Фондова «чистка»: півбюджету країни за один день

О.Мойсеєнко, М.Ормоцадзе, Forbes.ua, 30 липня 2015 року

http://forbes.ua/ua/business/1399259-fondova-chistka-pivbyudzhetu-krayini-za-odin-den

НКЦПФР зупинила торги компаній із капіталізацією на більш як 200 млрд гривень

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку ухвалила рішення зупинити обіг на всіх біржах акцій низки емітентів. У немилість потрапили чотири невеликі компанії з Дніпропетровська із сумарною капіталізацією за IV квартал 2014 року в розмірі понад 200 млрд гривень. Для порівняння: доходи державного бюджету України на нинішній рік прогнозують на рівні 502 млрд гривень. Тобто за один день фондовий регулятор закрив торги з обігом, що становить майже половину держбюджету країни.

Рішення НКЦПФР було ухвалено 28 липня. Увагу Forbes і гравців фондового ринку привернули чотири ПАТ: «Код Інвест», «Силові електронні прилади управління», «Фінансова компанія «Трійка Інвест» і «Трейд Ойл». Де-юре це компанії з найвищою капіталізацією в Україні, які очолили рейтинг, складений НКЦПФР за результатами 2014 року.

Особливо виділяється в цьому списку «Код Інвест», який із початку 2014 року зріс у ціні з 3,4 млрд гривень до 111 млрд гривень. У рейтингу він обійшов більшість «блакитних фішок» українського ринку акцій, наприклад «Мотор Січ», капіталізація якої становила лише 5,1 млрд гривень, а капіталізація, скажімо, «Укрнафти» – 10,79 млрд гривень.

Крім рейтингу найбільш капіталізованих підприємств України, перераховані компанії мають ще одну спільну ознаку: вони зареєстровані за однією адресою в Дніпропетровську (на вулиці Винокурова, 5). Там розташовується і примітна юридична компанія «Альфа».

Друга спільна ознака чотирьох емітентів – у тому, що всі вони торгувалися на Придніпровській фондовій біржі.

Як емітентів, так і ПФБ низка експертів пов'язує із групою «Приват». Тим часом інші експерти вважають, що до «Привату» ці підприємства не мають стосунку, оскільки у Дніпропетровську є й інші визначні фінансові групи.

Джерела нагадують, що колись ПриватБанк і Придніпровська фондова біржа сусідили офісами. У газеті «Бізнес» раніше була інформація про те, що «основним акціонером біржі із часткою акцій 83,5% станом на лютий 2013 року було ПАТ «Екотехнології», зареєстроване в Дніпропетровську. Примітно, що, крім офшорних компаній, до складу акціонерів ПАТ «Екотехнології» входить ТОВ «Корсан». А це ТОВ відносять до сфери впливу дніпропетровської групи «Приват»: у ньому сконцентровано 47% акцій «Укртатнафти» (ще 42% акцій належать НАК «Нафтогаз України»).

На сайті самої ПФБ ПриватБанк згадано як члена біржі з реєстраційним номером 1. Колишній заступник голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Геннадій Корбан учора на запитання Forbes про зв'язок між «Приватом» і ПФБ сказав: «Уперше чую про них, я не знаю цю компанію».

У ПриватБанку від офіційних коментарів на цю тему вчора ввечері утрималися. ПФБ також не прокоментувала подію. У цілому більшість гравців ринку, до яких Forbes звертався по коментарі щодо цих висококапіталізованих компаній, вирішили за краще промовчати.

Додамо, що вчора було зупинено і торгівлю емітента «Комунікаційний фондовий центр», який входить до біржової групи «Перспектива». В акції КФЦ було вкладено 34 млн гривень коштів Пенсійного фонду НБУ. У самій групі цю подію прокоментували лаконічно: «Біржова група і КФЦ очікують на остаточну формалізацію рішення НКЦПФР, щоб мати можливість реагувати на ситуацію в чинному правовому полі».

«Вони думали, що ми їх визнаватимемо фіктивними. Вони всі до цього готувалися й узгоджували структуру цих емітентів з нашим останнім положенням «Про фіктивність». Усі найняли по 10 осіб у штат, «Код Інвест» додав 70 млрд гривень активів як результат переоцінювання якогось свого ПЗ, яке до цього коштувало 70 грн, а тепер коштує 70 млрд грн... Формально нашого положення дотрималися. Але ми знайшли інші інструменти, у нас підхід інший. Ми будуємо свій кейс і рухаємося до мети з очищення ринку. Косметичні правки ми не терпітимемо», – каже співрозмовник у НКЦПФР на правах анонімності.

Які можуть бути наслідки цих рішень регулятора? Якщо НКЦПФР і далі очищуватиме ринок такими темпами, капітали банків, страхових компаній – усіх фінансових посередників – можуть значно «схуднути», оскільки ЦП фіктивних емітентів у балансах не можна буде відображати за біржовою вартістю. Нагадаємо, що така біржова вартість створюється шляхом нескладних маніпуляцій декількох торговців цінними паперами на будь-якому фондовому майданчику. Ймовірно, регулятор зіткнеться із сильним спротивом фінансового сектору.

Джерело Forbes у НКЦПФР запевнило, що до судів вони готові, а ринок має чекати від регулятора на подальші системні рішення щодо очищення. «Ми не боїмося застосовувати закони і норми, не має бути ні фактичного порушення закону, ні порушень етики та принципів ведення бізнесу», – констатує співрозмовник Forbes.

Нагадаємо, у регуляторі декларували, що одним із головних завдань нового складу комісії є інтеграція українського фондового ринку у глобальну фінансову систему. Для цього НКЦПФР хоче отримати членство в IOSCO – Міжнародній організації комісій із цінних паперів зі штаб-квартирою в Мадриді. Однією з головних умов для повноправного членства українського регулятора в цьому об'єднанні є підвищення відповідальності за зловживання на фінансовому ринку. Також Україна перебуває під пильною увагою FATF, і всі фінансові регулятори зобов'язані як мінімум демонструвати спроби боротьби з неформальним сектором.

«Коли ми говоримо з урядом про розвиток фондового ринку, нам нагадують, що за допомогою фондового ринку вирішуються питання оптимізації податків, роздування активів банків і страхових компаній, відмивання коштів, а от справжнього фондового ринку немає. Тому очищення ринку від фіктивних гравців, які займаються названими речами, – це дуже позитивний крок», – резюмує президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

Зазначимо, що процес з очищення фінансового ринку від фіктивних підприємств та операцій відбувається у всіх розвинених країнах. З їхнього досвіду можна припустити, як розвиватимуться події в Україні.

Наприклад, у США частина капіталу перейшла з фінансового ринку в так званий high-tech – інноваційний сектор, який працює на стику фінансового й ІТ-ринків і був не таким зарегульованим, як фінансовий. Слушно припустити, що частина схем і в Україні з часом переміститься в інноваційне середовище. У підсумку, замість висококапіталізованих ідей для вирішення податкових та оптимізаційних потреб корпорацій, ми спостерігатимемо рішення високотехнологічні.