Фондові маніпуляції: все тільки починається

Вікторія Ковальова, "Економічна правда", 16.09.2009

http://www.epravda.com.ua/markets/4ab0fdaea68ae/

Проблема маніпулювання на ринку цінних паперів України лежить у площині етики професійної спільноти. Якби професійне співтовариство "відторгало" таких діячів, ефект був би вражаючим.

Маніпулятивні операції на фондовому ринку призводять до фінансових втрат його учасників і погіршують інвестиційний імідж компаній-емітентів. Жодна біржа у світі, незалежно від технологій або правил, не може "вберегти" ринок від зовнішнього впливу на ціну.

Обвал фондового ринку у 1929 році і наступна "Велика депресія" у США стали поштовхом для розвитку американського законодавства з регулювання ринку цінних паперів, що ознаменував початок боротьби з інсайдерською інформацією і маніпулюванням цін на фондовому ринку.

Для молодого українського фондового ринку боротьба за "чистоту" угод, схоже, тільки починається.

Опитані "Економічною правдою" експерти серед спроб маніпулювання українськими цінними паперами назвали ситуацію з акціями банку "Форум" у липні 2009 року, коли відбулося різке зростання їх котирувань.

ПФТС зафіксувала рекордні 37 гривень за акцію, при цьому укладалися і угоди за курсом 5,5-6 гривень за акцію номіналом 10 гривень. На це звернув увагу сам банк.

"Що стосується випадку з акціями банку "Форум", то дисциплінарна комісія ПФТС у складі шанованих компаній "Тройка Діалог" і "Альтана Капітал" фактів маніпулювання не виявила. Можливо, тепер емітенти почнуть приділяти більшу увагу обігу на фондовому ринку власних акцій", - сказав директор з розвитку ВАТ "Фондова біржа ПФТС" Ігор Селецький.

За його словами, спроби впливати на ціноутворення певних цінних паперів на користь певних компаній на біржі були. З них серйозних за всю історію ПФТС було тільки дві. Вони не увінчалися успіхом, оскільки ПФТС успішно попереджає такі дії.

Зараз в Україні факти маніпулювання цінними паперами не виявили ні біржі, ні суди, проте навряд чи варто радіти з цього приводу.

"В Україні існує кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації, однак кримінальної відповідальності за маніпулювання на фондовому ринку, що вважається своєрідним "правилом хорошого тону" на закордонних майданчиках, у нас немає. А це - одна з вимог FATF", - пояснив член Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку Микола Бурмака.

На його думку, одного визначення "маніпулювання", що міститься у законі про регулювання ринку цінних паперів, недостатньо для застосування штрафів.

Факти маніпулювання цінними паперами важко довести не тільки в Україні, але і на розвинених фондових ринках США та Європи. На такі розслідування витрачаються місяці, і навіть роки.

Нещодавно появою шахраїв, які створюють видимість активності на фондовому ринку, переймалися у Великобританії. Управління фінансових послуг країни - FSA - закликало брокерські компанії проявляти обережність при наданні клієнтам можливості торгівлі через систему прямого доступу до ринку.

Регулятор вважає маніпулюванням виставлення замовлень на акції, що імітують ліквідність і створюють помилкове враження про намір трейдера провести операцію.

Зазвичай виставляти замовлення на Лондонській фондовій біржі - LSE - можуть лише її члени. Проте вони стали надавати клієнтам прямий доступ до книги заявок LSE.

Біржа проінформувала FSA про кілька випадків, коли такі клієнти виставляли заявки тільки для створення ілюзії придбання або продажу паперів. FSA вважає, що це створює помилкове враження про попит та пропозицію, і такі дії можуть класифікуватися як махінації.

Один з варіантів незаконної тактики полягає у тому, що трейдер виставляє, наприклад, багато заявок на купівлю, щоб створити помилкове враження високого попиту на акцію і зрушити її ціну. Тим часом його справжній намір - продати акцію при підвищенні ціни, заявки ж на придбання при цьому швидко знімаються.

Такі дії можуть обманювати торгівельні системи, які враховують уявний "значний" інтерес покупців та продавців. У жовтні 2008 року за поданням LSE за дії з імітації активності вперше була оштрафована неназвана фірма на 35 тисяч доларів.

Нерозвиненість же українського ринку акцій стимулює маніпулювання вітчизняними цінними паперами.

"Одна з банальних причин - торговці "ганяють" обсяги, створюючи видимість ліквідного ринку для локальних і міжнародних інвесторів. Серед більш приземлених причин - бажання одних гравців потрапити до рейтингу ПФТС, інших - утримати першу позицію. Так, у двадцятці лідерів за обсягом можна зустріти імена, які ринок не знає", - говорить керуючий директор інвесткомпанії Concorde Capital Роман Насиров.

За словами віце-президента фірми Foyil Asset Management Ukraine Дмитра Мошкала, спроби маніпулювати акціями "Центренерго" спостерігалися приблизно за тиждень до публічного оголошення ініціатив Кабміну про можливу реструктуризацію компанії.

