Гра на «Перспективу»

Маргарита Ормоцадзе, Forbes.ua, 8 серпня 2015 року

http://forbes.net.ua/ua/business/1400338-gra-na-perspektivu

Дніпропетровська біржа «Перспектива» опинилася в центрі фінансово-політичних розглядів. Саме цей майданчик Фонд державного майна вибрав для продажу 5% акцій ПАТ «Одеський припортовий завод».

Ця подія має відбутися у вересні. Народний депутат Борис Філатов, близький до групи «Приват», направив у ФДМ запит із вимогою прояснити, як вибирали біржу «Перспектива», враховуючи, що структура власності майданчика «непрозора», за словами народного обранця. Утім, два інші майданчики, на яких могли б пройти торги – ПФТС і УБ, – мають акціонерів із російським корінням, отже, на них ОПЗ також не може торгуватися. Forbes дізнався в учасників фондового ринку, із чим можуть бути пов'язані події довкола біржі.

За даними Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, в Україні працює десять бірж. Як повідомляли на початку серпня, за підсумками липня на біржу «Перспектива» припадало 88% обсягу всіх угод з ОВДП і 48% – з облігаціями підприємств. Сумарно на дніпропетровський майданчик припадає 80% торговельного обороту в країні. На другому місці – найстаріша біржа України «Перша фондова торговельна система», на третьому – молода «Українська біржа».

Торік біржа «Перспектива» опинилася під прицілом розслідування, ініційованого НБУ щодо власного недержавного пенсійного фонду. Керівництво НПФ НБУ звинувачували в тому, що воно розміщувало активи в неліквідних, сміттєвих цінних паперах, зокрема – на біржі «Перспектива». До речі, сміттєві цінні папери, призначені для формування спотворених картин у балансах страхових компаній, банків тощо, можна знайти на різних майданчиках країни.

До кінця 2014 року відносини між НБУ та біржею налагодилися: «Перспектива» отримала дозвіл Національного банку України на торгівлю валютними ф'ючерсами й опціонами на курси гривні до долара і євро.

У свою чергу, ПФТС і УБ опинилися в скрутному становищі через російських акціонерів. 28 червня набули чинності зміни до закону «Про ліцензування господарської діяльності», на основі якого, як раніше писав Forbes, у бірж можуть забрати ліцензії – всупереч спробам учасників фондового ринку України викупити частку росіян, щоб зберегти майданчики.

Тепер ситуація нагнітається й навколо біржі «Перспектива». Учора голова спеціальної контрольної комісії Верховної ради з питань приватизації Борис Філатов звернувся до Фонду державного майна із запитом, у якому озвучено вимогу обґрунтувати вибір фондової біржі «Перспектива» для продажу 5% ПАТ «Одеський припортовий завод».

«Незрозуміло, якими критеріями керувалися посадові особи Фонду, вибираючи організатора торгів з продажу державного пакету акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» – фондову біржу «Перспектива», яка не має жодного досвіду з проведення реальних біржових торгів у процесі приватизації», – зазначено в депутатському зверненні Бориса Філатова.

У ФДМ і на біржі «Перспектива» Forbes перед виходом матеріалу сказали, що відповіді на запитання редакції ще готують.

Примітно, що саме групі «Приват» приписували контроль над цією біржею до приходу в НБУ Сергія Арбузова. Після цього біржу асоціювали з депутатом 8-го скликання Верховної ради Олександром Вілкулом. Тепер же, враховуючи контакт із нинішнім НБУ, гравці припускають, що на «Перспективу» мають вплив люди з команди президента Петра Порошенка.

Тим часом учасники фондового ринку в коментарях Forbes запевняють, що «Приват», як і раніше, має стосунок до цього майданчика. Як і до скандальної Придніпровської фондової біржі, на якій відбувався багатомільярдний оборот сміттєвими цінними паперами. У самій групі «Приват» заперечують, що причетні до цих бірж.

Зазначимо, що критика Філатова ФБ «Перспектива», зокрема, містила аргументи про те, що біржа намагалася організувати торги тільки невеликими пакетами акцій малих підприємств, як-от ПАТ «Спектр-Т» й «Агропромтехпостач».

