Учасники конференції УАІБ в Одесі обговорили проблеми, виклики та перспективи розвитку галузі управління активами

Адаптація законодавства України у сфері управління активами інституційних інвесторів до вимог Директив ЄС, проблеми та перспективи накопичувального пенсійного забезпечення, актуальні питання регулювання діяльності з управління активами, розвиток інфраструктури та інструментів для інвестицій – ці та інші теми обговорили учасники щорічної науково-практичної конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу “Професійне управління активами”, яка 9-10 червня 2017 року проходила в Одесі.

Як зазначив під час круглого столу «Законодавство України у сфері управління активами інституційних інвесторів: на шляху адаптації до вимог Директив ЄС», яким відкрилася конференція, член НКЦПФР Олександр Панченко, транспонування європейського законодавства в українське відбуватиметься шляхом прийняття окремих законів (щодо UСITS та AIFMD). Протягом перехідного періоду діятимуть обидва режими – за законом «Про ІСІ» та новим законом. Буде передбачено окремі ліцензії на ведення діяльності з управління активами відповідно до закону «Про ІСІ», а також діяльності з управління активами UCITS, діяльності з управління активами AIF (включаючи ELTIF, EuVECA, EuSEF) та діяльності з управління активами інвестиційної компанії UCITS чи AIF. При цьому після набрання чинності останнім, можливість створювати нові фонди буде лише за новим законодавством щодо ІСІ та КУА, згідно з європейськими нормами. Кінцевим строком на прийняття такого законодавства, за словами О.Панченка, Комісія вважає 31 грудня 2019 року, спираючись на дату початку попереднього застосування Угоди про асоціацію між ЄС та Україною – 1 січня 2016 року – та максимальний період 4 роки, передбачений Угодою на імплементацію вимог щодо нормативно-правового наближення у сфері ІСІ.

Єдиному європейському ринку, ролі управляючих компаній і нормативно–правовій базі присвятила свою доповідь Агаті Пафілі (EFAMA, Брюссель). Вона ознайомила учасників конференції із перешкодами, які сьогодні стоять на шляху побудови Єдиного ринку (Single Market) щодо фінансових послуг та руху капіталу і, водночас, наголосила на зростанні ролі фондів та КУА у залученні капіталу до економіки ЄС (індустрія управління активами досягла 138% ВП ЄС у 2016 році). Кількість транскордонних продуктів також поступово збільшується, чому сприяють зміни у регулюванні сектору, що відбулися після світової фінансової кризи. Серед нових ініціатив, покликаних ще більше поглибити процес інтеграції у секторі, вона назвала створення Об’єднання ринків капіталу (Capital Markets Union, CMU) до 2019 року, єдині правила пропозиції інвестиційних та страхових продуктів для роздрібних інвесторів (PRIIPs), створення панєвропейського персонального пенсійного продукту (PEPP) та інше. Що стосується ключових Директив ЄС, що регулюють діяльність КУА та ІСІ в ЄС – AIFMD та UCITS, то очікується оцінка впровадження цього законодавства і можливі подальші зміни у 2017-18 роках.

Армін Каммел (VÖIG, Відень) зупинився на аспектах приведення у відповідність правил регулювання фондів України до норм ЄС. Він, зокрема, наголосив, що AIFMD є Директивою, що регулює управляючу компанію, яка управляє активами альтернативних фондів, а не самі фонди, і щодо останніх практично немає обмежень стосовно типу, правової форми, розміру чи структури активів. Водночас, AIFMD спрямована на інституційних інвесторів фондів (на противагу Директиві про UCITS, що покликана регулювати ринок фондів для роздрібних інвесторів).

Говорячи про досвід країн-членів ЄС, який Україні варто врахувати у процесі наближення до права ЄС, він зазначив, що імплементація (виконання вимог) законодавства ЄС різними країнами-членами відрізняється як за строками, так і за змістом. Причини відмінностей – правові (Директиви мають транспонуватися в національне законодавство, а Регламенти діють безпосередньо), національні (як цілеспрямоване затягування, так і нестача часу за дуже великої кількості законодавчих актів, що потребують імплементації практично одночасно), затримка на рівні ЄС із прийняттям актів імплементації, виклики для реалізації вимог з точки зору розробки ІТ-продуктів тощо. Виконання Угоди про асоціацію, ймовірно, призведе до значної консолідації як у банківській системі України, так і на фондовому ринку, хоча необхідним є певне «калібрування» вимог ЄС до умов України. Основна ж рекомендація Арміна Каммела– впроваджувати зміни крок за кроком, а не всі одразу.

