Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення обговорили на слуханнях у профільному Комітеті Верховної Ради

Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів 13 жовтня провів у форматі відеоконференції комітетські слухання на тему: «Проблеми реформування системи пенсійного забезпечення».

Характеризуючи ситуацію у системі пенсійного забезпечення, Голова Комітету Галина Третьякованаголосила, що в Україні відбувається скорочення чисельності і старіння населення. Люди віком 60 років і старші, а це понад 10 млн, складають 24% від усього населення, що є другим показником у Європі після Словенії. Вона також зазначила, що доволі складною є демографія праці. Кількість найманих працівників під час пандемії COVID зменшилася і якщо вона раніше була на рівні 10 млн 300 тисяч осіб, то наразі складає 9 млн 700 тисяч.

Достатньо низьким також є коефіцієнт народжуваності - він становить 1,43 дитини на жінку, тоді як для забезпечення простого відтворення нації він має становити 2,3-2,2%. За її словами, країна знаходиться у такій ситуації, коли наша нація навіть не відновлюється.Ще одним тривожним показником є суттєве перевищення кількості померлих над народжуваними. За останні роки на 100 померлих народжується 54 дитини.

Усі ці показники показують, що у нас відбувається старіння нації, зменшення кількості і відсоток людей, які досягають пенсійного віку, цей відсоток збільшується. Водночас, працездатне населення суттєво зменшується, наголосила Г. Третьякова.

Голова Комітету також назвала тривожні цифри щодо заборгованості від сплати ЄСВ з наповнення Пенсійного фонду, яка складає 11 млрд 600 млн грн. За її словами, для держави це є великою проблемою.Фінансовий стан пенсійної системи такий, що вона дотується багато років і у проекті Держбюджету на 2021 рік обсяг видатків, які спрямовуються до Пенсійного фонду, передбачено у розмірі понад 203,8 млрд грн, зазначила голова Комітету.

Крім того, великий відсоток економіки знаходиться в тіні і за оцінками Мінекономіки у січні-березні 2020 р. він склав 31% від офіційного ВВП.

Г. Третьякова зазначила, що державна політика щодо пенсійного забезпечення у 2020-2021 рр. зміниться, зокрема, посилиться нагляд за небанківськими установами, які беруть участь у другому-третьому рівнях пенсійного забезпечення. Вона також акцентувала увагу учасників слухань на інших неврегульованих проблемах у пенсійному забезпеченні, на прогалинах у пенсійному законодавстві та поінформувала про нові законопроекти, які готуються щодо удосконалення пенсійного забезпечення.

Заступник Міністра соціальної політики Борис Лебедцов розповів учасникам слухань про роботу Мінсоцполітики щодо розвитку пенсійної системи по п’яти напрямках: удосконалення прожиткового мінімуму, удосконалення пенсійного забезпечення у солідарній системі, запровадження накопичувальної пенсійної системи для окремих категорій професій, яким пенсія призначається достроково, розвиток недержавного пенсійного забезпечення і запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення. Він також повідомив, що Мінсоцполітики напрацювало низку законопроектів, які системно вирішують проблеми, що накопичилися і запропонував за результатами слухань прискорити підготовку законопроекту про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення №2683 з врахуванням пропозицій Мінсоцполітики для його розгляду у першому читанні на пленарному засіданні Верховної Ради.

Під час слухань виступили також народні депутати, представники інших центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Пенсійного фонду, сторін соціального діалогу, громадських організацій, наукових установ.

Голова підкомітету з питань функціонування небанківських фінансових установ та страхової діяльності Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Елла Рєпіна наголосила на необхідності внесення концептуальних змін до законодавства, які мають бути спрямовані на реформування діяльності недержавних пенсійних фондів, інфраструктури ринку недержавного пенсійного забезпечення, впровадження нових стимулів для вкладників та учасників, підвищення зацікавленості та відповідальності засновників та членів ради недержавних пенсійних фондів, а також суб’єктів інфраструктури. Потребує докорінного реформування система державного нагляду та регулювання: розмежування наглядових та регуляторних функцій; закріплення у законодавстві тільки тих вимог до діяльності НПФ та суб’єктів інфраструктури, які необхідні для захисту прав споживачів; поглиблення взаємодії регуляторів із об’єднаннями професійних учасників системи недержавного пенсійного забезпечення.

 У слуханнях взяли участь і виступили представники Української асоціації інвестиційного бізнесу та недержавних пенсійних фондів. Вони, зокрема, наголошували на необхідності запровадження другого накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення, підтримки цілісності та розвитку усіх рівнів пенсійної системи. Йшлося про те, що солідарний рівень об'єктивно не зможе відповісти на виклики, які постали перед системою пенсійного забезпечення, а недержавні пенсійні фонди, які незважаючи на відсутність дієвих стимулів для розвитку та діяльності, вижили і здійснюють пенсійні виплати своїм учасникам. Учасники слухань підкреслювали, що дуже важливою є роль держави у проведенні роз'яснювальної роботи щодо можливостей накопичувальних рівнів пенсійної системи - як довгострокового ресурсу для розвиту економіки країни, так і суттєвої підтримки кожного громадянина і його родини у непрацездатному періоді.

Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко звернув увагу учасників слухань на ситуацію з двома пенсійними фондами банківського управління АТ АКБ "Аркада", які діяли на основі спеціального закону і не були суб’єктами 3-го рівня - системи недержавного пенсійного забезпечення. Внаслідок таких особливих умов діяльності та відсутності дієвої системи контролю під загрозою втрати своїх пенсійних накопичень опинилися близько 26 тисяч фізичних осіб, які були учасниками цих пенсійних програм банку. Їхні кошти на рахунках банку Аркада склали близько 400 млн грн. Він зазначив, що скандал, який вже розгорівся, може негативно вплинути на накопичувальний рівень, а відповідальні органи повинні більше уваги приділити вирішенню цієї ситуації і в майбутньому не допускати прийняття спеціального законодавства, яке створює для когось виняткові умови.   

Заступник Генерального директора УАІБ – Директор з питань накопичувального пенсійного забезпечення Тетяна Шевкун наголосила, що для розвитку системи індивідуальних пенсійних накопичень необхідна зацікавленість всіх сторін цих відносин: фізичних осіб – власників пенсійних накопичень щодо можливості використання коштів, роботодавців, які зможуть  використовувати пенсійні активи як довгий ресурс для розвитку виробництва, та фінансових установ щодо отримання комфортних умов здійснення діяльності та отримання достатнього рівня доходу. Для цього необхідно впровадити прозорі та дієві механізми залучення пенсійних активів для розвитку виробництва та бізнесу, із одночасним забезпеченням їхнього збереження, захисту та контролю за цільовим використання.

Система другого рівня пенсійної системи повинна мати прозору та зрозумілу всім учасникам архітектуру, не містити додаткових непрозорих витрат  з Державного бюджету на її запровадження, а також базуватися на діючих недержавних пенсійних фондах та суб’єктах інфраструктури. Значну увагу необхідно приділити законодавчому вирішенню питання захисту та збереження пенсійних накопичень, зазначила Т.Шевкун.

За результатами слухань Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підготує відповідні рекомендації.