Бізнес-ангели України: хто вони?

Андрій Гайдуцький, Forbes.ua, 28 травня 2015 року

http://forbes.ua/ua/opinions/1394482-biznes-angeli-ukrayini-hto-voni

Про головних іноземних інвесторів в економіку країни

В економічному середовищі до бізнес-ангелів прийнято відносити приватних інвесторів, що вкладають кошти на свій страх і ризик у проекти розвитку, інноваційні стартапи з надією на якийсь результат (дохід, вплив тощо) у майбутньому. На відміну від венчурних фондів, співвласниками яких є інституційні інвестори, бізнес-ангели, як правило, вкладають свої власні кошти. Крім того, «ангели» здебільшого не позичають, вони безоплатно надають гроші, а також свої зв'язки, досвід, технології в обмін на частку, контроль в об'єкті інвестування або з метою підтримки відносин з бенефіціарами. Хто ж фактично в односторонньому порядку направляє гроші в Україну? Хто пов'язує свій успіх з Україною?

У цілому сформувалися дві категорії інвесторів, які, значною мірою безоплатно, вкладають кошти в Україну. Перші – інвестори з IT-сектору, що інвестують у десятки стартапів в надії на успіх декількох із них. Цей ринок перебуває лише на початковій стадії розвитку. Річний обсяг зовнішніх вливань у нього – менш як $50–100 млн. Крім того, значна частина інвесторів готова вкладати кошти тільки за умови переїзду розробників стартапу до Кремнієвої долини чи в інші центри IT-бізнесу за кордоном.

Друга група «ангелів» – українські мігранти та діаспора. На відміну від IT-бізнес-ангелів, яких декілька сотень (максимум – тисяч), інвесторів із другої групи – мільйони людей. Вони працюють у більш ніж 70 країнах світу, що значною мірою нівелює можливий вплив економічних, військових, політичних криз на приплив переказів в Україну. Навіть незважаючи на військово-економічну ситуацію у країні, за 2014 рік вони переказали на батьківщину $6,5 млрд, тоді як іноземні інвестори вивели з країни понад $12 млрд. Очікується, що за 2011–2015 роки обсяги переказів у 4,2 разу перевищать обсяги іноземних інвестицій. А якщо врахувати обсяги переказів за неофіційними (незареєстрованими) каналами, то вони перевищували іноземні інвестиції навіть за 2001–2010 роки в середньому удвічі-учетверо.

Українські мігранти і діаспора володіють колосальними фінансовими ресурсами. За результатами 2015 року доходи, перекази та заощадження мігрантів будуть дуже значними порівняно з іншими головними показниками економіки України. Більше того, цьогоріч значення переказів для економіки України суттєво зросло порівняно з минулим роком.

З упевненістю можна сказати, що оцінка Світового банку щодо доходів і заощаджень українських мігрантів і діаспори дуже песимістична. Адже тільки активи двох найбагатших українських мігрантів Леоніда Блаватніка і Яна Кума становлять майже 30% ВВП України (2015 року ВВП дорівнюватиме близько $90 млрд).

Зрозуміти важливість грошових переказів як ключового інвестиційного ресурсу України найкраще в розрізі географічних регіонів. На відміну від іноземних інвестицій, перекази розподіляються досить рівномірно, допомагаючи всім регіонам розвиватися за рахунок цього типу іноземного капіталу, отримувати додатковий валютний виторг, нові зв'язки, досвід, технології. У деяких областях Західного регіону грошові перекази навіть більші за обсяг їхнього експортного виторгу. У Центральному регіоні обсяги інвестицій перевищують перекази тільки завдяки Києву та Київській області, де сконцентровано близько 50% всіх іноземних інвестицій (приблизно $24 млрд).

Тож можна констатувати, що головними бізнес-ангелами України вже багато років залишаються українські мігранти, діаспора, а також фахівці, зайняті на умовах міжнародного аутсорсингу. Завдяки їхнім грошовим переказам та інвестиціям суттєво зменшується рівень таких проблем, як дефіцит платіжного балансу, валютного виторгу тощо.

Тому необхідно почати політику стимулювання переказів та інвестицій мігрантів. І тут головне питання – так звана легалізація, виведення з тіні значної частини неофіційних переказів, яка становить близько $15–17 млрд на рік. Вони надходять в Україну, але не враховуються, передусім у платіжному балансі країни. Як результат, міжнародні кредитори України, рейтингові агентства не бачать стабільного і довгострокового припливу валюти. Відповідно, кредитний рейтинг України залишається низьким, а кредитні ставки за зовнішніми позиками – високими.

Якщо суттєво легалізувати ринок грошових переказів, зокрема стимулюючи проводити такі транзакції фінансово-банківськими каналами, то платіжний баланс можна зробити профіцитним, швидше наповнити золотовалютні резерви і зміцнити валютний курс, а також розв’язати значну частину інших макроекономічних, макрофінансових та соціальних питань.

У цьому плані показовий досвід будівельної галузі України, де влада суттєво спростила порядок прийняття в експлуатацію завершених будівельних об'єктів індивідуального користування (постанова Кабміну №461 від 13.04.2011). І результат не забарився: на тлі зниження обсягу будівельних робіт на 62% за 2009–2014 роки (з урахуванням дефлятора цін) загальна кількість введеного в експлуатацію житла зросла майже в 1,5 разу. Отже, удалося легалізувати і внести до статистики значну частину житла, якого де-юре не було або яке залишалося у категорії незавершеного через бюрократичні процедури.

Аналогічна ситуація може статися і на ринку грошових переказів. Тільки за рахунок стимулювання та лібералізації умов здійснення переказів через фінансово-банківську систему можна подвоїти їхній облік у платіжному балансі. Політику такого стимулювання і повернення самих бізнес-ангелів мають проводити:

1.фінансово-банківський сектор (спеціальні типи рахунків і вкладів);
2.фіскальні служби (спеціальна податкова та митна політики);
3.міграційна служба (спеціальна тренінгова підготовка і стимулювання до легального працевлаштування за кордоном);
4.дипломатичний корпус (орієнтаційна підтримка в країнах перебування мігрантів);
5.обласні та районні влади (програми державно-приватного партнерства).
А також потрібно стимулювати співпрацю всіх зацікавлених сторін – донорів, філантропів, інвесторів – із мігрантами та одержувачами переказів

Як доводить міжнародний досвід, робота саме в цьому напрямку дає змогу запустити в офіційні канали значні обсяги переказів і тим самим вирівняти платіжний баланс, зміцнити національну валюту і направити економіку на зростання.