Алла Папаіка: «Вдосконалення корпоративного законодавства - одне з головних завдань, яке поставила перед собою Комісія на цей рік»

НКЦПФР, 18.02.2014

http://www.nssmc.gov.ua/press/publications/alla_papaika_vdoskonalennya_korporativnogo_zakonodavstva__odne_z_golovnikh_zavdan%252C_yake_postavila_pered_soboyu_komisiya_na_cejj_rik

Своєю експерною думкою щодо розвиту корпоративного права на вітчизняних просторах та створення нового інструментарію на фондовому ринку, зокрема, інструменту щодо допуску закордонних ціних паперів тощо, поділилась Алла Папаіка, директор Департаменту корпоративного управління та корпоративних фінансів НКЦПФР.

Враховуючи той факт, що в Україні досить велика частина підприємств вибрала акціонерну організаційно-правову форму, позитивним є факт зростання інтересу акціонерних товариств до вдосконалення корпоративних прав, корпоративних відносин і корпоративного управління. Адже загальновідомо, що розвиток корпоративного сектора в Україні тісно пов'язаний з розвитком цивілізованого корпоративного управління, а вдосконалення останнього, у свою чергу, забезпечує вітчизняному та іноземному інвестору надійний захист прав власності, виробництву - ресурси для подальшого розвитку, державі - ефективне управління процесами на ринку цінних паперів. Зауважу, що вдосконалення корпоративного законодавства - одне з головних завдань, яке поставила перед собою Комісія на цей рік. Завдання перед нами вкрай амбіційне - створення комфортного інвестиційного клімату. Виконати його, привести на наш фондовий ринок серйозних гравців можна лише зробивши систему корпоративного управління зрозумілою для іноземних інвесторів - тобто, впровадивши міжнародні стандарти в наше законодавство. Головне питання, яке хвилює акціонера, - захист його прав. Отже, пріоритетний напрямок, в якому ми доопрацьовуємо законодавство, - це регулювання і захист прав власників акцій.

«…Ініціатива Комісії направлена на дотримання паритету у захисті інтересів міноритаріїв і мажоритаріїв…»

Нарешті наші ініціативи отримали схвалення в уряді, зокрема, в напрямку врегулює інтересів акціонерів на вітчизняному фондовому ринку. Нещодавно Кабінет Міністрів України схвалив законопроект, що врегулює інтереси міноритаріїв та мажоритаріїв. В першу чергу, проблема паритетного врахування інтересів власників великих пакетів акцій і міноритаріїв у законодавстві багатьох країн значною мірою вирішується шляхом застосування прав на обов’язковий викуп акцій - сквіз-аут (squeeze-out). Ця процедура спрямована на захист міноритарного акціонера, якому як компенсація пропонується викуп належних йому акцій за справедливою ціною. Адже, у випадку придбання акціонером великого пакету акцій, дрібні акціонери повністю виключаються із процесів, які впливають на роботу компанії і прийняття рішень на зборах. Крім того, при зосередженні в руках одного акціонера такого пакету ліквідність міноритарного пакета може знизитися, і міноритаріям буде складно реалізувати свої акції за вигідною ціною на публічному ринку.

До того ж, згідно до пропозицій НКЦПФР, мажоритарні акціонери при зосередженні ними 95 % акцій набувають права вимагати від решти акціонерів продажу належних їм акцій, а, в той же час, міноритарії мають запропонувати свої пакети цінних паперів мажоритаріям. Важливим моментом є визначення справедливої ціни акцій, і даний законопроект прописує умови її визначення з дотриманням інтересів усіх акціонерів.

Також процедура сквіз-аут спрямована на унеможливлення рейдерского захвату підприємств. Так, за захистом своїх порушених прав до суду може звернутися будь-який акціонер, навіть власник однієї акції, який буде незадоволений невеликим технічним огріхом у процедурі ухвалення рішень загальними зборами акціонерів тощо. Потім може бути застосована рейдерська схема втягування акціонерного товариства у судові спори, які створюють перепони в управлінні підприємством. Запропонований механізм обов’язкового продажу акцій міноритарним акціонером акціонеру – власнику 95 і більше відсотків акцій унеможливлює такі випадки. Таким чином, дана ініціатива Комісії направлена на дотримання паритету у захисті інтересів міноритаріїв і мажоритаріїв.

Зазначу, що перш за все, необхідність розробки зазначеного законопроекту передбачена проектом Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». 

«… Доцільним є запровадження інституту похідного права і на українській правовій арені…»

Як свідчить міжнародний досвід, у корпоративному законодавстві переважної більшості країн успішно застосовується відповідний механізм похідного позову, який полягає в тому, що за учасниками товариства закріплюється право у певних випадках звернутися до суду від імені товариства. Іншими словами, інститут похідного позову належить до різновиду законного процесуального представництва. Тому своїм законопроектом ми пропонуємо привнести в українське законодавство один з ефективних інструментів захисту своїх прав для учасників ринку - похідний позов і, таким чином, наблизити вітчизняну законодавчу базу до міжнародних стандартів. Механізм похідного позову полягає у наданні акціонерам, що володіють часткою не менше 5 %, права звернутися до суду від імені товариства для притягнення до відповідальності посадових осіб товариства за збитки, завдані їх незаконними діями. Адже, на жаль, в українській практиці є досить поширеною ситуація, коли посадові особи товариства або контролюючий учасник завдають шкоди товариству через вимивання активів та вилучення прибутку і, при цьому, блокують будь-які спроби учасників оскаржити такі дії чи притягнути винних посадових осіб до відповідальності за непрямі збитки акціонерів, зниження капіталізації компанії, несплату дивідендів та ін.

Наголошу, що зазначені напрацювання Комісії схвалені Верховною Радою України, зокрема, у підтримку документу висловились депутати практично всіх парламентських фракцій, зазначивши його актуальність та позитивний вплив на вітчизняний фондовий ринок.

Регулятор розробив та наразі запроваджує механізм збільшення ресурсної бази вітчизняних компаній, розробивши Порядок надання дозволу на розміщення та/або обіг цінних паперів українських емітентів за межами України. Доступ українських емітентів до іноземних майданчиків – не менш важливий крок у напрямку стрімкого розвитку ринку цінних паперів. При ринки, про які можна говорити в перспективі як про майданчики для виходу українських емітентів, - Гонконг, Лондон та Варшава. Також для наших емітентів можливий варіант Московської біржі, яка максимально спростила процедури допуску до себе іноземних цінних паперів. Якщо цінні паери емітента знаходяться в лістингу української фондової біржі, то за дуже простою процедурою вони можуть бути включені в лістинг Московської біржі і отримати доступ до російських інвесторів. Зазначу, що зацікавленість інвестиціями в українські акції висловлюють представники Гонконгської біржі. В майбутньому, вже зі зростанням ліквідності,ми можемо очікувати вторинного розміщення цінних паперів цих емітентів в Україні, а, можливо, і ІРО тих компаній, які спочатку прагнули потрапити на Лондонську або Варшавську фондові біржі. Так, ми усвідомлюємо низку непростих процедурних моментів, що в першу чергу пов’язані з валютним регулюванням, тому наразі ведемо переговори з банківським регулятором в тому числі щодо перегляду Декрету Кабінету міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».