Експерти пропонують викупити пакети акцій, контрольованих «Московською біржею», або створити нову структуру

Вікторія Ковальова, "Урядовий кур'єр", 06.08.2014

http://www.ukurier.gov.ua/uk/articles/potrapiti-v-desyatku/

Потрапити в десятку

В Україні з десяти фондових бірж «Московська біржа» (МБ) контролює дві: напряму володіє 50% + 1 акцією «Фондової біржі ПФТС» (ПФТС), а також 43% «Української біржі» (УБ) та опосередковано через московські банки ще близько 10% УБ. Саме ці дві установи та ФБ «Перспектива» (суто українська компанія, яка є лідером за обсягами торгів), на думку більшості аналітиків, мають право називатися біржами. «УК» поцікавився в експертів, які існують для країни фінансові ризики через присутність серед вітчизняних майданчиків бірж, контрольованих резидентом Російської Федерації — МБ? І як має формуватися біржовий простір з урахуванням національних інтересів?

Ризики наявні

Одним із фінансових ризиків є вплив бірж з російським капіталом на прийняття рішень на вітчизняних торгових майданчиках. Хоча в обох установах керівництво (або виконавча влада) — українська, але ж, напевне, Москва має можливості, щоб зупинити торги. На УБ та ПФТС сконцентрований майже весь оборот корпоративних цінних паперів українських емітентів, а їх функціонування залежить від фінансування засновників. Ще один ризик — програмне забезпечення (ПО) російські власники навряд чи доопрацьовуватимуть під українські реалії із врахуванням змін після підписання Угоди про європейську асоціацію. Зрозуміло, що росіяни не зацікавлені у переході українського ринку на високі стандарти.

Частина експертів вважає, що в Україні має бути одна основна фондова біржа. Прикладом такого є Польща, де Нацбанк країни входить у капітал установи та контролює її діяльність, та «Московська біржа» (її акціонером є Центробанк РФ). «Оптимальним є створення біржі при Нацбанку і злиття протягом двох-трьох років основних установ цього ринку», — говорить заступник директора «Перспективи» В’ячеслав Харченко.

Утім, хоча «Перспектива» показує найбільші обсяги торгів, але насправді доходи від біржової діяльності у неї порівняно з ПФТС та УБ найменші», — зазначає президент інвестиційної групи (ІГ) «Універ» Тарас Козак. Найбільші обсяги торгів «Перспектива» переважно демонструє завдяки репортінгу операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, що здійснюються між банками (в т.ч. Нацбанком України). Тобто, банки звітують, хто продав і хто купив цінні папери. «Якщо «Перспектива» введе комісію, що залежатиме від обсягів торгів, то перші знизяться в сотні разів», — вважає він.

«Відмовитися торгувати на біржах з російським капіталом торговці цінними паперами не можуть, тому що, приміром, «Перспектива» поки що не має технологій, які б дозволили доступ до неї по всій Україні (заявки від наших клієнтів на торги тоді доведеться вбивати вручну), є й інші недоліки», — говорить Тарас Козак. А ПФТС та УБ мають технології DMA (direct market access — прямий доступ клієнтів до біржових торгів). Наприклад, щоб брокерським компаніям перейти з однієї біржі на іншу, потрібно змінити облік, технології.

Патова ситуація

Водночас є думка, що через брак на ринку грошей для  інвестицій нереально створити нову біржу або надати одній з наявних відповідні технології. За оцінками фахівців, адаптація біржових програм під Україну займе не менше року.

«Найкращий варіант — домовитися з «Московською біржею» про викуп українськими компаніями (їх кілька, в тому числі «Універ») однієї або обох бірж. Але поки ці перемовини відбуваються мляво, оскільки у неї є свої економічні та політичні вимоги», — констатує Тарас Козак. Другий варіант, за його словами,  — російські частки цих бірж купить інвестор. Це може бути іноземна біржа або портфельний інвестор (ЄБРР, американський або європейський інвестфонди), Нацбанк України. Про це також ідуть перемовини.

«На ПФТС ринку акцій немає, а обіг облігацій є синтетичним: він схожий на безалкогольну горілку. Обсяги торгів акціями на УБ мізерні. Безумовно, для формування біржового простору із врахуванням українських інтересів потрібна національна біржа», — підкреслює президент інвестфондів компанії з управління активами «Амадеус» Михайло Ройко.

Вирішуватиметься це питання нині чи до нього повернуться після закінчення війни, покаже час.

КОМПЕТЕНТНО

Ірина УСТЕНКО, 
директор департаменту регулювання  торговців
цінними паперами та фондових бірж Нацкомісії
з цінних паперів  та фондового ринку:

— «Українська біржа» та «Фондова біржа ПФТС» сумлінно виконують вимоги законодавства про цінні папери та фондовий ринок і не порушують його. Отже, анонсувати наявність певних фінансових ризиків для України з їхнього боку недоречно. До того ж вітчизняний фондовий ринок, як і інші фінансові галузі країни, є прозорим та незаангажованим, зокрема через наявність іноземних інвесторів, що перебувають у межах його регулювання. Питання створення національної фондової біржі в Нацкомісії не обговорювали. 

Дмитро ЛЕОНОВ,
директор Українського інституту 
розвитку фондового ринку:

— Першим кроком може бути інтеграція бірж в єдиний простір із збереженням їхньої юридичної незалежності, проте із значно більшим рівнем уніфікації та гармонізації торгівлі та створення єдиного інформаційного простору. Останній функціонуватиме в режимі реального часу та даватиме змогу моніторити майданчики, а також формувати індикативні ринкові ціни на біржові інструменти. Інтеграцію може бути поглиблено за рахунок спеціалізації окремих майданчиків або їхнього укрупнення шляхом злиття и поглинання. Можливе поступове зближення їхніх технологій та реалізація принципу «єдиного вікна» для біржового ринку.