НКЦПФР: прийняття законопроекту щодо оподаткування доходів від капіталу несе в собі шкоду для інвестиційного клімату та діяльності ІСІ в Україні

25 червня 2014

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вважає недоцільним та таким, що викличе погіршення інвестиційного клімату та створення несприятливих умов функціонування фондового ринку, прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», внесений на розгляд Верховної Ради України Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 4101а від 18.06.2014). Зокрема, така думка висловлена регулятором у листах Президенту України та Голові Верховної Ради, в якому Комісія також просить підтримати її пропозиції щодо вдосконалення Законопроекту при його доопрацюванні.

«На жаль, під час підготовки цього документа Комісія жодного разу не була залучена до експертиз та консультацій щодо зазначених законодавчих ініціатив, при цьому  ми неодноразово зверталися до державних органів, які здійснювали підготовку законопроектів з питань оподаткування, щодо готовності та зацікавленості взяти участь у розробці та опрацюванні такого Законопроекту, а також щодо залучення учасників фондового ринку та їхніх саморегулівних організацій, що, безумовно, сприяло б підвищенню якості таких документів», - зазначив Дмитро Тевелєв, Голова НКЦПФР.

Що стосується запропонованих законопроектом змін щодо оподаткування інвестицій в інститути спільного інвестування (ІСІ), то, на думку фахівців регулятора, вони призведуть до подвійного оподаткування таких інвестицій – спочатку податком на прибуток за ставкою 18 % під час вкладення коштів до ІСІ, а потім – під час отримання прибутку від здійснених інвестицій за ставкою 18 % для юридичних осіб та до 25 % для фізичних осіб. Таким чином, сукупний податок на доходи від інвестицій ІСІ може досягати 39 %. Це кардинально змінить режим оподаткування інвестицій в них, що призведе до масового згортання інвестиційних проектів, які реалізуються через інвестиційні фонди, ліквідації існуючих інститутів спільного інвестування, втрат інвесторів та остаточно відштовхне як внутрішніх, так і іноземних інвесторів від довгострокових вкладень в економіку країни. При цьому застосування звичайної системи оподаткування для ІСІ не тільки не збільшить обсяг надходжень до бюджету, а навпаки, призведе до нової хвилі згортання бізнесу в різних галузях економіки та скорочення бази оподаткування.

В той же час, оподаткування дивідендів та інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами за ставкою, вищою, ніж для процентів на поточний або депозитний банківський рахунок, створює нерівні умови оподаткування різних сегментів фінансового сектору економіки. Такі відмінності не відповідають міжнародним нормам та стандартам, знову-таки, погіршують умови для інвестування на фондовому ринку України, та у результаті призведуть до погіршення інвестиційного клімату в державі.

Окрім того, запропонований Законопроектом механізм утримання податковим агентом (торговцем цінними паперами) податку з доходів фізичних осіб з інвестиційного прибутку не враховує випадки відсутності з об’єктивних причин у податкового агента коштів платника податку – клієнта, достатніх для здійснення розрахунків з бюджетом. Замість цих змін регулятор вважає за доцільне передбачити, щоб сплата податку з доходів фізичних осіб за операціями з інвестиційними активами здійснювалася платником податку самостійно за результатами подання річної податкової декларації у випадках, якщо: а) відповідно до укладених договорів розрахунки за цінними паперами відбуваються без участі торговця; б) у розпорядженні торговця відсутні кошти платника податку, достатні для розрахунків з бюджетом в повному обсязі. У цьому випадку торговець має  вести податковий облік та подавати податковий розрахунок сум доходу органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Додамо, що у всьому світі інвестиційні фонди є основними інвесторами, активи яких у розвинених країнах досягають 70 % ВВП. Український ринок набагато менший, однак і він досяг певних успіхів.

За словами Д.Тевелєва, регулятор сподівається, що законодавці почують позицію регулятора та більш системно підійдуть до питання інвестиційного іміджу, оцінюючи в довгостроковій перспективі наслідки пропонованих у законах новацій.

За повідомленням прес-служби НКЦПФР

Основні цифри
Всього компаній-членів284на 03.07.24
Кількість КУА279на 03.07.24
Кількість адміністраторів НПФ17на 03.07.24
Кількість ІСІ1791на 03.07.24
Кількість НПФ*53на 03.07.24
Кількість СК*1на 30.04.24
Активи в управлінні КУА, млн грн626 224на 30.04.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 948на 30.04.24