Чому інвестиції не поспішають приходити в Україну

Данило Пасько, Forbes, 12.01.2015

http://forbes.ua/ua/opinions/1383069-chomu-investiciyi-ne-pospishayut-prihoditi-v-ukrayinu

І як на законодавчому рівні можна захистити права інвестора

Україна має всі шанси отримати вагому фінансову підтримку від іноземних донорів. Однак для цього керівництву країни треба провести низку серйозних реформ, щоб виключити корупційні схеми і «розмивання» грошових потоків, які прийдуть з-за кордону. Таку позицію не раз висловлювали деякі зарубіжні «лобісти» України, серед них − і Джордж Сорос, який прибув сьогодні з візитом у Київ. Як запевняє американський мільярдер і меценат, у нього викликає оптимізм співпрацяо перших осіб держави в даному напрямку.

Разом з тим, вітчизняні експерти зазначають, що теперішній стан справ і специфіка законодавчого поля багато в чому не сприяють притоку іноземного капіталу. Чому це так, і яким чином вже найближчим часом можна виправити ситуацію?

У рейтингу легкості ведення бізнесу, який щороку публікує Світовий банк, Україна показала прогрес, піднявшись на 16 пунктів, зі 112-ої на 96-ту позицію. Однак реальних змін в українському бізнесі не відчув ніхто. Для потенційного інвестора 96-те місце − це цілком чіткий меседж: «не вкладайте гроші в Україні», «не розвивайте тут бізнес», і взагалі − «тримайтеся від нас подалі».

Рейтинг Doing Business − це холодний душ, який наочно демонструє, що Україна добряче загрузла в групі ризику. І вийти з неї лише завдяки фасадним змінам неможливо. Посудіть самі: який інвестор при здоровому глузді прийде в країну, ступінь захисту інвесторів у якій в рейтингу перебуває на 109-ій позиції, а ризики при процедурі банкрутства (вирішення неплатоспроможності) − на 142-ій? Громадська організація «Легкий бізнес» виступає з конкретними пропозиціями про внесення змін до законодавчих актів з управління акціонерним капіталом.

Загальні питання

Сутність ініціатив щодо захисту прав інвесторів полягає ось у чому:

1. Зафіксувати право міноритарія на судовий захист у разі порушення його прав і заподіяння шкоди як з боку інших акціонерів, так і керівництва компанії. Зобов'язати топ-менеджмент акціонерного товариства нести матеріальну відповідальність за цю шкоду.

2. Забезпечити повну прозорість інформації щодо акціонерних рішень.

3. Регламентувати механізм скликання екстрених зборів акціонерів.

4. Ввести нотаріальний огляд документів, що беруть участь в купівлі-продажу частин статутного капіталу. Саме ця умова могло б мінімізувати ризики рейдерства.

5. Закріпити в правах міноритаріїв право вимагати від контролюючого акціонера викупу акцій за справедливою ціною, а також кореспондуючого права витіснення. Це так звані sell-out і squeeze-out.

Що стосується проблеми вирішення неплатоспроможності компаній, прогресу можна досягти тільки за умови внесення в закон таких умов:

1. Закріпити за власниками і топ-менеджерами компаній адміністративну відповідальність за халатність − відсутність активних дій щодо попередження банкрутства.

2. Зменшити період початкового відновлення платоспроможності зі 156 до 90 днів, після чого в обов'язковому порядку запускати процес ліквідації компанії.

3. Припинити практику відчуження активів боржника за демпінговими цінами.

У разі прийняття новою Радою цих умов, фундаментальних для розвитку ринку акціонерних капіталів, позиція України в рейтингу Світового банку, за підрахунками наших експертів, покращиться відразу на 90 пунктів щодо захисту інвесторів і близько 30 пунктів – щодо вирішення неплатоспроможності.

Будівництво

Наступна, вкрай болюча точка: в Україні вкрай ускладнено відкриття нових бізнесів, які потребують будівництва власної інфраструктури. Так, можна відкрити окремий офіс, але не завод, логістичний центр, кожен більш-менш серйозний будівельний проект.

Саме девелопмент є локомотивом розвитку найширшого спектру бізнесів, а отже, служить наймасовішим джерелом створення робочих місць. Будівництво − це величезна кількість задіяної у виробничому процесі робочої сили − і кваліфікованої, і некваліфікованої. Це довгострокові підряди на техніку, великотоннажне виробництво будматеріалів, розвиток інфраструктури і транспортних комунікацій.

І починати треба з піднімання позиції в рейтингу, який стосується дозволів на будівництво, де ми сьогодні на 70-му місці. Не кажучи вже про те, щоб піднятися з «почесного» 185-го місця за підключенням об'єктів до електромереж.

Сутність наших пропозицій полягає ось у чому*:

По-перше, скоротити терміни отримання дозвільних документів на будівництво та введення в експлуатацію будівельних об'єктів.

По-друге, в разі бездіяльності контролюючого органу задіяти принцип «мовчазної» згоди. Немає відповіді в рамках дедлайну без належної мотивації − дозвіл вважається формально отриманим.

По-третє, слід визначити виключні підстави для анулювання виданих дозвільних документів, чого на сьогодні не існує.

Що стосується підключення об'єктів до електромереж, першочерговими є два законодавчі заходи: впровадження єдиної ціни з розрахунку за кіловат підключеної потужності і кардинальне скорочення кількості процедур і термінів, необхідних для отримання технічних умов.

