На конференції УАІБ обговорили проблеми та перспективи бізнесу з управління активами інституційних інвесторів

Обговоренню питань, які будуть визначати тренди розвитку фондового ринку та галузі управління активами найближчі кілька років, була присвячена  ХХVІІ науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу "Професійне управління активами", яка відбулася 13-16 червня 2013 року в Ялті. Участь у конференції взяли представники  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та її територіальних управлінь, Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, Міністерства фінансів України, Національного депозитарію, компанії-члени УАІБ, саморегулівні організації, біржі, USAID.

Говорячи про сучасний стан фондового ринку та пріоритетні напрямки його реформування, Голова НКЦПФР Дмитро Тевелєв звернув увагу на завдання Комісії з підготовки значного масиву нормативних актів, необхідних для реалізації нового законодавства, зокрема, й Закону «Про інститути спільного інвестування», який він охарактеризував як такий, що надасть вітчизняному спільному інвестуванню нової якості.

Проривом у регулюванні інформаційної політики Комісії Д. Тевелєв назвав впровадження з початку нинішнього року електронної звітності. Знято дублювання даних, оновлено сайти, в тому числі розкрито реєстри щодо емісії цінних паперів, правопорушень на фондовому ринку, триває робота над Ліцензійним реєстром, готується запровадження  «єдиного вікна».

Важливого значення регулятор надає контрольно-ревізійній діяльності та правозастосуванню. Планові перевірки повинні допомагати учасникам виявляти недоліки в роботі та грунтуватися на перевірці насамперед тих компаній, які мають суттєві ризики діяльності. Нині план перевірок готується на основі оцінки 6 ризиків, які визначені наказом Комісії. Також планується запровадження проведення безвиїзних перевірок на основі аналізу звітності та запиту додаткових матеріалів в електронній формі.

Стосовно корпоративної реформи, то, як зазначив Д.Тевелєв, якщо вдасться запровадити корпоративні стандарти, навіть ціною зменшення кількості АТ, це буде добре. Нині у реєстрі - 25,5 тисяч АТ, з них лише 15 тис. зареєстрували випуски цінних паперів. З цих 15 тис. лише 8,2 тис. подають звітність і намагаються проводити свою діяльність у відповідності із законом. По 1,5 тис. АТ прийнято рішення про зупинку обігу цінних паперів. Ця проблема також стосується й ІСІ, оскільки папери «сплячих» АТ є і у портфелях ІСІ.

На проблемах та перспективах бізнесу з управління активами інституційних інвесторів зупинився Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. Він наголосив, що фондовий ринок не може існувати без зрозумілої інвестиційної та податкової політики. І якщо на рівні регулювання в інвестиційного бізнесу є добра взаємодія з професійним регулятором, то ті ініціативи, які зараз пропонуються на рівні змін законодавства, зокрема податкового, зовсім інші.

Д.Леонов наголосив на необхідності донести до всіх верств громадськості та зацікавлених осіб усі можливі наслідки прийняття нових змін до Податкового кодексу України.  «Питання зараз вже іде не про умови діяльності, а взагалі про існування ІСІ в Україні, його треба вирішувати дуже терміново», - наголосив він. Зі вступом у дію з початком 2014 року закону «Про ІСІ» дещо зміниться, але не так як очікувалося. Позитивні зміни в регулювання діяльності ІСІ зведуться нанівець податковим навантаженням як на інвесторів, так і на належні їм інвестиції. Отже, якщо буде незручно клієнтам, більшості ІСІ не буде. Папери «сплячих» АТ у портфелях ІСІ уже давно переоцінені в нуль та не впливають на поточну діяльність фондів, а от папери, які «переоцінені» внаслідок їх обігу на біржі, дуже небезпечні. Бажання оподатковувати такі «ринкові дооцінки» як прибуток по цінних паперах зробить неконкурентними послуги не тільки ІСІ, але й усіх інституційних інвесторів (НПФ, страхових компаній тощо). У сукупності із розповсюдженням на обіг цінних паперів ІСІ акцизного оподаткування ці «податкові новації» можуть вбити більшість ІСІ. За цих умов у сфері діяльності з управління активами, порівняно перспективними залишаються управління активами пенсійних фондів (з огляду на майбутнє запровадження державного накопичувального рівня пенсійної системи), а також послуги з  управління активами інших інституційних інвесторів.

