Бурхливого зростання не чекайте. Українська економіка в 2016-му тільки почне розігріватися

Іван Верстюк, Новое Время, 27 грудня 2015 року

http://nv.ua/ukr/publications/burhlivogo-zrostannja-ne-chekajte-ukrajinska-ekonomika-v-2016-mu-tilki-pochne-rozigrivatisja-88347.html

В 2016 році на Україну не чекає бурхливе економічне зростання. Причина тому – вже не тільки і не стільки війна на Донбасі, скільки нерозуміння вектора економічних реформ, і, як наслідок, неможливість будувати повноцінні плани розвитку

Після очікуваного на рівні 11,5% падіння економіки в 2015-му, Міністерство фінансів розраховує в наступному році побачити зростання українського ВВП на 2% при інфляції 12%. Міжнародний валютний фонд підтримує такий прогноз по зростанню економіки, але вважає, що інфляція буде вищою – 14,2%. Світовий банк більш песимістичний: на думку його експертів, економіка України у 2016 році виросте на 1%. Таку ж цифру очікувань озвучують банк Unicredit і інвестиційна компанія Dragon Capital. Ще один учасник інвестиційного ринку, Concorde Capital, взагалі вважає, що зростання ВВП складе всього 0,6%.

Більш оптимістичні прогнози малюють аналітики інвесткомпанії ICU – вони пророкують економічне зростання на рівні 2,7%. До оптимістів можна віднести і Тімоті Еша, аналітика японського фінансового гіганта Nomura. "Зростання може нас здивувати в хорошому сенсі цього слова, особливо якщо враховувати низьку порівняльну базу минулого року, - каже Еш НВ. - Так що я очікую, що зростання перевищить прогнозовані українським урядом і МВФ 2%. Можливо, воно складе 3-4%".

Багато що, на думку Еша, залежить від того, чи піддасться уряд на спокусу проводити популістську економічну політику чи залишиться в руслі вимог МВФ. "Якщо залишиться, то курс гривні стабілізується, а інфляція впаде", - запевняє аналітик Nomura.

Про ризики проваджуваної українським урядом політики говорить і фінансист Дмитро Власов, який до недавнього часу консультував Комерційний індустріальний банк. "Бездіяльність прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, який нічого не хоче робити – ключовий ризик для економіки, - каже Власов. - Від нього потрібно як мінімум не гальмувати процес реформ".

Тим не менше, експерт очікує, що економіка почне зростати у другій половині 2016-го. "Дай Бог, щоб зростання не було нижче 1%, - зазначає Власов, який має ступінь MBAЛондонської школи бізнесу. - Капітал традиційно біжить з нашої країни, хоча ми цікаві Заходу, а грошей там дуже багато. Західні компанії чекають сигналів від своїх дочок в Україні, коли сюди можна буде вкладати".

Дивитися Україні слід не тільки в бік Заходу – в тому ж Китаї не менше грошей, які він хоче проінвестувати, вважає Власов. Для інвестицій цікаві не тільки українське сільське господарство та IT-сектор, про що говорять на всіх міжнародних конференціях, але й видобувна промисловість, в першу чергу видобуток руди, а також розробка гранітних кар'єрів для будівництва доріг. "Адже у нас представлена практично вся таблиця Менделєєва", - каже Власов. Вірить експерт і перспективи українського туристичного сектору. У країні є недооцінені туристичні об'єкти, такі як Почаївська Лавра.

Менш впевнено оцінює перспективи країни турецький банкір Онур Анліатамер, який очолює Кредит Європа Банк. "Без залучення іноземних інвесторів суттєве зростання економіки в Україні неможливе. Всі ці розмови на конференціях про можливості двозначних цифр зростання – далекий від реальності оптимізм. ВВП зросте в наступному році на 1-2%, а гривня може впасти до 30 за долар, - відзначає банкір. - Економіка знаходиться на дні, але аграрний експорт може стати драйвером зростання, особливо якщо взяти до уваги зону вільної торгівлі з Євросоюзом".

Чекає Анліатамер позитивного ефекту від приватизації, яку Фонд державного майна постійно відкладає. "У приватизаційному списку багато дуже цікавих об'єктів, але коли вони будуть запропоновані покупцям?" - запитує банкір.

Зовнішніх ризиків для України глава Кредит Європа Банку не бачить. Нехай світові ціни на сировину знижуються, а інвестиційний капітал іде з ринків у зв'язку з розпочатою Федеральною резервною системою США політикою подорожчання долара, Україні це нічим особливо не загрожує, оскільки тутешні обмеження на рух капіталу є щитом проти подібних явищ. "Істотних зовнішніх ризиків для української економіки я не бачу, вони всі внутрішні", - зізнається Анліатамер.

Те, що підвищення процентних ставок у США буде мати обмежений вплив на Україну, відзначала і голова Національного банку Валерія Гонтарєва. "Країни з ринків, що розвиваються, до яких належить і Україна, зіткнуться з підвищенням вартості запозичень і зростанням тиску на курс своїх національних валют. Втім, цей фактор буде мати обмежений вплив на Україну, оскільки в найближчій перспективі ми будемо спиратися на підтримку офіційних кредиторів, а не на приватний капітал", - каже вона.

Експерти критикують державну бюджетну політику, яка могла б стати одним із стимулів для розвитку економіки. Кирило Терьохін, член експертної групи F5, бачить велику проблему у способах фінансування дефіциту Пенсійного фонду, коли відбувається прихована емісія гривні – НБУ викуповує державні облігації, надаючи гроші на пенсії. "Потрібно 50% пенсійних відрахувань віддати приватним пенсійним фондам, а у держави залишити другу половину", - вважає Терьохін.

Приватні пенсійні фонди таким чином отримали б ресурс для інвестування в українську економіку. Є ймовірність, що при такому сценарії на ринок пенсійних заощаджень зайшли б відомі західні компанії, які принесли б в Україну більш високі стандарти і реальну ефективність інвестиційного бізнесу.

Терьохін також говорить про необхідність пом'якшення монетарної політики НБУ та зниження облікової ставки, яка зараз знаходиться на рівні 22%. "Це дуже висока ставка, в результаті ви просто не можете кредитуватися, а без цього бізнес не розвивається, - підкреслює експерт. - Крім того, Нацбанку варто переглянути свої валютні обмеження, тому що, коли іноземні інвестори не можуть придбати валюту, щоб виплатити дивіденди – це абсурд". Рівень золотовалютних резервів цілком дозволяє провести валютну лібералізацію, вважає Терьохін. Не потрібно забувати і про девальвацію гривні, що є стимулом для українського експорту.

Українці, які втомилися слухати урядову риторику і штампи про необхідність "затягнути пояси" і потерпіти, були б раді будь-якому зростанню в наступному році. Анатолій Онопрієнко, 31-річний колишній співробітник одного з українських банків, який втратив роботу у зв'язку з банківською кризою, сподівається, що початок економічного зростання допоможе йому нарешті знайти нову. "Рік, що минає, підчистив усе засіки, розкрив всі заначки і випхнув з зони комфорту на суворий січневий мороз 2016-го, - скаржиться безробітний економіст. - Це буде рік активних дій".