цими державними установами, але й самі установи, які мали б стати найбільш впливовими та активними учасниками ринку.

Безпосередня участь цих установ в біржових торгах одразу підвищила б ліквідність та достовірність визначення справедливої ціни фінансових інструментів.

Збільшення кількості операцій внаслідок глобальної технологізації ринку також суттєво позначиться на ліквідності ринку.

Ліквідність також може вирости за рахунок внутрішніх ресурсів, наприклад, якщо буде проведена пенсійна реформа в Україні, про яку не говорив тільки лінивий.

Зовнішні ресурси

Зниження ризиків, властивих існуючому стану інфраструктури національного фондового ринку, здатне змінити структуру іноземних інвесторів, що здійснюють операції в Україні.

На сьогодні інтерес до України проявляють частіше за все спекулятивні хедж-фонди, що схильні йти на значні потенційні ризики в обмін на надвисоку доходність операцій.

Зростання ефективності національної ринкової інфраструктури, інтеграція до провідних розрахунково-клірингових систем зробить не епізодичним, а постійним інтерес до українських активів більш серйозних гравців світового ринку капіталів - пенсійних та суверенних фондів.

Депозитарій і попереднє резервування

Практика застосування декларованого біржами обсягу торгів, а з ним і конкурентного співставлення фондових бірж в якості індикатору ліквідності фондового ринку неконструктивна і неправильна.

Значно більш показовим був би обсяг розрахунків за договорами, укладеними на фондових біржах, в українських депозитаріях.

Згідно з даними річних звітів депозитарію ВДЦП (МФС) за 2006-2008 роки, кількість операцій з поставки цінних паперів без оплати за розпорядженнями зберігачів зросла у 2,3 рази - з 49 118 до 114 895.

При цьому кількість операцій поставки цінних паперів на підставі реєстру угод від організаторів торгівлі скоротилася вдвічі - з 6 249 до 3 202.

Таким чином, кількість операцій на позабіржовому ринку перевищувала у 2008 році кількість операцій за біржовими договорами у 36 разів.

Однак найгірше, що навіть за біржовими договорами майже не впроваджувалося попереднє резервування - DvP: частка операцій без попереднього резервування цінних паперів у 2006 році склала 98,9% від всіх розрахованих депозитарієм біржових договорів, а у 2008 році, незважаючи на пряму нормативну вимогу до забезпечення DvP на біржах, скоротилася лише до 84,2%.

Кількість депозитарних операцій, за даними ВДЦП

Вид операції

2006

2007

2008

2009

Поставка цінних паперів без оплати за розпорядженнями зберігачів

49 118

106 218

114 895

47 670

Поставка цінних паперів на підставі реєстру угод від організаторів торгівлі - всього

6 249

4 885

3 202

236 619

без попереднього резервування цінних паперів
(КМФБ, СЄФБ, ПФТС, УМФБ, УФБ, ПФБ)

6 181

3 607

2 696

4 003

без попереднього резервування цінних паперів з грошовим врегулюванням (ПФТС, КМФБ, СЄФБ, УМФБ, ІННЕКС)

0

0

298

3505

з попереднім резервуванням цінних паперів (Перспектива, КМФБ, УМФБ, УМВБ)

1

56

187

3239

з попереднім резервуванням цінних паперів
та вимог по грошових коштах (Перспектива, УМВБ)

67

1 208

16

42

з попереднім резервуванням цінних паперів та грошових коштів (ПФТС, УБ)

0

14

5

225 830

У 2006 році операцій з резервуванням активів відбулося лише 68! Що склало аж 1,1% від загальної кількості операцій за біржовими договорами.

У наступні роки виникли численні варіанти реалізації DvP на різних українських фондових біржах, але і в 2008 році їх частка залишалася вкрай незначною.

Фактично лише ці 506 операцій (15,8% від загальної кількості) у 2008 році, які розраховувалися через депозитарій, дійсно можуть враховуватися при оцінці обсягів торгів на національному біржовому ринку.

За даними ПФТС - провідної на той час (кінець 2008 року) фондової біржі, у 2008 році на ній укладено 62 147 біржових договорів.

А через депозитарій ВДЦП розраховано 25 операцій. Виникає питання, де ж саме були укладені і як розраховані інші 62 122 біржових угод, укладених на ПФТС? І чи варто ці правочини вважати біржовими?

Безумовно, ситуація значно змінилася на краще у 2009 році, коли активізувалися торги на ринку заявок - загалом за цією технологією було укладено близько 40% загальної суми біржового обороту, а кількість біржових операцій вперше суттєво перевищила кількість позабіржових.

Але рости, безумовно, є куди.

Інститут маркет-мейкера

Ще одне питання, безпосередньо пов'язане з виконанням біржею однієї з головних своїх функцій - забезпеченням ліквідності - це підвищення ефективності інституту маркет-мейкерів.

Підвищення вимог до лістингу з боку регулятора, що спостерігається в останні роки, на жаль, не привело до бажаних результатів. Натомість дієвим механізмом може стати внесення цінних паперів у лістинг бірж самими учасниками біржових торгів.

Це протидіятиме штучному обмеженню кількості цінних паперів в обігу на біржах; дасть можливість професійним учасникам ринку торгувати на організованому ринку не будь-якими, а цікавими саме ринку інструментами; гарантує підтримку брокерами ліквідності ринку цінних паперів із самого початку їх обігу.

Якщо втілити в життя хоча б частину таких ідей, вітчизняний фондовий ринок точно нічого не втратить. І навіть багато набуде. Винаходити велосипед не потрібно, треба його лише налаштувати під умови середовища проживання.

Основні цифри
Всього компаній-членів283на 06.10.24
Кількість КУА278на 06.10.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 06.10.24
Кількість ІСІ1815на 06.10.24
Кількість НПФ*53на 06.10.24
Кількість СК*1на 31.07.24
Активи в управлінні КУА, млн грн648 280на 31.07.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 112на 31.07.24