Говорячи про запровадження системи перевірок з боку НКЦПФР на основі оцінки ризиків як про позитивну новацію, Д.Леонов звернувся з пропозицією до регулятора розповсюдити оцінку ступеня ризику й на правозастосування. Необхідна диференціація санкцій за ступенем оцінки їх наслідків, впливу правопорушень на інтереси клієнтів. Відповідно, наслідки застосування санкцій різного ступеня мають бути також різні. Зараз два навіть технічні порушення є підставою для позбавлення компанії ліцензії. Таким чином кинутими можуть залишатися КІФи, НПФ, ПІФи. На погляд УАІБ, ліцензійні умови діяльності з управління активами у цих питаннях також слід вдосконалити. Асоціація також подала пропозиції щодо можливості делегування окремих повноважень Комісії, в т.ч. у сфері встановлення рівня достатності капіталу, звітності, тощо. Можливо делегування УАІБ певних повноважень також дозволить пом’якшити рішення таких проблемних питань у сфері правозастосування, сказав він.

Розвитку недержавного пенсійного забезпечення присвятив свій виступ член Нацфінпослуг Сергій Бірюк. Він проаналізував стан та динаміку загальних показників, які характеризують систему недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, зазначив, що  на  кінець  І  кварталу  2013 року кількість учасників НПФ становила 587 396 особи, протягом  кварталу вона збільшилася на 2,6 тис. осіб, або на 0,4 % у порівнянні з 2012 роком. Він зауважив, що учасниками фондів стають, в основному, особи вікової категорії 45-55 років, які не встигають накопичити належні суми пенсійних коштів для здійснення таких виплат на визначений строк. Також у системі НПЗ серед вкладників спостерігається тенденція до скорочення або тимчасового припинення сплати внесків на користь своїх учасників, що спричинена нестабільною економічною ситуацією у країні. Говорячи про накопичувальний рівень пенсійної реформи, Сергій Бірюк наголосив, що для його розвитку явно не вистачає фінансових інструментів.  

С.Бірюк звернув увагу на те, що у диверсифікованих ІСІ та НПФ різна структура активів. Акції й облігації, які за даними НКЦПФР та УАІБ здебільшого формують портфелі ІСІ, мінімально представлені в активах НПФ, що свідчить про різні підходи керуючих до управління цими фондами. Перспективними для пенсійних фондів можуть стати векселі і похідні – за умови прийняття змін до законодавства. Підготовлений Мінекономрозвитку  проект Закону «Про похідні» дозволяє включати певні деривативи до портфелів пенсійних фондів як 3-го, так і 2-го рівнів.

Також Сергій Бірюк проінформував учасників конференції, що інші сегменти фінансового ринку також зацікавлені у розвитку інвестиційного напрямку, зокрема, проект нової редакції закону «Про страхування» передбачає інвестиційне страхування, є намагання оживити проект закону «Про фонди банківського управління».  С. Бірюк побажав присутнім «створювати свій тренд, нав’язувати його іншим, щоб вам на нав’язували чужий».

Про нестабільність правової бази, постійну зміну стратегічних пріоритетів, які створили чимало проблем на фондовому ринку, говорив на конференції член Ради УАІБ Юрій Білецький. «Наймобільніший ринок не може правильно розвиватися без постійності у правилах, зазначив він. Нестача у кількості та різноманітті нових інструментів фондового ринку зменшує його гнучкість і, відповідно, доступність для потенційних інвесторів. Через новації у нормативній базі для деяких інструментів звужується спектр їхнього використання. Фондовий ринок має потребу у високій політичній, управлінській та інфраструктурній стабільності, інакше він буде відображати лише вольові, а значить технологічні сторони економічного процесу. Лише в цьому випадку інвестор на фондовому ринку буде усвідомлювати, що він працює у прозорому і справедливому середовищі, наголосив Ю.Білецький.

У рамках конференції відбувся круглий стіл «Проблемні питання та новації у регулюванні діяльності КУА та ІСІ у 2014 році», у якому взяла участь керівник профільного Департаменту НКЦПФР О.Симоненко.

Значна увага на конференції була приділена також обговоренню впровадження процедур внутрішнього контролю та побудові системи управління ризиками в КУА, трансформації депозитарної системи, завданням Центрального депозитарію щодо забезпечення захисту інвестицій, питанням запровадження в Україні інституту кваліфікованих інвесторів та компенсаційних механізмів захисту інвестицій, реформуванню інфраструктури фондового ринку, інструментам для інституційних інвесторів, перспективам недержавного пенсійного забезпечення.

Завершив роботу конференції майтер-клас «Побудова системи управління ризиками в КУА», який провів президент Інституту корпоративного управління, професор Олександр Мертенс.