Усі ці заходи виписано у законопроектах. У разі прийняття їх новим складом Верховної Ради експерти прогнозують зростання ринку тільки житлового будівництва на 10%. Це близько 6 млрд гривень на рік. В плані зайнятості цей показник еквівалентний 20-30 тис. нових робочих місць.

Відповідно, при полегшенні умов отримання дозвільних документів на будівництво та гарантування оптимальних умов підключення до енергомереж місце України в глобальному рейтингу Doing Business за цими показниками оцінюється експертами, відповідно, як плюс 30 і 100 позицій – порівняно з 70-ою і 185-ою сьогодні.

А поки діє нинішня система отримання дозвільних документів, підключення до українських електрокомунікацій обходиться приватним компаніям в середньому в 277 робочих днів, що йдуть тільки на процедуру узгодження. В економічно розвинених країнах ЄС, Північної Америки та Азії цей термін у середньому не перевищує 77 днів при в 2,5-3 рази менших витратах.

Відкриття бізнесу

Ще один доленосний для глобального інвестклімату країни показник − 76-те місце за легкістю процедури відкриття бізнесу. Але тут ми за рік скотилися на 7 сходинок рейтингу.

За рік в Україні створюється близько 50 000 нових компаній, реєструється близько 170 тисяч приватних підприємців. На процедуру отримання реєстраційних документів витрачається не менше 400 млн «зайвих» гривень, які могли б бути залучені в бізнес.

Необхідно в першу чергу спростити процедури надання адміністративних послуг із реєстрації юросіб і фізосіб-підприємців.

По-перше, законодавчо передбачити як паперову, так і електронну реєстрацію.

По-друге, обмежити час, відведений на реєстрацію, двома робочими днями.

По-третє, має бути достатньо лише двох документів − заяви і, власне, рішення про створення підприємства.

По-четверте, законодавчо впровадити поняття «оператора», дозволивши здійснювати реєстраційні функції приватним компаніям.

У разі ефективної імплементації змін це дасть можливість Україні зайняти за легкістю бізнес-стартапів цілком респектабельне місце в першій десятці рейтингу Doing Business.

Міжнародна торгівля

154-те місце за умовами міжнародної торгівлі − страхітливий для України факт. Причому за останні п'ять років ми втратили 15 позицій у цьому рейтингу. А як інакше, якщо на дотримання процедур для експорту-імпорту продукції у нас потрібно не менше 28-29 днів, тоді як в ЄС для цього достатньо 10 днів при вдвічі менших витратах?

Країна, некомфортна для торгівлі, не має майбутнього в міжнародному співтоваристві. Проблемний імпорт − це високі ціни на внутрішньому ринку, відсутність здорової конкуренції. Проблемний експорт − це слабкий приплив валюти, відповідно, болісні коливання курсу з усіма подальшими проблемами для кінцевого споживача.

Але ж з урахуванням нашого геополітичного розміщення саме фактор міжнародної торгівлі міг би сприяти перетворенню України на потужний світовий центр логістики товарів для глобальних ринків, розташованих на різних континентах.

Право власності

Є в рейтингу і втішні факти. Так, Україна піднялася з 88-го на 59-е місце за комфортом реєстрації власності. Сталося це за рахунок впровадження можливості подання документів поштою та прискорення терміну розгляду заявок.

Здавалося б, прогрес. Але сусідня Грузія вже який рік поспіль посідає в рейтингу з реєстрації власності перше місце. Щоб наблизитися до грузинського успіху, Україні критично важливо внести якісні зміни в процедуру держреєстрації прав на нерухомість.

По-перше, законодавчо закріпити триденний дедлайн на проведення самої процедури.

По-друге, передбачити як паперову, так і електронну форму подання документів.

По-третє, легалізувати виправлення помилок у реєстрі, оскільки через це процедура реєстрації прив'язується до судової тяганини і може тягнутися місяцями.

За підрахунками експертів групи «Легкий бізнес», за умови, що терміни реєстрації нерухомості будуть суворо обмежені триденним дедлайном, надходження до держбюджету та Пенсійного фонду виростуть як мінімум на 20 млн гривень на рік.

Мовою Світового банку це означатиме підвищення рейтингу України за цим показником на 15 і більше пунктів.

Замість післямови

Отже, наша 96-та позиція в загальному рейтингу Doing Business − це не просто їжа для роздумів на тему, як нас сприймають у світі, це шанс позбутися ейфорії. Так, український народ довів, що може боротися за свої права і демократичні цінності. Світ це побачив і оцінив. Але це ще не означає, що нам почали довіряти інвестиції і долю власного бізнесу.

Україна сьогодні принципово не готова йти назустріч новому бізнесу. Ми все ще закриті для бізнес-ніш, у яких могли б здобути конкурентні переваги порівняно з «бабусею Європою» − країнами з дорогою робочою силою і фонтануючим сировинним дефіцитом.

Але у нас є шанс. Щоб ним скористатися, не потрібно кричати про те, як нас тисне корупція. Досить просто примусити уряд і законодавців зробити крок на шляху до конструктивних реформ.

Як тут не згадати одного з найбільших реформаторів сучасності Каху Бендукідзе: «Якщо не проводити реформи, країни не буде. Якщо проводити реформи, є шанс врятувати Україну в нинішніх кордонах».

Будь-який крок у напрямку бізнес-орієнтованих реформ машинально позначиться на оцінці України в рейтингу одного з головних її інвесторів − Світового банку. І ця оцінка − чіткий знак інвесторам про відкриття в Україні певних можливостей.