Громадська рада при НКЦПФР закликає до зваженості та збалансованості у впровадженні пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку

За інформацією представника  УАІБ у  Громадській раді при Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, після розгляду 17 вересня 2015 року проекту Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, оприлюдненого на сайті Комісії, Громадська рада направила до Комісії свої зауваження і пропозиції до нього.

Досі ринок цінних паперів уникав гучних скандалів та проблем, які спостерігаються на кредитному та страховому ринках, професійні учасники здебільшого виконують свої зобов’язання перед інвесторами, не отримуючи при цьому ані рефінансування, ані іншої фінансової підтримки з боку держави. У Громадській раді переконані, що об’єктивних підстав для термінового суттєвого підвищення регуляторних вимог до учасників фондового ринку немає.

Оскільки проект Положення має на меті приведення нормативно-правової бази, що регулює професійну діяльність на фондовому ринку, у відповідність до вимог Директив ЄС, Громадська рада також наголошує на важливості дотримання визначеного Угодою про асоціацію перехідного періоду (від 4 до 6 років) для адаптації національного ринку та його суб’єктів до нових високих стандартів, як це і передбачає затверджений план імплементації вимог Директив ЄС у вітчизняне законодавство.

Як зазначається у зауваженнях, перехідний період є об’єктивно необхідним для початку зростання економіки країни і досягнення відповідних показників іншими сегментами, для яких встановлені більш ранні строки імплементації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Намагання запровадити «випереджаючими темпами» вимоги, які відповідають  рівню розвитку національних економік, фінансових ринків та фінансових установ ЄС для українських професійних учасників фондового ринку є не тільки необґрунтованими, а й вкрай шкідливими, що матимуть руйнівні наслідки, які спричинять порушення прав інвесторів. Зокрема, для компаній з управління активами це може насамкінець призвести до примусової ліквідації пайових інвестиційних фондів (ПІФ) та термінового розпродажу їхніх активів на ринку за невигідними для інвесторів цінами.

Громадська рада звертає увагу регулятора на некоректність застосування при встановленні пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку підходів до регулювання, притаманних  банківському сектору, оскільки вони істотно відрізняються.

У професійних учасників фондового ринку, які залучають кошти роздрібних інвесторів з метою подальшого інвестування та управління (КУА, ІСІ, ТЦП), кредиторська заборгованість перед такими особами не виникає і погашенню не підлягає. Тому у цих фінансових установ не виникає і необхідності тримати елементи регуляторного капіталу виключно у ліквідній формі для оперативного здійснення розрахунків за зобов’язаннями перед клієнтами за власний рахунок, зазначається у зауваженнях.

Що стосується вимог до складу та розміру регулятивного капіталу, то, на думку членів Громадської ради, вони також потребують корегування та уточнення. Зокрема, це стосується норм проекту щодо зменшення  розміру регулятивного капіталу на балансову вартість цілої низки активів, впровадження проміжного аудиторського висновку, дублювання деяких позицій.

Аналіз норм Директиви 2006/46/ЄС, проведений експертами Громадської Ради, дозволяє зробити висновок про фрагментарність та неточність їх імплементації у проекті Положення в частинах, що стосуються оцінки кваліфікаційних фінансових інвестицій в установи фінансового та нефінансового сектору.

У своїх пропозиціях НКЦПФР Громадська Рада, зокрема, запропонувала:

1) відмовитись від вимоги тримати значну частину регуляторного капіталу у високоліквідній формі (цінні папери, що мають ринкові котирування, банківські депозити до запитання, державні цінні папери тощо), окрім активів, які за своїм обсягом відповідають передбаченому відповідним законом резервному фонду професійного учасника;

2) в основу визначення регулятивного капіталу покласти усі активи, які обліковуються за справедливою вартістю, що підтверджена в установленому законом порядку (біржовий курс цінного паперу, ціна котирування на фондовій біржі, ціна погашення боргового цінного паперу емітентом, оцінка вартості активу професійним оцінювачем тощо);

3) застосування обмежень у врахуванні вартості окремих активів при здійсненні розрахунку регулятивного капіталу привести у точну відповідність до змісту норм Директиви 2006/46/ЄС.

Показник мінімального розміру власних коштів, на думку Громадської ради, не повинен перевищувати встановлений законодавством мінімальний норматив щодо розміру резервного фонду такого професійного учасника, оскільки такі вимоги  відповідають рівню покриття ризику діяльності професійних учасників фондового ринку. Зокрема, для КУА – це щонайменше 25 відсотків від розміру мінімального статутного капіталу, розмір якого також визначений законодавством.

Серед інших зауважень Громадської ради - пропозиція при розрахунку пруденційних показників встановити щоквартальну періодичність розрахунку. Це зменшить навантаження на професійних учасників без істотного збільшення ризиків зниження їх фінансової стійкості, зазначається у листі.

З повним текстом зауважень Громадської ради при НКЦПФР до проекту Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та порівняльною таблицею можна ознайомитися нижче.