Учасники щорічної конференції УАІБ обговорили актуальні проблеми української галузі управління активами та можливі шляхи її подальшого розвитку

Актуальні питання розвитку української галузі управління активами інституційних інвесторів обговорили 19 червня у передмісті Києва учасники XXІХ науково-практичної конференції Української асоціації інвестиційного бізнесу «Професійне управління активами» - представники НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, Пенсійного фонду України, компаній з управління активами - членів УАІБ, а також експерти ринку капіталу.

Цьогорічна конференція проходила у формі панельних дискусій. Перша з них мала назву «Регулювання інвестиційної діяльності: між вартістю та ліквідністю», а друга - «Фінансовий та реальний сектор: пошук балансу інтересів для розвитку економіки».

Як відзначив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов, інституційні інвестори сьогодні опинилися в особливо складних умовах, адже на відміну від прямих інвесторів, вони повинні забезпечувати виконання зобов’язань перед своїми клієнтами. Їм необхідно знаходити оптимальні рішення і баланс не лише між ризиком та доходністю, а також між вартістю та ліквідністю. З огляду на це, на ринку повинні існувати відповідні інструменти для ефективного розміщення активів. Вони мають бути достатньо ліквідні для того, щоб їх придбавали інституційні інвестори.

Д. Леонов підкреслив, що зараз фондовий ринок працює у складних політичних та економічних умовах. У такій ситуації доцільним кроком могла б стати лібералізація діяльності з управління активами. Передовсім це стосується вимог щодо розміщення активів, зокрема НПФ, виключно у цінних паперах, що обертаються на біржі. Останнім часом значна кількість таких цінних паперів вилучається з фондових бірж, що змушує інституційних інвесторів виводити їх з активів. При цьому через особливості вітчизняного валютного регулювання такі інвестори позбавлені можливості придбавати ліквідні цінні папери українських компаній, які торгуються на зарубіжних фондових майданчиках.

На думку Дмитра Леонова, при внесенні змін у чинне законодавство поряд із орієнтацією на європейські та світові стандарти потрібно враховувати й вітчизняні особливості розвитку ринку.

За словами Голови НКЦПФР Тимура Хромаєва, сьогодні на вітчизняному фондовому ринку спостерігаються значні проблеми як з вартістю, так і з ліквідністю. З урахуванням цього, регулятор планує запровадити революційні зміни. Буде змінюватися ринок, кількість професійних учасників та кількість бірж. Нова модель передбачатиме нову якість ринку та підвищення рівня ліквідності. У цьому процесі НКЦПФР готові допомагати регулятори фондових ринків інших країн. Це, зокрема, було підтверджено на 40-й щорічній конференції IOSCO (The International Organization of Securities Commissions, Міжнародної організації комісій з цінних паперів), у якій нещодавно взяли участь представники Комісії.

Т. Хромаєв переконаний, що Україна має колосальний потенціал та можливості для того, щоб через три-п’ять років побудувати найбільший ринок капіталу у Східній Європі.

Необхідно створити ефективні умови для розвитку інституційних інвесторів. Поряд із цим, має бути підвищена інституційна спроможність регулятора для оперативного реагування на події на ринку. Одним із пріоритетних завдань є боротьба із маніпулюванням цінами на фондовому ринку та створення біржового ринку, на якому відбуватиметься прозоре ціноутворення.

Комісія реформуватиме інфраструктуру ринку (депозитарну, клірингову та біржову системи) на основі провідних світових стандартів та планує створити центр ліквідності.

Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін нагадав, що місцем, де визначається ринкова вартість публічних фінансових інструментів, є фондова біржа. В іншому випадку цінний папір оцінюється шляхом опитування, або методом оцінки через порівняння з іншими цінними паперами тощо. На жаль, система оцінки, яка зараз існує на вітчизняному ринку, неефективна. Треба звернути увагу на базові механізми, що використовуються у світовій практиці.

Ліквідність виникає там, де є інтерес, прозорість та чіткі правила. З метою стимулювання інтересу на ринку мають бути створені умови для появи фінансових ресурсів як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів. Прозорість необхідна для того, щоб ці гроші залишалися на ринку. Причому йдеться як про прозорість емітентів, так і учасників ринку та держави. Крім того, мають існувати зрозумілі правила функціонування ринку та стратегія його розвитку.

На думку Д. Тарабакіна, зараз створити ліквідний ринок акцій в Україні буде складно без прозорого судочинства та нормального валютного регулювання. Простіше розвивати ринок боргових інструментів - державних та корпоративних облігацій.

Треба також враховувати, що наша країна має значні конкурентні переваги. Перш за все - це аграрний сектор. Необхідно використовувати його можливості на ринку капіталу шляхом розвитку таких фінансових інструментів, як деривативи, аграрні та складські розписки.

Член НКЦПФР Олександр Панченко повідомив, що Комісія ставить перед собою завдання зробити фондовий ринок реальним майданчиком для залучення капіталу. Звичайно, при цьому треба змінювати правила функціонування ринку, використовуючи світові стандарти та імплементуючи їх в Україні. На жаль, наша країна поряд із Угандою є державами з найнижчим рівнем запровадження стандартів IOSCO.

