УАІБ: Аналітичний огляд результатів діяльності ринку управління активами за 4 квартал та 2017 рік
У 2017 році фінансово-економічна система України продемонструвала деякі ознаки стабілізації, що посприяло й індустрії управління активами. Кількості учасників – як КУА, так і діючих фондів в управлінні, вперше за 4 роки дещо зросла, хоча динаміка серед інвесторів була різноспрямованою у різних секторах ІСІ. Активи в управлінні, після скорочення у попередньому році, у 2017-му повернулися до зростання.
Кількість компаній з управління активами за рік зросла на одну, до 296, при одночасному закритті низки компаній протягом року та появі нових.
Кількість інститутів спільного інвестування – тих, що досягли нормативу мінімального обсягу активів, – вперше з 2013 року зросла і досягла 1160 фондів, на тлі популярності венчурних КІФ. Збільшувалася надалі й загальна кількістьзареєстрованих ІСІ, приріст яких у 2017 році прискорився. Водночас, тривало і закриття деяких фондів. Як і попереднього року, у 2017-му найбільше було ліквідовано венчурних ПІФ, закрилися також по одному відкритому, інтервальному ПІФ та два закритих недиверсифікованих КІФ. У 2017 році досяг нормативів перший закритий кваліфікаційний фонд (ПІФ), створений відповідно до Закону «Про ІСІ», який набув чинності у 2014 році, а всього у нових категоріях спеціалізованих та кваліфікаційних ІСІ, що досягли нормативів до кінця 2017 року, було 10.
Сукупні активи в управлінні та чисті активиІСІ у 2017 році стрімко зросли та оновили історичний максимум. Станом на 31.12.2017 загальні активи індустрії ІСІ становили понад 263 млрд. грн., чисті активи – майже 213 млрд. грн.
Як і раніше, двигуном індустрії були венчурні фонди, хоча зростання торкнулося усіх секторів (окрім закритих ІСІ з публічною пропозицією у річному вимірі, хоча у 4-му кварталі вони також зросли). Відкриті та інтервальні фонди у жовтні-грудні додали понад 4% сукупної ВЧА, а за рік – 20-30%. Тож сектор відкритих ІСІ продовжив висхідний тренд другий рік поспіль – цьому сприяв як перший за 10 років чистий притік капіталу до нього, так і жваве зростання фондових індексів у цьому році.
Інвесторів ІСІ у 2017 році знову загалом поменшало, але у відкритих та інтервальних фондах їхня кількість вперше з передкризового часу зросла: у перших – переважно за рахунок роздрібних вкладників-резидентів, у других – за рахунок підприємств-резидентів.
Сукупні вкладення вітчизняних підприємств – найбільших інвесторів в ІСІ – у 2017 році зросли в абсолютному вимірі найбільше серед усіх категорій інвесторів, хоча відносно – найменше. Врешті, їхня вага у ВЧА всіх фондів на кінець року зменшилася, але залишалася на рівні 2/3 індустрії. Громадяни України прискорили нарощення вкладень в ІСІ у 2017 році, а їхня частка у сукупній ВЧА перевищила 11%. Іноземні інвестори, зокрема юридичні особи,у 2017 році були другими за темпом збільшення своїх сукупних вкладень в ІСІ, що збільшило частку нерезидентів у ВЧА всіх фондів до майже 23%.
Доходність ІСІ у 2017 році продовжувала зростати, підсилена динамікою фондового ринку для тих фондів, що вагому частку активів інвестували у цінні папери.
Відкриті ІСІ, що були лідерами за середнім річним доходом серед секторів ІСІ за типами фондів, випередили не лише строкові річні банківські депозити у гривні, а й у євро, що були найдоходнішими з-поміж банківських вкладів у 2017 році. Цього року знову усі, крім одного, відкриті фонди забезпечили зростання вартості вкладень, а два із 17-ти навіть перевершили доходність індексу УБ, демонструючи високий результат другий рік поспіль.
Серед диверсифікованих ІСІ з публічною пропозицією – як і серед різних секторів ІСІ в цілому – найвищі результати за доходністю другий рік поспіль мали фонди акцій, що принесли понад 30%, а у 4-му кварталі лідирували фонди облігацій.
