Як бізнес відзвітував про трансфертні зв’язки

Анна Ковальчук, Катерина Шумило, Forbes, 01.10.2014

http://forbes.ua/ua/business/1380052-yak-biznes-vidzvituvav-pro-transfertni-zv-yazki

1 жовтня завершилася відстрочка для подання звітності про операції з пов’язаними особами

Сьогодні закінчилася відстрочка, яку бізнес дістав для подання звітності до податкових органів про контрольовані операції. Це складник нового інституту в українській податковій системі – трансфертного ціноутворення. Термін подання звітності було зміщено з 1 травня на 1 жовтня, щоб компанії змогли провести детальний аудит операцій. До кінця року передбачено «пільгові» санкції за порушення: кожна виявлена ​​помилка в поданих документах коштуватиме символічну одну гривню штрафу.

Великий український бізнес, зі свого боку, виконав усі вимоги податківців, навіть випередивши встановлені ДПАУ терміни, розповіли Forbes фігуранти рейтингу топ-200 найбільших компаній України. «Оскільки до останнього моменту не було ясності з перенесенням терміну подання звітності і ще діяло старе законодавство, ми подали звітність до 1 травня цього року», – каже Андрій Максимов, керівник податкового департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Один із найбільших гравців на сільгоспринку, компанія «Нібулон» Олексія Вадатурського також подала звітність задовго до кінцевої дати – ще до 1 травня. «Після 1 жовтня держоргани озвучать реакцію на подані документи. Ми досить серйозно готувалися і робили все, щоб почати працювати в новому законодавчому полі», – каже Олексій Вадатурський.

Дані подавали як завжди – в електронному вигляді. До самої процедури подання звітності компанії не мають претензій. Проте є зауваження до її змісту. «Для нас як платників податків недолік полягає в тому, що ця звітність занадто громіздка і надмірно деталізована. Дуже багато показників, які ні про що не свідчать», – пояснює Андрій Максимов. Так, податкова вимагає вписувати чимало кодів послуг, товарів – звітність повинна містити деталі про кожну операцію із зазначенням кодів товарів та операцій із зовнішньоекономічної діяльності та за статистикою.

«Кількісні показники, контрагенти, ціни, контракти, найменування товару, який ми продали, з найменуванням його митного коду, послуг за класифікатором – усю цю інформацію вимагали у звітності», – перераховує він. За його словами, якщо за добу відбувається кілька відвантажень, то розписати дані за кожен день досить важко. «Ми, якщо чесно, не маємо ані найменшого уявлення, як податковий орган буде в змозі обробити такий величезний обсяг даних», – зізнається Максимов.

Головна мета введення трансфертного ціноутворення – боротьба з оптимізацією оподаткування через офшорні компанії. Її розпочало податкове відомство ще під керівництвом Олександра Клименка. Закон, що зобов’язує компанії-експортери звітувати про контрагентів, ціну товару та сплату податків із цих операцій, ухвалили влітку 2013 року. Він визначає перелік операцій, які належать до контрольованих. Серед них – операції, здійснювані українськими компаніями із взаємопов’язаними особами-резидентами, які відповідають певним критеріям (серед таких індикаторів – робота на спеціальному режимі оподаткування), та операції з непов’язаними особами, якщо останні зареєстровані в юрисдикціях, де ставки податку на 5 і більше в.п. нижчі, ніж в Україні. Звітність потрібно подати до 1 травня наступного за звітним року.

Один зі спірних моментів – встановлення ціни, яка в результаті здасться досить переконливою податковим органам (як звучить у законі, звичайної ціни), для чого законодавець визначив кілька зовнішніх джерел і варіантів її встановлення.

«Для сільськогосподарської продукції основним джерелом цін є біржові котирування, які у вільному доступі публікують на сайті Аграрної біржі. Кожен охочий може зайти на наш сайт і дізнатися рівень ринкових цін на основні зернові, олійні товари та продукти їхнього перероблення», – каже директор Аграрної біржі Олександр Марюхнич. За його словами, логічно, що законодавець прагне стимулювати учасників ринку проводити свої торговельні операції прозоріше, адже в такому разі база оподаткування буде більш окресленою.

«На сільгоспвиробниках це також позитивно позначиться, адже вони дістають справжні, ринкові, орієнтири цін на свою продукцію, у торговців стане менше можливості для маніпулювання цінами при закупівлі», – каже він.

За оцінками відомства, щорічний обсяг експорту через «третіх осіб» становив близько 265 млрд гривень. Ефект закону, за розрахунками фіскалів, – близько 7 млрд.