Громадська рада при НКЦПФР ініціювала обговорення актуальних питань захисту прав інвесторів на ринку цінних паперів України
Минулого тижня відбулося відкрите розширене засідання Громадської ради при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та «круглий стіл» з обговорення актуальних питань захисту прав інвесторів на ринку цінних паперів України, організований за підтримки Української асоціації інвестиційного бізнесу.
У заході взяли участь народні депутати, представники Комісії та її Територіальних управлінь, АРІФРУ, саморегулівних організацій, а також міжнародні експерти.Основні питання, які розглядалися на «круглому столі», стосувалися системи захисту прав інвесторів на ринку цінних паперів з точки зору світової й української практики, а також нових законодавчих ініціатив у цій сфері.
Як зазначив голова Громадської ради при НКЦПФР Дмитро Леонов, створена у лютому поточного року Громадська рада займає активну позицію щодо тих процесів, які відбуваються у сфері регулювання вітчизняного ринку цінних паперів. Як дорадчий орган вона стала містком між громадськістю та державним регулятором, ініціюючи обговорення основних проблем фондового ринку, які непокоять суспільство.
При Громадській раді створені та функціонуюють три комітети: комітет з питань моніторингу регулювання фондового ринку, комітет з питань захисту прав інвесторів та комітет з питань інформаційної прозорості фондового ринку. Це ті основні напрямки, за якими громадськість має постійно контактувати із законодавчою та виконавчою владою.
Перше відкрите засідання Громадської ради, повідомив Д.Леонов, присвячене питанням захисту прав інвесторів й відкриває цикл спілкування органів державної влади із суспільством. Актуальність цієї теми обумовлена значною втратою довіри до фінансових інститутів як на світових, так і на вітчизняному ринках під час глобальної кризи. Подальший розвиток і перспективи ринку залежать від побудови нормальних взаємовідносин між ринковими інститутами та інвесторами, а також суспільством, як джерелом потенційних інвестицій, з метою залучення капіталу на фондовий ринок й формування позитивного ставлення до нього. Необхідно доводити, підкреслив голова Громадської ради, що ринок цінних паперів може стати надійним підґрунтям розвитку як національної економіки в цілому, так і підвищення особистого добробуту громадян зокрема.
Як повідомив Д.Леонов, за результатами засідання будуть підготовлені відповідні рекомендації щодо стратегічних напрямків захисту прав інвесторів, які будуть направлені до всіх гілок влади.
За словами Голови НКЦПФР Дмитра Тевелєва, сьогодні у своїй діяльності регулятор орієнтується на норми, передбачені Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки Президента України та Програмою розвитку фондового ринку України на 2011-2015 роки. В обох цих документах ключовою фігурою на фондовому ринку є інвестор. Для його нормальної діяльності має існувати ефективна та надійна ринкова інфраструктура та ефективні механізми захисту його корпоративних прав. Інвестор повинен отримувати максимально повну, достовірну та якісну інформацію.
Д.Тевелєв констатував, що норми чинного законодавства щодо захисту прав інвесторів є на сьогодні недостатніми. У період з 2004 по 2010 роки в Україні щорічно приймалося лише один-два закони щодо фондового ринку. Ця проблематика не була пріоритетною для органів влади. Останнім часом ситуація змінилася. Тільки за перше півріччя 2011 року парламент прийняв десять законів щодо ринку цінних паперів, п’ять з яких безпосередньо стосуються питань захисту прав інвесторів. Зокрема, це закони «Про внесення змін до законів України «Про господарські товариства» та «Про цінні папери та фондовий ринок» (щодо розкриття інформації на фондовому ринку), «Про внесення змін до деяких законів України щодо іпотечних облігацій», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо цільових облігацій», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інсайдерської інформації» та «Про внесення Змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (щодо фінансового моніторингу діяльності професійних учасників фондового ринку).
Зараз на розгляді у парламенті перебувають ще сім законопроектів, розроблених Комісією. Вони спрямовані на вирішення питань розвитку біржового ринку цінних паперів, удосконалення інфраструктури ринку, а також встановлення правових основ функціонування депозитарної системи. Серед них, проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо реклами на ринку цінних паперів», «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку», «Про систему депозитарного обліку цінних паперів».
Крім того, регулятор разом із учасниками ринку розробив проект нової редакції закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», покликаний вдосконалити механізми спільного інвестування. Його прийняття сприятиме підвищенню ефективності діяльності ІСІ та рівня їх надійності.
У планах Комісії - розробка нових законопроектів, спрямованих на захист прав та інтересів інвесторів. Вони стосуватимуться проведення первинних публічних розміщень на вітчизняному фондовому ринку, продовження корпоративної реформи, зменшення ризиків при купівлі-продажу фінансових інструментів на фондових біржах, адаптації вимог до здійснення аудиту та бухгалтерського обліку на фондовому ринку України до міжнародних стандартів, створення умов для подальшого розвитку ринку облігацій та удосконалення системи правового регулювання захисту прав власників цих цінних паперів.
За словами Генерального директора УАІБ, голови Комітету з питань захисту прав інвесторів Громадської ради при НКЦПФР Андрія Рибальченка, аналіз Директив ЄС в частині захисту прав інвесторів, до яких адаптується вітчизняне законодавство, свідчить, що в Європі компенсаційні схеми розповсюджуються не на всіх інвесторів. Насамперед, вони передбачені в тих випадках, коли інвестор передає свої активи в довірче управління. При цьому компенсаційні виплати здійснюються у випадках виявлення шахрайства з боку інвестиційних компаній і ні в якому разі не покривають ризики, пов’язані з інвестуванням на фондовому ринку. А відповідно до останніх змін, внесених до директиви, яка регламентує застосування компенсаційних схем, інвестиційні та пенсійні фонди не підпадають під її дію, наголосив А. Рибальченко. Однією з причин цього є те, що запровадження подібного механізму для ІСІ та НПФ призведе до прямих втрат їх інвесторів.
Застосування в Україні до інститутів спільного інвестування та недержавних пенсійних фондів компенсаційних схем, подібних до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у банках, є безпідставним і матиме вельми негативні наслідки, зокрема втрату ними конкурентоспроможності по відношенню до інших фінансових інститутів.
А. Рибальченко зауважив, що механізми захисту прав інвесторів, передбачені чинним законодавством щодо спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення є більш ніж достатніми. Будь-яка їх зміна призведе до фактичного знищення ІСІ та НПФ. З огляду на це, необхідно серйозно проаналізувати наслідки прийняття законопроекту «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» у тій редакції, що знаходиться на розгляді у парламенті.
Всього компаній-членів | 284 | на 24.11.24 |
Кількість КУА | 278 | на 24.11.24 |
Кількість адміністраторів НПФ | 16 | на 24.11.24 |
Кількість ІСІ | 1819 | на 24.11.24 |
Кількість НПФ* | 53 | на 24.11.24 |
Кількість СК* | 1 | на 30.09.24 |
Активи в управлінні КУА, млн грн | 660 220 | на 30.09.24 |
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн | 3 087 | на 30.09.24 |