Представники УАІБ та ПАРД обговорили з місією МВФ шляхи підвищення якості регулювання ринку цінних паперів та забезпечення незалежності регулятора

На необхідності комплексно вирішувати питання адміністративної та фінансової спроможності, а також незалежності системи регулювання українського ринку цінних паперів наголосив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов 20 липня на зустрічі з представниками місії Міжнародного валютного фонду, які другий тиждень здійснюють оцінку незалежності та повноважень НКЦПФР.

Насамперед, підкреслив Дмитро Леонов, треба нарешті після двадцяти років дискусій реально та ефективно перерозподілити функції регулятора між Комісією та саморегулівними організаціями (СРО). Це дозволить зменшити навантаження на державного регулятора і, відповідно, заощадити людські та матеріальні ресурси у системі державного регулювання у значно більшій мірі, ніж ті витрати, що будуть змушені додатково нести СРО. Крім того, залучення до виконавчих органів СРО більшої кількості фахівців з практичним досвідом дозволить виконувати делеговані функції більш оперативно та ефективно.

Що стосується незалежності регулятора, то, на думку УАІБ, саме делегування частини повноважень до СРО призведе до підвищення незалежності державного регулятора від впливу політичних факторів. При цьому, додатковим фактором  підвищення незалежності державного регулювання має бути вдосконалення системи  призначення керівників регулятора шляхом залучення до процесу формування персонального складу Комісії учасників ринку.

Як варіант, було запропоновано надати право висувати кандидатури голови та членів Комісії на демократичних засадах через СРО учасниками ринку з урахуванням  рейтингової оцінки кандидатів, обов’язково погоджувати призначення та звільнення з цих посад з СРО. Такий підхід є дуже важливим з огляду на значну суб’єктивну складову в системі регулювання таких складних явищ як фінансовий ринок.

Стосовно можливості запровадження позабюджетних джерел фінансування діяльності регулятора, Д.Леонов наголосив, що така дискусія триває вже 15 років і спричинена вона була проектами створення єдиного державного мегарегулятора на фінансовому ринку. Проте така концепція на вітчизняному фінансовому ринку втілена не була й сьогодні вже викликає дискусії і в інших країнах.

Присутній на зустрічі голова Дисциплінарного комітету УАІБ, член Ради ПАРД Олексій Тарасенко висловив думку про те, що запровадження механізму «платежів нагляду», без зосередження цих функцій у єдиному мегарегуляторі, все одно повинно мати на меті однакове навантаження на всіх суб’єктів фінансового ринку, а не створювати розбіжності у витратах на ведення бізнесу в залежності від того, який державний регулятор здійснює нагляд за відповідними фінансовими установами.

Крім того, при визначенні джерел фінансування «платежів нагляду» треба враховувати структуру повноважень і функцій регуляторів та розподіл регуляторної діяльності між цими функціями. Зокрема, значну частину регуляторної діяльності  Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку становить регулювання та нагляд за емітентами цінних паперів. У той же час, можливим джерелом фінансування «платежів нагляду» зазвичай розглядаються лише кошти фінансових установ -професійних учасників фондового ринку. Такий підхід може призвести до перекладання витрат на здійснення нагляду за одними суб’єктами ринку на інших.

Можливість запровадження «платежів нагляду», на думку Головуючого Ради УАІБ Д.Леонова, має розглядатися лише у комплексі зі змінами системи формування персонального складу державного регулятора, а у разі запровадження таких платежів, порядок їх встановлення та розміри мають бути обов’язково погоджені із СРО та регулярно переглядатися з огляду на поточний стан розвитку ринку. Водночас, у разі фактичного делегування частини повноважень від Комісії до СРО об’єм потреби у такому  фінансуванні  може суттєво зменшитися.

Щодо основних акцентів у розвитку саморегулювання та делегування повноважень СРО, позиція УАІБ певною мірою розійшлися з позицією ПАРД.

На думку ПАРД, розділити сфери регулювання між Комісією та СРО доцільно за ознакою особи (суб’єкта), на яку спрямовано регулювання. Пропозиція ПАРД полягала у тому, щоб регулювання юридичних осіб здійснювала Комісія, а повноваження СРО стосувались виключно  фізичних осіб – працівників  фінансових установ, що дозволить уникнути дублювання функцій між державним регулятором та СРО.

Однак, на переконання УАІБ, завдання регулювання професійної діяльності фізичних осіб притаманна не СРО, а професійним громадським об’єднанням (на кшталт УТФА, ФПБАУ, тощо), які об’єднують на добровільних засадах фізичних осіб за ознакою їх професійної діяльності та забезпечують підвищення особистих професійних здібностей своїх членів через напрацюванням методичних матеріалів, впровадження професійних стандартів та підвищення кваліфікації фахівців, тощо. 

Основним об’єктом регулювання для СРО, на думку УАІБ, є відповідний ринок послуг, які надають ліцензовані професійні учасники - фінансові установи, а вже функціонування цих професійних учасників комплексно забезпечують фахівці різних спеціальностей та спеціалізацій (економічних, юридичних, технічних, тощо).

Тому УАІБ вважає, що саморегулювання має зосереджуватися на підвищенні професійних стандартів надання послуг саме фінансовими установами, які діють на відповідному сегменті ринку.

Учасники зустрічі обмінялися думками та у підсумку визнали дискусію конструктивною, змістовною та корисною для подальшої розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи регулювання фінансового ринку України.