Нещодавно в Комісії був створений новий департамент, який відповідатиме за облік та аудит. Більше уваги приділятиметься фінансовій звітності профучасників та переходу на міжнародні стандарти. Звітність має демонструвати реальну діяльність учасників ринку, оцінювати їх можливі ризики. Поряд із цим, міжнародних стандартів розкриття інформації мають дотримуватися й емітенти. Це сприятиме зменшенню кількості фіктивних цінних паперів.

О. Панченко також зазначив, що Комісія підтримує запуск другого рівня пенсійної системи та активно бере участь у обговоренні відповідного законопроекту.

За словами директора департаменту регулювання та нагляду за установами накопичувального пенсійного забезпечення Нацкомфінпослуг Сергія Зубика, фондовий ринок буде ефективно розвиватися лише за умови існування на ньому фінансових ресурсів. Припливу таких ресурсів сприятиме запровадження накопичувальної пенсійної системи, що також стане серйозним стимулом для інституційних інвесторів.

Сьогодні в умовах відсутності ліквідних фінансових інструментів недержавні пенсійні фонди змінюють свою інвестиційну політику, надаючи перевагу розміщенню активів у державних цінних паперах та на депозитах державних банків. При цьому, з врахуванням змін до правил бухгалтерського обліку, що відбулися два роки тому, важливим питанням є правильна оцінка активів та уникнення маніпуляцій у цій сфері.

Аналізуючи перспективи здійснення пенсійної реформи в Україні представник ПФУ Віктор Колбун зауважив, що уряд подав до Верховної Ради проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій».

Реформа пенсійного забезпечення в Україні давно назріла. Сьогодні кількість пенсіонерів у нашій країні сягає 12 млн. осіб, або третини дорослого населення. У солідарній пенсійній системі спостерігаються значні проблеми та перекоси. З цієї системи здійснюються невластиві їй виплати у великих обсягах.

Новий законопроект покликаний вирішити ці питання, а також ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду, який оцінюється в 15 млрд. грн. Крім того, мають бути ліквідовані спеціальні пенсії. Все це дозволить через три-п’ять років побудувати стійку та ефективну солідарну систему.

Розвантажити солідарну систему допоможе створення накопичувальної пенсійної системи. Вона продемонструє громадянам реальний зв’язок між накопиченнями та пенсійними виплатам. Законопроектом передбачається, що накопичувальні професійні пенсійні програми почнуть функціонувати з 2016 року, а в цілому другий рівень буде запроваджено з 2017 року. Ставка відрахувань до накопичувальної системи збільшуватиметься упродовж шести років з 2% до 7%. За попередніми оцінками, у перший рік роботи цієї системи пенсійні надходження складуть 4,5 млрд. грн., а у другий рік - вже близько 8 млрд. грн. Це довгострокові ресурси, які реально надійдуть на ринок капіталу.

На думку В.Колбуна, зазначений закон треба приймати у першому читанні та допрацьовувати до другого читання за участю представників ринку, зокрема, УАІБ.

Як зауважив Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко, у всіх країнах, де відбулася пенсійна реформа, проводилася лібералізація ринку капіталу. Сьогодні Україна йде до європейських стандартів. Однак, нові нормативно-правові акти не завжди їм відповідають. В європейських країнах вже давно не існує таких обмежень для пенсійних фондів, як в Україні. До того ж у нас спостерігаються значні проблеми у банківській системі, що негативно відображається на роботі НПФ, які розмістили активи на банківських депозитах. Враховуючи це, для запровадження накопичувальної пенсійної системи необхідно створити відповідні умови на вітчизняному фондовому ринку, а також вирішити проблемні питання у банківській сфері.

Під час конференції відбулися два круглих столи, присвячені актуальним питанням регулювання діяльності з управління активами, а також ризик-менеджменту та фінансовому моніторинг у компаніях з управління активами.

У рамках засідання «круглого столу» на тему «Актуальні питання регулювання діяльності з управління активами», у якому взяли участь член НКЦПФР Олександр Панченко, директор Департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів Оксана Симоненко та її заступник Віталій Дерев’янкін, а також директор Департаменту регулювання депозитарної та клірингової діяльності Ірина Курочкіна, обговорювалися дії регулятора та КУА у зв’язку з набуттям чинності з 28 червня 2015 року Закону України “Про ліцензування видів господарської діяльності». Предметом дискусії також став проект змін до Положення про склад та структуру активів ІСІ щодо кола базових активів для похідних, які можуть включатися до портфелів ІСІ.

Дискусія під час круглого столу «Ризик-менеджмент та фінансовий моніторинг у компаніях з управління активами», в якому взяв участь начальник відділу фінансового моніторингу НКЦПФР Михайло Бузало та представники дирекції УАІБ, показала, що гострим питанням для КУА залишається визначення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) ІСІ з огляду на різні визначення поняття «контролер» у Законах України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про захист економічної конкуренції».