Член Ради УАІБ Григорій Овчаренко (ТОВ КУА «Інвестиційний капітал Україна»)зазначив, що імплементація положень законодавства ЄС у рамках Угоди про Асоціацію України і ЄС передбачає суттєві зміни умов роботи учасників фондового ринку - у тому числі й інститутів спільного інвестування (інвестиційних фондів), а також компаній з управління активами. Ці зміни стосуються вимог до розкриття інформації, управління ризиками, конфлікту інтересів, ведення бізнесу і документообігу між уповноваженими органами.

Враховуючи комплексність і багатоманітність запланованих змін необхідно проаналізувати їхній вплив на діяльність сьогоднішніх учасників ринку, щоби мінімізувати негативні наслідки до моменту, коли будуть визначені спосіб і терміни впровадження змін, наголосив Г. Овчаренко.

Миндаугас Бакас (НДУ) у своєму виступізвернув увагу на те, що оновлення законодавчої бази, впровадження нових Директив, відбувається на основі випробуваної іншими ринками регуляції, яка вже десь працює, перевірена часом і зміною ринкових умов. Але найважливіше, що вона відповідає певній практиці тих ринків, до інтеграції з якими ми прагнемо. Впровадження перевірених часом і практикою міжнародних стандартів не тільки покращує якість наших продуктів і послуг, але й робить їх зрозумілими та звичними інвесторам з міжнародних ринків.

Інший важливий момент цього процесу ‑ привести нове законодавство до реалій бізнес-практики може тільки бізнес за власною ініціативою. Окремо або через профільні об'єднання бізнес повинен запропонувати як саме відобразити в оновленій регуляторній базі механізми своєї роботи, а не питати регулятора як в новому законодавстві працювати.

У процесіадаптації законодавства України у сфері спільного інвестування та управління активами до права ЄС, наголосила директор з міжнародних зв’язків УАІБ Анастасія Гаврилюк, бізнес має шукати можливості виходу на ринки ЄС для залучення як роздрібних, так і інституційних (корпоративних) європейських інвесторів. При цьому вона зазначила, що Угода дає певну гнучкість, зокрема щодо строків імплементації (початку застосування нових вимог), а також форм і способів нормативно-правового наближення (прийняття законів чи нормативно-правових актів, ступінь жорсткості вимог тощо).

Член Ради УАІБ Світлана Константинова розповіла про критерії оцінки незалежності фінансових регуляторів, наукову методику її визначення та результати дослідження незалежності органів банківського нагляду, що демонструють відсутність причинно-наслідкового зв’язку між ступенем незалежності регулятора та ефективністю його діяльності з точки зору внеску у подолання кризових явищ та стимулювання зростання ринку. «Кожна країна може обирати для окремих регуляторних органів різні ступені незалежності, керуючись державною політикою на регульованому ринку, інституційною спроможністю регуляторного органу, станом розвитку регульованого ринку та станом економіки країни», - зазначила вона.

Іншою актуальною темою, яку активно обговорювали учасники конференції, стало реформування пенсійної системи, зокрема пріоритети при формуванні засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, стан, проблеми і перспективи недержавного пенсійного забезпечення, необхідність забезпечення ефективного інвестування пенсійних накопичень.

Як зазначив народний депутат України Юрій Соловей, пенсійна реформа може бути ключовим драйвером для розвитку української економіки. На жаль, ініціативи уряду стосуються тільки реформування солідарної системи. Осучаснення пенсій важливе, бо з 2011 року розмір пенсій не переглядався, однак про необхідність системного реформування пенсійної системи йдеться поки що мало. Він розповів, що у Верховній Раді вже чотири місяці працює міжфракційне об’єднання, яке поставило за мету розробити відповідний пакет законодавства, щоб з 2018 року Україна отримала реформовану по суті своїй пенсійну систему, яка б передбачала введення обов’язкової накопичувальної складової.

Знайомлячи учасників конференції з основними положеннями підготовленого законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування», Ю. Соловей підкреслив, що через те, що держава не ввела обов’язковий накопичувальний рівень ще десять років тому, ми втратили 82, 3 мільярди гривень, а це майже 7 мільярдів доларів недоотриманих інвестицій. Дуже важко говорити про залучення інвестицій, якщо держава немає свого внутрішнього інвестора, наголосив депутат.

Участь в обговоренні взяли представники майже всіх зацікавлених державних органів – НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду України. Підтверджуючи, що ініціативи уряду стосуються поки тільки солідарної системи і що без введення другого рівня обов’язкової накопичувальної системи, пенсійна реформа буде неповноцінною, вони наголошували на проблемах і ризиках, з якими стикається пенсійна система.

Валентина Кудін (Мінсоцполітики) закликала не ламати концепцію солідарного страхування, а подивитися, як запрацює накопичувальний фонд, і через два роки, якщо НПФ продемонструють якісніші результати з надання послуг, вони зможуть претендувати на ці внески.

