Відкритий лист УАІБ до керівництва держави щодо законопроекту «Про фонди банківського управління»

 

Дозвольте засвідчити Вам свою повагу та звернутися з наступним.

 

Професійні учасники фондового ринку України та інвестори просять Вас звернути увагу на загрозливу ситуацію, що склалася навколо прийняття Закону «Про фонди банківського управління».

 

На початку липня цього року у Верховній Раді України запланований розгляд у другому читанні проекту Закону України №9093 «Про фонди банківського управління». Українська Асоціація інвестиційного бізнесу ще у жовтні 2011 року направляла до ВРУ свої зауваження до цього законопроекту, однак оприлюднений 21.06.2012 р. на сайті ВРУ текст законопроекту ніяким чином не врахував ані пропозиції Асоціації, ані зауваження Головного науково-експертного управління ВРУ.

 

Прийняття зазначеного проекту Закону значно підвищить ризики банківського сектору, створить системну загрозу розвитку пенсійної системи, зведе нанівець запровадження пенсійної реформи України, спровокує соціально-економічну дестабілізацію та політичну напруженість в країні, призведе до зловживань в таких соціальних сферах як пенсійне забезпечення, освіта дітей та будівництво житла.

Просимо Вас звернути увагу на неприпустимість такого підходу до створення інфраструктури фондового ринку країни.

 

У підтвердження вищезазначеної позиції наводимо ряд ключових аргументів:

 

1. Норми цього законопроекту пропонується вважати вищими за основні Закони України - Конституції та Цивільному Кодексу, і застосовувати їх «у частині, що не суперечить цьому закону» (ст. 3, 4 і 9 Законопроекту). Такий підхід прямо суперечить вимогам статей 19 та 92 Конституції України, згідно з якими Законом встановлюються виключно засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, а органи державної влади і їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Проект закону має дискримінаційний характер по відношенню до інших учасників фінансового ринку, оскільки пропонується норма (п. 4), згідно з якою діяльність банку щодо управління ФБУ «не вважається професійною діяльністю на фондовому ринку». Ця норма законопроекту є очевидним порушенням норм Цивільного Кодексу та Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», оскільки довірче управління коштами і цінними паперами є ліцензованою та професійною діяльністю.

3. Відсутність контролю з боку державних контролюючих органів. Законопроект №9093 суперечить існуючій законодавчо врегульованій системі управління активами пенсійних та інвестиційних фондів та фактично робить безконтрольною діяльність ФБУ. Хоча у частині першій статті 4 проекту зазначено, що «Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів а фондового ринку у межах своїх повноважень здійснюють нагляд та регулювання за діяльністю банків-управителів ФБУ», але законопроект не містить жодних положень щодо меж таких повноважень. Більше того, не встановлено повноважень для державних органів здійснювати функції контролю у сфері діяльності фондів банківського управління і у чинних законах.

4. Невиправдано залишені поза межами законодавчого регулювання питання захисту вкладених коштів, державних гарантій, контролю за діяльністю ФБУ та відповідальності зазначених фондів і їх посадових осіб. Натомість пропонується зробити зберігачем активів (цінних паперів) фонду банківського управління сам банк-управитель ФБУ. Крім того, всупереч усім нормам, створення фонду банківського управління не підлягає ані погодженню, ані реєстрації у державних органах.

5. Запропоновані у законопроекті вимоги щодо диверсифікації активів ФБУ просто вражають. Якщо у державні облігації та цінні папери, емітовані НБУ, дозволяється інвестувати до 10% коштів пенсійного та дитячого фондів банківського управління, то в іпотечні сертифікати, корпоративні та іпотечні облігації українських емітентів – до 90% вартості чистих активів! Крім того, кошти житлових та інвестиційних ФБУ дозволяється вкладати в сертифікати фондів операцій з нерухомістю до 90%, в придбання (набуття прав вимоги) іпотечного боргу до 50%, у векселі, заставні та похідні інструменти – до 50%. Можна зробити невтішний висновок, що фонди банківського управління перетворяться на звалище токсичних активів, від яких банк не матиме можливості позбутися у інший спосіб.

 

Враховуючи вищезазначене, просимо Вас вжити заходів щодо перегляду редакції законопроекту з урахуванням думки професійних учасників ринку в частині, що стосується фондів банківського управління.