"Акції цього емітента почали різко дорожчати. Причому зростання спостерігалося не в усьому енергетичному секторі, а тільки щодо однієї акції. Була зроблена спроба розігнати курсову вартість перед її публічним анонсуванням у надії на подальший перепродаж. Зростання акцій не було підтримане котируваннями за іншими паперами після анонсу позиції Кабміну", - говорить Мошкало.

Аналітики компанії чекають цінової корекції щодо "Центренерго" і Сумського НВО ім. Фрунзе. На мінімальному обсязі торгів акціями останнього у вересні демонструвалася наявність інтересу.

Помилка полягала у тому, що у кращого аналога сектора машинобудування - компанії "Запоріжтрансформатор", де менеджмент і власник аналогічні, а привабливість емітента на порядок вища, ніякого руху не було, що нелогічно.

Є й приклади вдалих спроб маніпулювання ринком, наприклад, ажіотажне скуповування акцій "Укрнафти" на хвилі передбачуваної виплати дивідендів.

Напередодні зборів акціонерів компанії преса поширила слова неназваного чиновника про існування домовленостей з "Приватом" про проведення зборів, у тому числі про виплату дивідендів у визначені терміни, а аналітики прокоментували їх. Інвестори швидко порахували, скільки дивідендів вони отримають, якщо володітимуть цими акціями на момент зборів, і почалося.

Після публікації ціна за сім сесій злетіла з 142,9 гривні до 171,5 гривні, а потім впала до 139 гривень за три сесії.

За підрахунками директора з управління активами КУА "ITT Менеджмент" Віктора Федорова, при цьому загальний обсяг торгів на УБ склав 275 тисяч акцій на 43 мільйони гривень у період зростання і 99 тисяч акцій на 15 мільйонів гривень у період падіння. Збори не відбулися.

"Загальний заробіток тих, хто не повірив словам неназваного чиновника або знав, що зборів не буде, склав близько 8,5 мільйона гривень. Рівно стільки ж втратили довірливі інвестори, які припустили виплату дивідендів", - нарікає Федоров.

За оцінкою заступника голови правління ВАТ "Українська біржа" Євгенія Комісарова, на вітчизняному фондовому ринку існують два основні види маніпулювання: введення в оману інвесторів і маніпулювання ціною для оцінки активів.

Йдеться про технології, що дозволяють провести фіктивну угоду або ж на кілька секунд перед закінченням торгів виставити заявку на придбання. Після опублікування таких даних біржею ця інформація набуває офіційного статусу і може використовуватися для штучного завищення або заниження вартості.

На Українській біржі випадків маніпулювання цінами акцій не помічали. Там упевнені, що уникнути таких проблем дозволяють спеціальні технологічні прийоми. Так, біржа використовує ціновий коридор, який обмежує відхилення цін заявок від ціни останньої угоди. Заявки, які не потрапляють у цей коридор, відхиляються системою.

На думку експертів, більше можливостей для маніпуляції існує на ринку котирувань, де укладену угоду можна скасувати або ж "прогнати" папери за взаємозаліком за гроші. Тому УБ, яка з 14 вересня запускає і ринок котирувань, у перспективі також може зіткнутися з проблемами колег з ПФТС, де цей ринок працює давно.

Серед аргументів на користь більшої прозорості "ринку заявок" - повне попереднє депонування акцій чи коштів на рахунку біржі, робота за схемою розрахунків "поставка проти платежу", наявність інституту маркет-мейкерів.

"Анонімність, велика кількість учасників торгів збільшують ліквідність і підтримують невеликий спред. Ці особливості ринку заявок зменшують можливість маніпулювання", - говорить директор компанії "КІНТО" Олег Пікарський.

Втім, іноді саме анонімність заявок дозволяє заповзятливим продавцям виставляти високі ціни на свої акції. А оскільки у системі неможливо зрозуміти, чиї це заявки - десяти дрібних інвесторів чи однієї великої компанії, може "народитися" завищена ціна для малого обсягу акцій, за якою їх можна збути недосвідченим інвесторам.

Більше можливостей для "ігор" на зразок тих, що трапилися з акціями банку "Форум", є на менш ліквідному сьогодні ринку - ринку котирувань. А приклад "Укрнафти" більш характерний для ліквідного ринку заявок.

Однією із схем маніпулювання на фондовому ринку є так звані псевдоугоди-репо, коли торговець продає іншому пакет акцій, а через кілька хвилин відбувається "зворотна" операція за тими ж цінами. Таким чином здійснюється вплив на ринок, що є ознакою маніпулювання.

Врегулювати цю проблему могло б прийняття ДКЦПФР нормативного акта щодо проведення таких угод. Півроку тому комісія розробила проект відповідного документа, проте учасники ринку сприйняли його негативно.

"Ми були змушені відкликати документ, однак маємо намір в кінці 2009 року або на початку 2010 року повернутися до цієї роботи", - заявив Микола Бурмака.

Аналітики переконані, що проблема маніпулювання на ринку цінних паперів лежить у площині етики професійної спільноти. Український фондовий ринок досить невеликий, більшість керівників і співробітників компаній знайомі особисто і не готові публічно висловлюватися один проти одного. Якби професійне співтовариство "відторгало" таких діячів, ефект був би вражаючим.