УАІБ просить Президента України вжити заходів щодо розблокування роботи вітчизняних інституційних інвесторів

29 червня 2022 року Українська асоціація інвестиційного бізнесу звернулася до Президента України Володимира Зеленського із проханням терміново вжити заходів щодо розблокування роботи вітчизняних інституційних інвесторів.

У зверненні наголошується, що значні фінансові ресурси, які закумульовані в активах інвестиційних та недержавних пенсійних фондів, та нові інвестиції зарубіжних партнерів мають працювати на нашу спільну Перемогу.

Асоціація зазначає, що вітчизняні інституційні інвестори (інвестиційні та пенсійні фонди) в останні роки були одними з найдинамічніших драйверів розвитку економіки України. За даними УАІБ, 34.6% коштів інвестиційних фондів (179.92 млрд грн – 4.5% ВВП) спрямовано у галузь будівництва, зокрема житлового, і ще 13% (67.6 млрд грн – 1.7% ВВП) - в операції з нерухомістю; понад 16% (83.2 млрд грн – 2.1% ВВП) - у сферу торгівлі, у т.ч. роздрібної, понад 14% (72.8 млрд грн – 1.8% ВВП) –у сферу фінансових послуг, у т.ч. банки; близько 10% (52 млрд грн – 1.3% ВВП) – у металургію та машинобудування, 7% (36.4 млрд грн – 0.9% ВВП) - в АПК та харчову промисловість, решта – переважно у транспорт, логістику, перевезення, фармакологію та фармацевтику, ІТ сектор, тощо.

Збройна агресія російської федерації поставила перед інвестиційною спільнотою нові виклики щодо управління інвестиційними потоками в умовах економіки воєнного часу. Український бізнес, в тому числі й інвестиційний, активно відгукнулися на заклик Президента та Уряду взяти участь у відбудові країни. І на цьому фоні досить незрозумілою для професійних учасників ринків капіталу є ситуація майже повного блокування роботи інвестиційної галузі України.

УАІБ констатує, що на дату введення в Україні воєнного стану (24.02.2022) Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку запровадила цілий ряд обмежувальних заходів (рішеннями № 136 та № 144), які професійні учасники ринків капіталу зустріли із повним розумінням і підтримкою. Такі заходи мали не допустити паніки на ринках капіталу та зберегти їх відносну стабільність у перші, найтяжчі дні російської агресії. Проте, на думку Асоціації, більшість обмежень, запроваджених у лютому 2022 року, вже у березні, втратили свою актуальність.

УАІБ, керуючись одностайною думкою своїх членів (компаній з управління активами та адміністраторів недержавних пенсійних фондів), починаючи з середини березня 2022 року, постійно та наполегливо звертається до НКЦПФР з проханням надати компаніям можливість працювати та зняти обмеження щодо їхніх операцій. Протягом березня-травня 2022 року було частково послаблено деякі незначні обмеження, проте 95% операцій на сьогодні заборонені. Як альтернативу, регулятор запровадив практику надання індивідуальних дозволів на проведення разових операцій на відповідний запит кожного окремого професійного учасника ринків капіталу. Проте, процес надання таких дозволів є неадекватно повільним та неефективним з огляду на кількість звернень.

На переконання УАІБ, керування Комісією багатомільярдним ринком (понад 520 мільярдів грн) у ручному режимі створює загрозу не тільки значного сповільнення всіх бізнес-процесів на ринку аж до повної їх зупинки, а й загрожує самому існуванню індустрії спільного інвестування та недержавного пенсійного забезпечення. Так, станом на сьогодні індивідуальних дозволів на здійснення операцій видано на суму всього 2.5 млрд грн, що становить 0.48% від загального обсягу наявних активів лише вітчизняних інвестиційних фондів.

Ці дії Комісії вже призвели до блокування більшої частини всієї будівельної галузі України, оскільки до війни вона майже на 80% фінансувалася через інститути спільного інвестування та складала близько 18% ВВП України у 2021 році. Окрім цього, такі дії залишаються незрозумілими для інвесторів, що порушує довіру до самих вітчизняних фінансових інститутів.

Крім того, таке рішення Комісії вступає у протиріччя з вимогами інших органів державної влади (зокрема, Антимонопольного комітету) та не дає можливості учасникам ринку реалізувати норми законів та інших законодавчих актів, що, відповідно, призводить до додаткових втрат бізнесу, неможливості реалізації інвестиційних проєктів.

Водночас бізнес отримуємо численні запити представників інвесторів з іноземних країн (Велика Британія, Австрія, США, Ізраїль та ін.) щодо можливості інвестування у відбудову українських міст через інвестиційні фонди як прозорого та зрозумілого для західних інвесторів механізму. Проте, наголошує УАІБ у своєму зверненні, ми вимушені констатувати факт неможливості використання в Україні цього механізму, поширеного в країнах ЄС та США, без якого наразі неможливо уявити економіку, що відповідає вимогам та критеріям Європейського Союзу, невід’ємною частиною якого сьогодні прагне стати наша держава.

УАІБ також зазначає, що на відміну від такого підходу, інший регулятор фінансового сектору – Національний банк України – не тільки не здійснював блокування роботи банківської системи та піднаглядних йому фінансових компаній, а навпаки, створював умови для їхньої безперервної та стабільної роботи. Асоціація вважає, що підходи до регулювання на різних сегментах фінансового ринку мають бути тотожними та працювати на збереження та розвиток економіки держави.