Бездокументарні акції: морока на два роки

Олена Бондарчук, "Економічна правда", 16.02.2010

http://www.epravda.com.ua/markets/4b7a554ac7ab2/

Бізнес і більшість мажоритарних власників не бачать у новому законі про акціонерні товариства гарантій забезпечення прав власності, тому застосовують стару схему контролю над активами: створюють замість реєстраторів таких же підконтрольних зберігачів.

Закон про акціонерні товариства передбачає, що з жовтня 2010 року акції АТ повинні існувати винятково у бездокументарній формі. В Україні права власності на цінні папери у документарному вигляді обліковують реєстратори. Цінними паперами в електронному - бездокументарному - вигляді займаються зберігачі.

Інститут реєстраторів був створений указом президента 1994 року, а електронний документообіг, система зберігачів і депозитаріїв з'явилися 1997 року. За даними ДКЦПФР, на 1 жовтня 2009 року в Україні ліцензії реєстратора мали 375 компаній, зберігача - 282. Протягом 2009 року кількість зберігачів зросла до 297.

Однак наразі, стверджують експерти, з 30 тисяч акціонерних товариств змінили свій статус трохи більше десяти компаній.

Всеукраїнський депозитарій цінних паперів - ВДЦП - розробив програму розкриття і поширення інформації з дематеріалізації. З грудня 2009 року емітенти, зберігачі та реєстратори відвідують семінари у Національному депозитарії України - НДУ.

"На жаль, недобросовісні фахівці зустрічаються і серед реєстраторів цінних паперів, і серед зберігачів", - ділиться спостереженнями начальник клієнтського відділу НДУ Олена Федорова. За її словами, недавно один з реєстраторів зажадав від емітента за передачу реєстра до зберігача кілька десятків тисяч гривень.

"Апетит" до грошей мають і деякі зберігачі. Так, через два місяці після проведення дематеріалізації і підписання угоди один із зберігачів "роздув" ціни удесятеро. "Емітентам слід уважно читати умови договорів, бо вони не типові", - додає вона.

Передбачається, що в результаті переходу до бездокументарної форми обігу акцій реєстратори трансформуються у зберігачів та депозитаріїв, і реєстраторський вид бізнесу буде знищений.

"Кількість зберігачів зросла. По-перше, реєстратори почали отримувати ліцензії зберігачів. По-друге, торговці акціями відкривають свої депозитарні відділи. Так реєстратори зберігають клієнтів, а торговцям зручніше із своїм зберігачем", - пояснює начальник депозитарного відділу Dragon Captial Анна Сапунцова.

Учасники ринку пов'язують збільшення числа зберігачів також з початком створення великими акціонерними товариствами власних таких структур. За прогнозами, на кінець 2010 року кількість зберігачів досягне 400.

Експерти вважають інститут зберігачів надійнішим та зручнішим для інвестора. "Зберігач обліковує усі активи інвестора - акції, облігації, паї, частки. Оскільки зберігач об'єднує функції зберігача і брокера, інвестор в одному місці тримає активи і угоди з ними", - каже президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.

За його словами, головний клієнт зберігача - інвестор, а не емітент. Тому емітент буде мати договір з депозитарієм, а не зберігачем. Інвестор у будь-який час може змінити зберігача і перевести активи. Між зберігачами буде ринкова конкуренція, на відміну від існуючої нині між реєстраторами "адміністративної конкуренції".

Втім, експерти кажуть про ризики, які підстерігають українців при переході до бездокументарного обігу акцій. Начальник депозитарного відділу ІК "Альтана Капітал" Зоя Грєхова припускає виникнення технічних хиб. Їх можна буде виправити на підставі первинних документів, які п'ять років берегтиме реєстратор.

До того ж, додаткові примірники цього реєстра будуть передані принаймні одному депозитарію на відповідальне зберігання.

Дематеріалізацію акцій також регламентує положення №98 ДКЦПФР від 30 червня 2000 року. За оцінками експертів, цей документ змінять не раніше весни 2010 року, а тимчасом нова система обліку може призвести до фальсифікації реєстра.

