Попри велику кількість проблем українська галузь управління активами інституційних інвесторів продемонструвала свою стійкість

Підсумкам діяльності української галузі управління активами інституційних інвесторів у минулому році, а також викликам та перспективам індустрії у 2015 році була присвячена прес-конференція в Українській асоціації інвестиційного бізнесу, яка відбулася 2 квітня 2015 року. 

Українська індустрія управління активами за всю свою історію ще не працювала у таких складних політичних та економічних умовах, з якими зіткнулася у 2014 році, наголосив головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. У жодному аспекті діяльності керуючих активами не було спокійної зони. Всі види ІСІ та НПФ потроху зменшували свою кількість, але це не призвело до втрати коштів інвесторами. Результати  виявилися не настільки руйнівними, як можна було очікувати. В Україні вже сформувалося покоління професійних керуючих активами, здатних ефективно працювати в кризових умовах, підкреслив він.

На тлі зростання вітчизняних фондових індексів торік інституційні інвестори показали непогані результати. Але це не зовсім добра тенденція, якщо зважити, що  левову частку торгів на біржовому ринку складають боргові інструменти держави. Це свідчить, що в економіці не все гаразд і рано чи пізно зростання та тимчасові доходи, отримані на цьому специфічному ринку, обернуться іншим боком для економіки в цілому та фондового ринку зокрема, зазначив Д.Леонов.

Основною проблемою інституційних інвесторів торік був відтік коштів, насамперед, фізичних осіб. Оскільки відтік коштів відбувався у банківській системі, то будь-які фінансові інструменти інших сегментів, які можна було перетворити у гроші, також втрачали довіру інвесторів та кошти витікали за межі фінансових установ. Крім загальної економічної нестабільності і втрати довіри до банків, впливало на це також зменшення доходів громадян і збільшення їхніх витрат. Найкращою формою заощаджень в Україні стало просте хеджування громадянами валютних ризиків шляхом купівлі іноземної валюти, яке виявилося достатньо прибутковим. Проте, поточна стабілізація курсу національної валюти, на думку Д.Леонова, змушуватиме громадян на разі шукати нові механізми прибуткового здійснення заощаджень. Відповідно, такі можливості мають бути сформовані фінансовими установами, зокрема ІСІ.

Говорячи про інші проблеми, які негативно впливають на розвиток інвестиційного бізнесу, Д.Леонов зауважив, що значна частина активів ІСІ та НПФ розміщена на банківських депозитах, а банки перебувають у зоні ризику. При цьому реальних індикаторів ефективності діяльності банківських установ немає. Оцінки НБУ та публічні оцінки роботи банків мають значні розбіжності.

Десять років тому ринку була нав'язана примусова система кредитного рейтингування, яка, однак, не передбачає ні державного нагляду, ні системи моніторингу за діяльністю рейтингових агентств. Тому рівень якості такого рейтингування, зокрема банківських установ, посередній і не може бути використаним для ефективного управління портфелями інституційних інвесторів.

Водночас існують і об’єктивні проблеми, пов’язані з активами ІСІ та НПФ, зареєстрованими в Криму та в зоні АТО. Велика кількість таких активів за рішенням регулятора заморожена і згідно з вимогами законодавства буде знецінена. З метою захисту інвесторів Комісія цілком виправдано зупинила обіг прав власності на такі цінні папери. Але це позбавило сумлінних учасників ринку ІСІ та НПФ можливості здійснювати операції з ними на території підконтрольній Україні. На думку Д. Леонова, до цього питання треба підійти більш виважено і дозволити укладання угод з цими активами на українській території та реєстрацію переходу права власності на них (на основі індивідуальних дозволів Комісії).

Серйозним негативним фактором, на думку Д.Леонова, залишається середовище, в якому працюють інвестори. Насамперед, це недосконала система захисту їхніх прав та неефективна податкова політика. У 2014 році лише на рівні законопроектів відбувалися численні спроби змінити механізм оподаткування ІСІ і запровадити подвійне оподаткування. Така ситуація зменшила темпи зростання інвестиційної діяльності в Україні і призвела до заморожування багатьох проектів венчурних фондів за ініціативою їх інвесторів. Крім того, досить негативно на ці ініціативи реагували інвестори ІСІ - фізичні особи, а запровадження оподаткування пасивних доходів фізичних осіб, в тому числі для інвесторів ІСІ за підвищеною ставкою 20%, фактично підтвердило їхні негативні очікування та завдало шкоди у подальшому залученні заощаджень цієї групи інвесторів.

У минулому році розпочалася трансформація інститутів спільного інвестування на основі нового закону "Про ІСІ". Незважаючи на несприятливу ситуацію, процес створення спеціалізованих фондів акцій, облігацій, грошового ринку розпочався. І він буде продовжуватися попри повільне формування умов для створення нових інструментів, зокрема ринку деривативів, який є перспективним як з точки зору діяльності з управління активами, так і з огляду на розширення лінійки послуг для фізичних осіб.

