Фінансовий лікар

Вікторія Руденко, "Контракти", №47, 2009

http://www.kontrakty.com.ua/show/ukr/article/45/47200912078.html

На Заході фонди, що інвестують у проблемні активи, виникли наприкінці ХХ століття — під час Азіатської кризи 1997–1998 років. В Україні ж робота з такими активами тільки починається.

Після різкого зниження обсягів виробництва, скорочення продажу і, відповідно, падіння доходів компанії зіштовхнулися з проблемами при обслуговуванні кредитів: у більшості випадків позикові кошти бралися для розгортання бізнесу (придбання або зведення нових будівель, купівлі обладнання), однак розвивати підприємства в умовах кризи виявилося проблематично. Кількість компаній, не здатних обслуговувати борги, постійно зростає. За даними агентства Fitch, рівень проблемних кредитів в українських банках становить близько 34–35% від загального кредитного портфеля, тобто перевищує 200 млрд грн.

Купівля проблемних боргів

«Деякі банки готові продавати проблемні кредити навіть за 1–5% їх номінальної вартості», — зазначає генеральний директор факторингової компанії АУЗ Факторинг Зоряна Цебровська. Якщо інвесторам удасться повернути хоча б 10% прострочених боргів, їхній прибуток суттєво перевищить капіталовкладення.

Але попри очікувану високу дохідність бізнесу з викупу проблемних боргів, це досить витратний вид діяльності. По-перше, необхідні кошти безпосередньо для викупу кредитного портфеля банку (бажаний розмір інвестицій — від 1 млн грн). По-друге, для повернення боргу його власникові знадобиться звернутися по допомогу до колекторів, чиї послуги обійдуться в 10–30% повернутої суми. До слова, саме тому вважається, що колекторам найвигідніше викуповувати борги.

Крім великих інвестицій, необхідні гарні знання колекторського ринку. «Наприклад, викуповувати іпотечні кредити поки ще надто ризиковано, — коментує Зоряна Цебровська. — За чинного законодавства позбавити позичальника житла практично неможливо». Іпотечні кредити видавалися на 10–15, а то й 20 років, багато інвесторів не готові так довго чекати повного повернення проблемних позичок. Тому найчастіше викуповуються автокредити, споживчі заставні і беззаставні позички, деякі колектори працюють із картковими кредитами.

На ринку придбання проблемних боргів уже досить багато гравців, включаючи колекторські компанії. До проблемних боргів українських фінустанов придивляється й структура Світового банку — Міжнародна фінансова корпорація. МФК планує фінансувати створення в Україні спеціальних установ із викупу поганих банківських активів.

Купівля проблемних компаній

Інвестори цікавляться не лише проблемними боргами, а й проблемними компаніями. У серпні 2009-го на ринку з’явилися спеціалізовані фонди, готові надати фінансову підтримку компаніям взамін на частку в бізнесі. За словами генерального директора ТЕКТ Капітал Олексія Сухорукова, найпоширенішими схемами вкладень у проблемні установи є викуп додемісії, прав вимоги на заставне майно, конвертація зобов’язань в акціонерний капітал. Одна з умов інвестування в такі компанії — здобуття контролю над підприємством і введення свого представника в його керівництво.

«Головний критерій, яким ми керуємося при виборі компанії для інвестицій, — потенціал її зростання і здатність постійно генерувати грошові потоки», — зізнається Олексій Сухоруков. Фонд ТЕКТ Private Equity Fond-I віддає перевагу структурам, інвестиції в які окупляться за два-три роки. Після закінчення цього строку портфельний інвестор буде готовий продати свій пакет акцій стратегічному або будь-якому іншому зацікавленому інвесторові.

За словами експерта, сьогодні інвестори цікавляться компаніями споживчого сектору (харчові, фармацевтичні, підприємства легкої промисловості), оскільки попит на їхні продукти та послуги навіть під час кризи залишився на досить високому рівні.

Незважаючи на уявну вигідність вкладень у проблемні компанії, ризики таких інвестицій великі. Інвесторові доведеться не лише погасити борги (більшість проблемних фірм — великі боржники), а й ліквідувати причину збитковості компанії. А зробити це не так уже й просто: причиною неефективної роботи підприємства може виявитися не економічна криза в країні, а поганий менеджмент, неправильна стратегія розвитку або виведення заробленого капіталу в офшори.