Владислав Машкін (Пенсійний фонд України) наголосив на важливості прийняття інфраструктурних рішень, які наблизять впровадження накопичувального рівня. Якщо не буде працювати система обліку в накопичувальному пенсійному фонді, не буде нічого. Оскільки це особисті накопичення, кожна людина має мати доступ до інформації про свій рахунок, кількість грошей, інвестиційний дохід і вже тоді приймати рішення, що робити далі, кому довірити управління своїми внесками. Він також повідомив, що Пенсійний фонд сьогодні завершує формування Реєстру застрахованих осіб, в якому згідно із законом є вся інформація про отриману людиною зарплату, пенсію, інші виплати. У рамках цієї системи ПФУ готовий до введення персональних накопичувальних рахунків. А поки закон ще не прийнято, В.Машкін запропонував відпрацювати відповідний механізм взаємодії з інформаційними системами НПФ.

Законопроект нині проходить стадію обговорення, існує багато суперечливих питань, але у значній частині - це міфи, які учасникам ринку необхідно спростовувати, зазначив Григорій Овчаренко. Критично те, що законопроект, який передбачає зміни у системі розрахунків і виплати пенсій, на жаль, не вирішує довгострокову демографічну проблему. Згідно з розрахунками демографів, до 2050 року на одного працюючого буде припадати півтори пенсіонера. Складність у тому, що без відповідних дотацій з боку держави буде важко збалансувати сам бюджет, а коефіцієнт заміщення з сьогоднішніх 35-40% буде складати 22% і менше.

Наша спільна справа зробити так, щоб чергове покоління мало можливість отримувати пенсію з різних джерел і тільки тоді ми реально імплементуємо Євродирективи, наголосив член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов. Якщо ми не готові відпустити ці послуги на ринок, щоб людина могла вибирати, куди відкладати на пенсію, то ця проблема буде тривати ще 10-20 років. Пенсійні фонди, які розпочинали більше десяти років тому, сьогодні працюють у непростих умовах, але вже здійснюють виплати і накопичили деякий позитивний досвід.

Кроком назад, який створює додаткові ризики, назвав О.Залєтов намагання зосередити все в одних руках. Він також закликав учасників небанківського фінансового ринку, поки не запуститься обов’язковий накопичувальний рівень, спільно розвивати партнерські стосунки. Оскільки тільки об’єднаний ринок зможе знайти і надати аргументи для прийняття складного рішення різних гілок влади, запровадити ринкові механізми у підвищення соціальних стандартів, зазначив він.

Дуже важливою складовою пенсійної реформи назвав запровадження другого обов’язкового накопичувального рівня член НКЦПФР Олександр Панченко, який, водночас, наголосив на необхідності запровадження при цьому належного контролю та зміни принципів регулювання.

Директор НАПФА Тетяна Шевкун розповіла про проблеми і ризики, які доводиться вирішувати сьогодні недержавним пенсійним фондам, зокрема і про загрозу втрати ними статусу неприбутковості через невнесення до нового Реєстру неприбуткових організацій. Вона також зробила наголос на необхідності створення нових стимулів для роботодавців та працівників, які б сприяли мотивації їхньої участі у системі пенсійного накопичення.

Під час обговорення актуальних питань регулювання діяльності з управління активами, перед учасниками виступив керівник Головного департаменту з питань економічної політики Адміністрації Президента України Олег Канцуров. Він ознайомив учасників конференції із законодавчими змінами, спрямованими на забезпечення прозорості результатів діяльності: реформування аудиту та бухгалтерського обліку, враховуючи умови Угоди про асоціацію та вимоги Директив ЄС. О. Канцуров, зокрема, спинився на запровадженні нового поняття – підприємства, що становлять суспільний інтерес. Передбачається, що до їхнього складу буде віднесено недержавні пенсійні фонди та інші фінансові установи. Він також розповів про запровадження таксономії фінансової звітності, яка буде обов’язковою для використання підприємствами, які складають її згідно з МСФЗ. Відповідаючи на запитання учасників конференції, О. Канцуров також проінформував про запровадження нової системи нагляду за аудиторською діяльністю в Україні.

Директор з питань фінансової та податкової політики УАІБ Наталія Зеленецька присвятила свій виступ впливу на діяльність учасників ринку законодавчих змін системи аудиту та бухгалтерського обліку, а також новому реєстру аудиторських фірм, передбаченому проектом закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». Вона звернула увагу на те, що з 01.06.2017 року обов’язковими для застосування є Міжнародні стандарти аудиту в редакції видання 2015 року. Зміни до цих стандартів, серед іншого, передбачають підвищення відповідальності аудиторів та потребу у збільшенні кількості часу на проведення аудиту. Оновлення Міжнародних стандартів аудиту вимагає внесення змін до нормативно – правових актів НКЦПФР, які встановлюють вимоги до аудиторського висновку, що подається до НКЦПФР.