Активи недержавних пенсійних фондівв управлінні у 2017 році прискорили зростання, а кількість фондів та КУА, які управляють ними, далі зменшувалася.
Найбільшим сегментом НПФ за кількістю та сукупними активами в управлінні (без урахування корпоративного фонду Національного банку)залишалися відкриті фонди, які у цьому році наростили вагу як за кількістю, так і за вартістю активів в управлінні. При цьому майже 52% всього ринку НПФ займав КНПФ НБУ, обмежуючи частку відкритих НПФ до 35%.
У 2017 році частка активів НПФ (без КНПФ НБУ) у цінних паперах переважала половину, а 90% її були інвестовані в державні облігації. Водночас майже 2/3 портфелю професійних НПФ все ще становили фондові інструменти, причому 22% – корпоративні бонди, хоча частка ОВДП тут також була найбільшою. З урахуванням корпоративного фонду НБУ, ринок НПФ дещо більшу частку активів тримав на рахунках у банках (майже 45%), а у цінних паперах – майже половину (80% її – в ОВДП).
Активи страхових компаній в управлінні у 2017 році також збільшилися посиленими темпами – більш ніж удвічі, перевищивши розмір секторів відкритих та інтервальних ІСІ, хоча кількість КУА, що надавали послуги СК, як і кількість самих таких компаній за рік не змінилася.
За даними КУА, що мають активи СК в управлінні, майже усі вони були інвестовані у державні облігації.
У цілому, результати 2017 року були позитивними та кращими для більшої кількості ІСІ та їхніх інвесторів, ніж 2016-го, а для фондів із публічною пропозицією, зокрема відкритих, цей рік став особливо важливим, адже річний чистий притік засвідчив подолання принаймні деяких наслідків фінансової кризи, яка тривала практично десятиріччя, попри злети фондових індексів в окремі роки й до 2017-го. З точки зору доходності вкладень, цей рік, коли динаміка фондових індексів була стабільно висхідною, природно, став найбільш вдалим для фондів, зорієнтованих на інвестиції в акції.
Окремі позитивні регуляторні ініціативи щодо реалізації існуючих та створення нових можливостей для успішного та ефективного управління активами фондів, що з’явилися протягом року, ще мають бути затверджені та продемонструвати бажаний ефект у наступні роки.
Серед очікуваних змін у регулюванні ринкуу 2018 році – послаблення вимог до емітентів для включення їх цінних паперів у лістинг фондових бірж, допуск до торгівлі на них іноземних емітентів, без обмежень щодо наявності активів в Україні, разом із подальшою валютною лібералізацією та приведенням інфраструктури українського фондового ринку до вимог сучасних реалій міжнародних ринків капіталу. Реалізація змін до законодавства щодо послаблення вимог до диверсифікації портфелів інвестиційних і пенсійних фондів, як очікується, позитивно позначиться на діяльності ІСІ та НПФ. Що стосується процедури «squeeze-out», то її застосування матиме негативні наслідки, якщо формування ціни викупу не буде базуватися на ринкових засадах. Також збільшить витрати бізнесу підвищення вимог до аудиту (та аудиторів) фондів та КУА.
Крім того, очікуються подальші кроки регуляторів щодо переходу на регулювання і нагляд за фондовим ринком України відповідно до правил ЄС у контексті імплементації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері інвестиційних фондів та управління активами, зокрема підготовка проекту нового закону щодо діяльності ІСІ, а також перегляд пруденційних вимог до КУА і решти професійних учасників ринку.
Пріоритетним напрямком залишається й пенсійна реформа – запровадження 2-го накопичувального рівня, зі значною роллю для компаній з управління активами.
Учасники ринку, як і раніше, активно співпрацюватимуть із регуляторами для вироблення спільного бачення щодо поетапної трансформації індустрії управління активами відповідно до міжнародних зобов’язань України та необхідності розвитку вітчизняного фондового ринку і національної економіки, системного підвищення добробуту громадян.