Говорячи про перспективи, головуючий Ради УАІБ висловив сподівання, що певна стійкість індустрії спільного інвестування, зростання активів та відсутність випадків втрати коштів інвесторів, спонукатиме повернення до фондів інвесторів. Цьому може сприяти як подальше розширення видів ІСІ, так і довгоочікуване запровадження другого рівня пенсійної системи. Цей рівень конче потрібен фінансовому ринку як  своєрідний орієнтир, адже наявність пенсійного рахунку у кожної працюючої людини, спонукатиме її замислюватися про своє пенсійне майбутнє і все більше звертати увагу на недержавні пенсійні фонди.

Учасники ринку спільного інвестування також сподіваються на імплементацію Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. При цьому Дмитро Леонов зазначив, що стандарти ЄС розраховані на більш стабільні системи і на єдиний ринок капіталу в рамках Євросоюзу. Для наближення до них українського  законодавства Угодою про Асоціацію визначено перехідний період у шість років. Проте, на думку Д.Леонова, у ході підвищення внутрішніх стандартів та вимог до вітчизняних фінансових установ, особливо під час відновлення після кризи, має застосовуватися більш виважений та поступовий підхід, зокрема, щодо графіку посилення стандартів та віднесення підвищення кількісних вимог (зокрема щодо капіталізації) на останні періоди імплементації Угоди про Асоціацію. Адже в умовах трикратної девальвації національної валюти нормативи встановлені для фінансових установ у законодавстві ЄС абсолютно не відповідають реальним обсягам та потребам  ринку України та є завищеними щонайменше у два-три  рази у гривневому еквіваленті.

Паралельно в Україні необхідно вдосконалювати законодавчі механізми захисту прав інвесторів, орієнтуючись на те, що відповідальність за залучені кошти має нести емітент фінансового інструменту (облігацій, акцій тощо), а не фінансова установа, яка не бере кошти для себе, а трансформує їх в інвестиції та зобов’язання третіх осіб (емітентів). Необхідно також поважати, а не пригнічувати внутрішніх інвесторів, які вкладають кошти в економіку своєї країні, а не виводять їх за кордон, підкреслив Д.Леонов. 

Як зауважив генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко, сьогодні уряд декларує створення інвестиційно привабливого клімату, в той час як, на жаль, на практиці усі дії Національного банку спрямовані на руйнування стимулів і створення перепон для залучення інвестицій в Україну. Ні один зарубіжний інвестор не прийде в країну, не розуміючи механізму повернення капіталу. У такій ситуації очікувати на приплив інвестицій не варто, сказав він.

Обертання грошей здебільшого у банківській системі врешті призвело до того, що НБУ цікавиться лише проблемами банків і переймається поверненням рефінансування, а проблеми щодо захисту прав вкладників, зокрема ІСІ і НПФ, його не турбують. Як наслідок, їх законодавчо перевели  у сьому чергу на повернення коштів з депозитів. Це велика проблема для інституційних інвесторів, бо закон зобов’язує їхні кошти  рухатися тільки через банківську систему. Важливе завдання фінансового ринку сьогодні – вижити, а намагання чиновників вводити нові жорсткі правила, в тому числі і згубні для ринку моделі оподаткування, може знищити цілі сектори економіки країни, підкреслив Андрій Рибальченко. 

Директор департаменту спільного інвестування та регулювання діяльності інституційних інвесторів НКЦПФР Оксана Симоненко зазначила, що минулий рік був роком імплементації нового закону «Про ІСІ», для реалізації якого впродовж попереднього року Комісія розробила великий масив відповідної нормативної бази.

У процесі приведення діяльності у відповідність до нового закону, на тлі анексії Криму і проблем на сході країни, на ринку не відбулося великого падіння. Лише шість компаній здали добровільно ліцензії, 5 КУА тимчасово змінили місцезнаходження, ніхто з компаній не покинув свої фонди.

У 2014 році з’явилося 14 спеціалізованих ІСІ (6 фондів акцій, 5 - облігацій, по одному – грошового ринку та індексному),  переважна більшість яких були сформовані шляхом реорганізації.

Особливу увагу Комісія приділяє компаніям, зареєстрованим у Криму та в зоні АТО. "Ми стимулюємо їх переоформлюватися на територію, підконтрольну Україні. Вже є ряд таких прецедентів і надія на те, що цей процес триватиме", - сказала вона.

Сьогодні НКЦПФР працює над питаннями щодо переоцінки портфелів ІСІ та НПФ відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, регламентації діяльності спеціалізованих фондів, які вкладатимуть активи у похідні та деривативи, діяльності кваліфікаційних фондів, а також щодо запровадження електронного документообігу й автоматизації усіх процесів. Все це робиться у тісній співпраці з УАІБ, яка акумулює позицію ринку спільного інвестування в цілому, наголосила О.Симоненко.