У свою чергу, колишній заступник голови НКЦПФР Олексій Петрашко зауважує, що біржа «Перспектива» є лідером серед майданчиків з торгів у країні, при цьому регулятор не ухвалює рішення щодо бірж із російським корінням.

«Складається враження, що Борис Філатов не до кінця знає роботу бірж у країні. Ми не знаємо, чи діє він у цій ситуації як представник «Привату», чи як народний депутат. Але факти, перераховані ним у запиті, викликають подив. Тому що на майданчику «Перспектива» розміщувалося багато емітентів, зокрема з іноземним капіталом, наприклад Борщагівський хімфармзавод», – каже Петрашко.

Олексія Петрашка також називають одним із бенефіціарів «Перспективи». Сам Петрашко спростовує це, стверджуючи, що він «був би щасливий бути акціонером якоїсь із бірж».

Нагадаємо, що сьогодні якраз реформують систему українських бірж – як одне з вогнищ легалізації тіньової економіки.

«Відбувається декілька процесів. Раніше біржі не потрапляли під пруденційний нагляд, хоча, наприклад, ПФТС і «Перспектива» виконують функції центрального контрагента. Змінюватиметься вартість послуг біржі на аукціонах ФДМ. Тому що брокери працюють через бікси – відсотки від відсотків. Цю ідею встановлення максимальної комісії для бірж на рівні 0,1%, а не 1%, як сьогодні, підтримали наші колеги з інших держорганів», – каже заступник голови НКЦПФР Дмитро Тарабакін.

За його словами, не можна ставити комісію біржі в залежність від обсягу пакету послуг, які вона надає. «Тому що жодної кореляції між витратами біржі й обсягом пакету, який реалізовується через неї, після певної цифри немає. А сама ця оплата є досить корупційною», – пояснює Тарабакін.

Щодо продажу ОПЗ заступник голови НКЦПФР зазначає: 5-відсотковий пакет не можна розглядати як ринкову пропозицію. «Ніхто із серйозних інвесторів на 5% не піде. Коли відбувалася велика приватизація, на 10–20%, можна було залучити інвестора. Хоча при цьому питання біржі відносне, тому що головне – інвестиційний радник і правильний маркетинговий підхід. За нової процедури гроші будуть уже не ті, і це мінімізує корупцію», – каже Тарабакін.

«Для приватизації біржі не потрібні. Але, схоже, ті, хто ухвалює рішення, не зацікавлені в цьому. Біржа не потрібна, оскільки вона додає до процесу приватизації відсотки за оплату послуг бірж і корупційний компонент. У приватизаційних аукціонах беруть участь зазвичай кілька учасників, тому що самі умови приватизаційного аукціону прописують під когось одного з учасників», – вважає Олексій Сухоруков із компанії «Універ».

Голова компанії Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун також упевнений, що для продажу цінних паперів держкомпаній не обов'язково залучати біржі, якщо ці ЦП не перебуватимуть у вільному доступі. «Якби держава сказала, що 5% ОПЗ передають у вільний обіг, то держава як власник акцій правомочно може вибрати найцікавішу біржу. Якщо ж мова йде про таку угоду, як продаж 5% ОПЗ, можна було провести конкурс Фонду держмайна», – каже Почкун.

Частково події навколо «Перспективи» можуть грати на руку ПФТС та іншим біржам. «Перспектива» мала ексклюзивне право з продажу державних цінних паперів. Сьогодні до цих торгів допущено ПФТС. А щодо «Перспективи» було заблоковано торгівлю низкою емітентів», – нагадує акціонер «Райффайзен Банку Аваль» Андрій Хілько.

Зазначимо, що найактивнішими з бірж у країні донедавна вважали ПФТС, одну з найстаріших бірж України, і відносно молоду «Українську біржу». Та оскільки серед акціонерів обох майданчиків є російський капітал, то навіть до формального продажу неросійським інвесторам і ПФТС, і «Українська біржа» не можуть претендувати на повноцінну роботу в Україні.

Голова інвестиційної групи ТАСК Сергій Бродович вважає, що угода з продажу частини акцій ПФТС може відбутися вже на початку осені. «Парламент сам ухвалив закон, який обмежив роботу ПФТС та «Української біржі». Якщо тепер критикують «Перспективу», потрібно запропонувати альтернативні варіанти», – каже Бродович.