Говорячи про важливість облікової політики для компаній, Н.Зеленецька проаналізувала питання, які найчастіше виникають при складанні приміток до фінансової звітності та розповіла про можливі зміни щодо пруденційного нагляду.

У своїй презентації на тему «Ризик-орієнтований підхід у роботі СПФМ» Любов Підгородецька (Держфінмоніторинг) зауважила, що від КУА за період з 01.01.2014 по 06.06.2017р. надійшло 28236 повідомлень про підозрілі операції, що складає 61,6% від повідомлень усіх профучасників фондового ринку. Водночас частка повідомлень про операції, що підлягають внутрішньому фінмоніторингу за цей же період впала з 35,3% до 3,5%.

Л. Підгородецька зосередила увагу присутніх на складових ризик-орієнтованого підходу та навела приклади використання операцій з цінними паперами та КУА в схемах виведення капіталу та отримання готівки.

Про зміни, які очікуються у регулюванні діяльності рейтингових агентств, щоб підвищити їхню відповідальність та якість роботи, розповів директор Рейтингового агентства «ІВІ Рейтинг» Ігор Андрусик. Він зазначив, що попри скасування обов’язковості рейтингування, кредитні рейтинги залишаються важливим інструментом оцінки інвестиційних ризиків. Хоча тестуючи свої механізми ризику, ви не повинні покладатися тільки на рейтинг. Як мінімум два інструменти має бути використано, щоб об’єктивно оцінити ризики інвестування, підкреслив він.

Завершилася конференція широкою дискусією про інструменти та інфраструктуру для інвестицій.

Характеризуючи нинішню ситуацію на ринку, радник Генерального директора УАІБ Сергій Бірюк, навів статистику, яка демонструє відчутне зменшення обсягів торгів за останні три роки, зазначивши, що біржовий ринок сьогодні складає лише 11, 8% від загальних торгів. В основному торгують державними облігаціями, а акціями, корпоративними облігаціями, деривативами у мінімальних кількостях. Тривають зміни у депозитарній системі, через недовіру не йде на ринок внутрішній інвестор, не поспішає і зарубіжний інвестор. Існують різні бачення як змінити ситуацію і яку модель запровадити, зрозуміло тільки одне, реформи необхідні і їхній результат залежатиме від зусиль усіх зацікавлених сторін, підкреслив він.

Розповідаючи про своє бачення вирішення ситуації В’ячеслав Король (ТОВ КУА «АРТ-Капітал Менеджмент) зосередився на наслідках, які можуть виникнути з прийняттям законопроекту №5592-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів)». Він наголосив на неможливості виконання умов диверсифікації активів ІСІ та НПФ і запропонував якнайшвидше розробити та впровадити зміни до профільних законів задля врегулювання ситуації.

Андрій Мороз (Секретаріат комітету ВРУ) запевнив учасників конференції, що Комітет ВРУ відкритий до співпраці з ринком. Він розповів про стан проходження законопроектів, які зараз на розгляді у парламенті та безпосередньо впливають на фондовий ринок країни.

Піднімаючи питання перспектив нових інструментів, Миндаугас Бакас відзначив, що Центральний депозитарій був у числі тих, хто ініціював зміни в законодавстві щодо спрощення допуску іноземних цінних паперів в Україні та вже готовий забезпечити учасникам ринку їх обслуговування.

Олег Ткаченко (Українська біржа) зазначив, що на ринку цінних паперів України існує велика кількість заборон та відсутні можливості для розвитку. На його думку, нормальному розвитку нових технологій на ринку заважають, передовсім монополії. Він переконаний, що регулятор має спрямовувати учасників ринку в процесі їхнього розвитку, а не йти попереду. О.Ткаченко також повідомив, що фондові біржі наразі готові запропонувати нові можливості, зокрема, УБ пропонує якісні послуги на ринку ОВДП.

Максим Лібанов (НКЦПФР) зупинився на основних аспектах законопроекту № 5068 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих видів облігацій», зазначивши, що він сприятиме розвитку ринку корпоративних облігацій та створенню умов для забезпечення ефективного захисту прав власників корпоративних облігацій, облігацій внутрішніх місцевих позик, облігацій міжнародних фінансових організацій та іпотечних облігацій.

Більше – у матеріалах конференції (для учасників УАІБ).

Конференція проходила за підтримки Проекту USAID«Трансформація фінансового сектору».

Інформаційними партнерами конференції виступили Ліга страхових організацій України, Професійна асоціація корпоративного управління, Асоціація «Українські Фондові Торговці», Інтернет-портал FinPost.com.ua.