Консультація УАІБ: щодо подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств КУА, яка управляє активами пайового інвестиційного фонду

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачено:

Платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. (п.п.16.1.3. п.16.1. статті 16)

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. (п.44.2 статті 44)

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.(п.46.1 статті 46)

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.(п.46.2 статті 46)

платниками податку на прибуток - резидентами є суб’єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами. (п.п.133.1.1 п.133.1 статті 133)

Об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. (п.п.134.1.1 п.134.1 статті 134).

Згідно з частиною 2 статті 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (№996 від 16.07.99) та пункту 2 «Порядку подання фінансової звітності», затвердженого постановою КМУ №419 від 28 лютого 2000 року, компанії з управління активами (далі – КУА) та інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності.

МСБО 1 «Подання фінансової звітності» передбачає необхідність зазначати відповідність фінансової звітності МСФЗ чітко та без будь-яких обмежень.

Згідно з МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» об’єднання бізнесу - це операція чи інша подія, в якій покупець отримує контроль за одним або кількома бізнесами. Тобто, повинно відбутись придбання активу.

МСФЗ 10 «Консолідована фінансова звітність» передбачено:

суб’єкт господарювання, який є материнським підприємством, складає консолідовану фінансову звітність (п.4 МСФЗ 10).

Консолідована фінансова звітність - фінансова звітність групи, у якій активи, зобов’язання, власний капітал, дохід, витрати та потоки грошових коштів материнського підприємства та його дочірніх підприємств подаються як такі, що належать єдиному економічному суб’єкту господарювання.

Материнське підприємство - суб’єкт господарювання, який контролює одного або декількох суб’єктів господарювання. Дочірнє підприємство - суб’єкт господарювання, який контролюється іншим суб’єктом господарювання.

Частинами 1 і 2 статті 55 Господарського кодексу України передбачено:

1.Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

2. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність встановлені Законом України «Про інститути спільного інвестування» (№5080 від 05.07.2012 року).

Законом України «Про інститути спільного інвестування» передбачено:

«Компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією. Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування. (частина 1 статті 63). Інститут спільного інвестування – корпоративний або пайовий фонд. (пункт 10 частини 1 статті 1).»

«Пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності (частина 1 статті 41).

Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб (частина 3 статті 41).

Відповідно, пайові інвестиційні фонди (далі – ПІФ), не є суб’єктами господарювання і Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств не подають.

Бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні (частина 1 статті 43).

Враховуючи зазначене, ПІФНЕє суб’єктами господарювання, відповідно, КУА НЕ є материнським підприємством по відношенню до ПІФ, активами якого вона управляє, і, відповідно КУА НЕ консолідує свою фінансову звітність зі звітністю такого фонду.

Отже, законодавчо чітко визначено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності КУА і ПІФ здійснюється окремо, а також активи ПІФ, належать інвесторам і вони відокремлені від КУА. Відповідно:

1) Податкова декларація з податку на прибуток підприємств КУА не може і не повинна включати результатів діяльності ПІФ;

2) КУА подає разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств фінансову звітність лише КУА.

При цьому, оподаткування інститутів спільного інвестування має особливості:

«Звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).» (п.п.141.6.1 статті 141 Податкового кодексу України)

Отже, не відображення в Податковій декларації з податку на прибуток підприємств доходів від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування не є порушенням податкового законодавства та не призводить до заниження об’єкта оподаткування, а об’єднання даних бухгалтерського обліку діяльності КУА і пайового інвестиційного фонду суперечить законодавству та вимогам МСФЗ.