Багатство за безцінь: чим загрожує поява ринку землі в 2016 році

Андрій Вадатурський, Forbes.ua, 17 червня 2015 року

http://forbes.ua/ua/opinions/1396338-bagatstvo-za-bezcin-chim-zagrozhue-poyava-rinku-zemli-v-2016-roci

Вільний продаж сільгоспземель залучить додаткові кошти, закордонних інвесторів та ефективне управління. Але тільки не в нинішніх умовах

До 1 січня 2016 року в Україні діє мораторій на продаж землі сільгосппризначення, і це питання потребує вирішення ось уже упродовж кількох десятків років. Навесні цього року президент Петро Порошенко ініціював публічне обговорення ринку землі, після чого в суспільстві почалися активні дебати у форматі на засіданнях круглих столів, конференціях та інших форумах.

Нам потрібно ввести ринок землі, щоб забезпечити конституційні права громадян розпоряджатися нею як своїм майном. Крім цього, зняття мораторію дасть приплив інвестицій, що стане поштовхом у розвитку економіки країни. Але водночас, землею має володіти ефективний власник.

На сьогодні, гадаю, ми не зможемо знайти у світі землю, яка буде коштувати дешевше, ніж в Україні. Адже у країні, де триває війна і щодня гіршають макроекономічні показники, практично немає шансів встановити конкурентну ціну на цей актив. Ми маємо залучити в Україну інвесторів, щоб мати можливість продавати його за найбільш справедливою ціною. Необхідно створити такі умови, щоб житель будь-якої країни міг обробляти нашу землю і платити податки до державного бюджету України. Крім цього, її вільний продаж має посприяти залученню до управління землею ефективних власників.

Ризики вільного ринку

Сьогодні говорять, що наше багатство – це земля. Якщо мораторій на її продаж буде знято з 1 січня 2016 року, то ринок може почати працювати ближче до літа. До цього періоду очікувати зростання економіки та підвищення рівня життя людей не доводиться. Відповідно, землі сільгосппризначення будуть виставляти на продаж у період їхньої мінімальної вартості. Низька ціна цього активу пояснюється відсутністю інвестиційної привабливості у країні. Тому нам не треба продавати землю сьогодні за найнижчою ціною у світі. Показником інвестиційної привабливості є рівень ВВП на душу населення. Лише досягнувши хоча б середньоєвропейського ВВП в Україні можна знову повернутися до цього питання.

Вартість землі у світі сягає 20 тисяч доларів за один гектар. А наші чорноземи оцінюються у трильйони доларів. Тому ми просто зобов’язані реалізувати цей потенціал, щоб отримати можливість погасити зовнішні борги, створити нові робочі місця, розвивати інфраструктуру. Але чи зможемо ми цього досягти сьогодні за нинішніх умов? На жаль, ні.

Ринок землі має бути, і бути водночас ліберальним, без жодних обмежень. Але на сьогодні суспільство до цього того не готове. Основна причина – недієздатність судової системи. Крім цього, ми не маємо допустити такої ситуації, як сталася з приватизацією в 90-ті роки, коли ми втратили своє багатство. Для початку нам потрібно зруйнувати ланцюги корупції, у які упродовж двох десятків років було закуто систему влади на всіх рівнях. Не можна починати продаж землі, поки ми не будемо впевнені в тому, що кожна бабуся, яка бажає продати свій пай, буде захищена, у разі порушення її прав чи спроби обману під час укладання угоди купівлі-продажу.

Тим часом ми маємо підготуватися до продажу землі так, щоб усі учасники ринку, включно і  наших фермерів, були готові й могли як купити, так і продати її.

Домашнє завдання

Що ж до законодавчої бази для запровадження ринку землі в найближчому майбутньому, то її немає. У парламенті на сьогодні зареєстровано кілька законопроектів. Один із них – про продовження мораторію на продаж землі на 10 років, до 2026 року, а другий популістський – про проведення референдуму з питання необхідності скасування мораторію, що є саме по собі абсурдом, оскільки згідно з Конституцією України, такі питання не виносяться на референдум. Можливо, для когось стане одкровенням, але для продовження мораторію на продаж землі не потрібен жоден додатковий закон – чинний залишиться чинним доти, поки не буде прийнято закон про обіг сільгоспугідь.

Коли суспільство не буде вбогим і рівень ВВП на душу населення стане середньоєвропейським, тоді ми зможемо сказати, що запрацювала судова система, і ми створили добрий інвестиційний клімат. До того моменту можна лише готуватися до зняття мораторію на продаж земель сільгосппризначення.

Невирішеним залишається також питання статистики. Згідно з формою 6-ЗЕМ, на особисті селянські господарства в Україні припадає 3,7 млн га. Водночас, за даними земельного кадастру, ця площа становить 3,3 млн га, а Держстат називає цифру у 2,6 млн га. Як можна торгувати будь-яким товаром, якщо невідомою є навіть його кількість? Або як потім розв’язувати суперечки?

Також необхідно ліквідувати корупційні схеми, провести інвентаризацію всіх земель комунальної, державної та приватної власності, створити рівні умови для всіх учасників ринку.

Щоб підвищити вартість землі, необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат. Ми не маємо боятися приходу іноземців в Україну з бажанням вкласти їхні фінансові ресурси в нашу країну. Навпаки, необхідно всіляко створювати для цього умови й залучати інвесторів. Адже вони не заберуть нашу землю із собою.

До продажу землі мають підготуватися як її власники, так і потенційні покупці. Виконавши всі ці умови можна дійти висновку про необхідність зняття мораторію. Саме таким чином ми зможемо досягти бажаного результату земельної реформи.