"Існують ризики, пов'язані з тим, що зберігачу не передаються документи, на підставі яких вносились зміни до системи реєстру: при виникненні спірних ситуацій зберігач не зможе відстежити історію внесення змін до реквізитів рахунку акціонера. З цієї ж причини може ускладнитись ідентифікація власника", - попереджає радник голови правління ВДЦП Ірина Гнатюк.

З цієї ж причини може ускладнитися ідентифікація акціонерів. Оскільки 60% власників мають старі реквізити паспортних даних, є загроза, що вони не будуть передані від реєстратора до зберігача.

Не виключено, що у жовтні 2011 року Україна може не дорахуватися близько шести мільйонів особових рахунків. На 1 жовтня 2009 року у реєстраторів нараховувалося 11,51 мільйона особових рахунків.

"Ще одна група ризиків пов'язана з продажем цінних паперів власником. Тут також можуть виникнути проблеми - від купівлі акцій безпосередньо перед датою закриття реєстра і пов'язаною з цим неможливістю здійснити перереєстрацію прав власності до продажу документарних акцій недобросовісним власником на підставі сертифіката уже після завершення процедур дематеріалізації", - відзначила Ірина Гнатюк.

За її словами, найбільший ризик пов'язаний з неможливістю для акціонера реалізувати своє право власності на цінні папери при відсутності фізичної можливості особисто з'явитися в офіс зберігача для укладення договору та ідентифікації або фінансової можливості оплатити його послуги.

Фахівці відзначають, що в середньому на переведення одного акціонера на бездокументарний обіг цінних паперів потрібно близько 100 гривень. Ця цифра може коливатися залежно від місця знаходження акціонера.

Суттєвим ризиком є і відсутність двосторонніх кореспондентських стосунків між НДУ і ВДЦБ. Нині ці депозитарії мають односторонній договір.

НДУ 27 січня 2010 року відкрив кореспондентський рахунок для ВДЦП, на якому, у першу чергу, мають обліковуватися акції дематеріалізованих випусків. Проте Всеукраїнський депозитарій цінних паперів аналогічного кореспондентського рахунка НДУ не відкрив. Причину цього у ВДЦП коментувати не стали.

Перехід на бездокументарний обіг цінних паперів гальмує не тільки неготовність емітентів, а й інертність зберігачів. "Сьогодні зберігачі працюють лише у 16 областях. 62% таких компаній знаходиться у Києві, ще більш як по 10% - в Одесі, Харкові та Дніпропетровську", - констатує президент ПАРД Олексій Кий.

До дематеріалізації виявився неготовим і законодавець. В Україні відсутня нормальна нормативна база та чітко прописані процедури переходу.

"Для зменшення ризиків дематеріалізація повинна була тривати п'ять років, як пропонували експерти фондового ринку, а не два, які виникли в результаті поправок депутатів до закону про акціонерні товариства", - додає Кий.

Також, за його словами, потрібно врахувати французький досвід переходу до бездокументарної форми обігу цінних паперів. Акції так званих неефективних власників - "мертвих душ" або "мовчунів" - потрібно акумулювати для подальшої реалізації на українських фондових біржах.

Ці пакети повинні оцінити оцінювачі, а отримані кошти слід переховувати на рахунки нотаріуса або підприємства. Така процедура дозволить уникнути неправомірних дій з боку третіх осіб та пожвавить діяльність фондових бірж.

Крім того, вартість консолідованого пакета буде більшою, ніж ціна акцій, які продаються окремо. Цей варіант більш справедливий, ніж сором'язливе замовчування проблеми, коли папери дрібних акціонерів виведені з обігу, а відсутністю таких власників на зборах акціонерів користується менеджмент.

У процесі переходу до бездокументарної форми обігу цінних паперів багато реєстраторів припинить своє існування через неможливість отримати ліцензію зберігача - вимога до його статутного капіталу складає 1 мільйон гривень.

Поступово зникатимуть кишенькові реєстратори, які вливатимуться до материнських структур. Незалежні реєстратори, що обслуговують велику кількість емітентів, отримають ліцензію зберігача та продовжать надавати емітентам консалтингові послуги, зокрема, скликати і проводити збори акціонерів.

Утім, бізнес і більшість мажоритарних акціонерів не бачать у новому законі про АТ гарантій забезпечення прав власності, тому застосовують стару схему контролю над активами: створюють замість реєстраторів таких же підконтрольних зберігачів.