3-я міністерська зустріч з питань довкілля та зміни клімату країн СхП, 22.06.2021 (Руслан Гаврилюк, РГ3)  22 червня в онлайн форматі відбулася 3-я міністерська зустріч з питань довкілля та зміни клімату країн Східного партнерства. У зустрічі брали участь керівництво Єврокомісії, її директоратів, єврокомісари, профільні міністри чи їх заступники 5-ти країн Східного партнерства (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова, Україна), представники відповідних міністерств країн-членів Європейського Союзу, а також інші зацікавлені сторони, зокрема, громадськість, ЄБРР, ОЕСР, ЄЕК ООН, офіс ЮНЕП у Європі, ЮНІДО. Громадянське суспільство на зустрічі представляв Руслан Гаврилюк – координатор РГ3 «Довкілля, зміна клімату, енергетична безпека» ФГС СхП.
Представляючи позицію Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, Руслан Гаврилюк підкреслив, що зобов’язання Східного партнерства та допомога ЄС забезпечили міцну підтримку зусиль щодо захисту довкілля та реформування енергетичної політики в країнах Східного партнерства. Окрім того, Європейський Зелений курс та оновлена політика Східного партнерства після 2020 року відкривають нові можливості для проведення реформ у галузі захисту довкілля. Однак залишається багато критичних проблем, таких як: деградація екосистем, слабке управління навколишнім середовищем, відтермінування прийняття законодавства та некоректна імплементація, слабка реалізація політик, відсутність прозорості та брак консультацій із зацікавленими сторонами.
Повна версія виступу Руслана Гаврилюка
Документ за підсумками засідання Presidency Conclusions of the Third Eastern Partnership Ministerial Meeting on Environment and Climate Change, 22.06.2021
|
30 липня у онлайн форматі відбулося спільне засідання РГ2 УНП “Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС” та РГ3 УС ПГС «Економічна інтеграція, зона вільної торгівлі, транскордонне співробітництво». Присутні розробили пропозиції щодо координації спільної роботи та вирішили обговорити результати подальших дій на наступних спільних засіданнях, які планується зробити регулярними.
08.07.2021 та обговорили як поширити участь громадських організацій в зміцнені Європейської дослідницької зони. На засіданні вони представляли ФГС СхП.
Ліга має на меті захист трудових прав та підтримку професійної кар’єри жінок у сферах бізнесу, науки і освіти, громадського і державного управління та засобів масової інформації в Україні.
Тренерка Ірина Куропась (Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини, РГ2 УНП), координатор РГ2 УНП ФГС СхП: "Сучасні інформаційні технології розширюють можливості у доступі до інформації, розвитку особистих компетенцій, налагодженні взаємодії та комунікацій, а також для висловлювання власної думки, для творчості, самореалізації, захисту своїх прав і прояву громадянської активності. Мова не тільки про повідомлення в соціальних мережах, але і про адаптацію традиційних форматів до нових реалій. Тут важливо “відпустити” старі звички, перевірені методи, стереотипи та не боятися експериментувати, шукати той набір інструментів та застосунків, який підходитиме саме вам для вирішення ваших завдань та потреб".
Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, як організація яка адмініструє Проєкт «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП в 2021-2023 роках» та Українська платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства висловлюють щиру подяку всім, хто надіслав ініціативи від членів робочих груп УНП.
Члени Робочої групи 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП ФГС СхП) та Робочої групи 5 Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС (УС ПГС) підтримують проект другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди та звертаються до Уряду України із рекомендацією прийняти Національно визначений внесок зі скорочення викидів парникових газів на 65% у порівнянні з 1990 роком, який буде вести до скорочення викидів та підтримуватиме вже розпочаті ініціативи на містах.
Мета засідання групи полягала в обміні інформацією щодо останніх подій в рамках діяльності ФГС СхП та УНП зокрема, обговоренні актуальних питання регулювання соціально-трудових відносин в Україні, формування пропозицій тематики тренінгів для членів Платформи, напрацювання та затвердження напрямів дослідження над якими члени групи будуть працювати у 2021році.
31 травня 2021 року члени РГ3 УНП взяли участь в зустрічі, яка була організована УС ПГС, із заступником Міністра розвитку громад та територій з євроінтеграції Ігорем Корховим та висвітлили питання порушені у 
Пандемія COVID-19 підкреслила необхідність адаптації міського транспорту до глобальних загроз. Позиційний документ ФГС СхП «Не втрачайте кризу намарно: як уряди та міста країн Східного партнерства можуть використати COVID-19 для покращення мобільності в містах у довгостроковій перспективі» свідчить про те, що уряди мають встановити належну законодавчу та нормативно-правову базу, в якій міста можуть розробляти свої плани мобільності, включаючи цілі сталого розвитку відповідно до національних цілей та завдань.
Ринок праці постійно змінюється і реагує на нові виклики. Якщо раніше говорили лише про мобільність капіталу, то зараз дедалі більше відбувається мобільність зайнятості, без фізичної міграції людей. Зокрема виникли і дедалі більшого поширення набувають нові форми зайнятості, які мають різні назви. Якщо брати англомовні назви, то це 'platform work', ‘gig work’, ‘crowd work’, ‘on-demand services’, тощо.
Автор, Joan DeBardeleben, згадує історію країн Східного партнерства від пострадянського періоду до сьогодення, аналізуючи події в Україні, Грузії та Молдові. Головними задачами в контексті заморожених протистоянь є просвітницька місія Європейського Союзу та країн Східного партнерства щодо ЄС та переваг вступу, розвиток громадянського суспільства та поширення ліберальних цінностей.
Головна мета Єдиного цифрового ринку ЄС – усунення зайвих регуляторних бар’єрів і перехід від окремих національних ринків до єдиного, із загальноєвропейськими уніфікованими правилами у трьох секторах Телекомунікації, Довірчі Послуги, та Електронна Комерція. Матеріали підготовлено Українським Центром Європейської Політики за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду Відродження в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety.
У документі закладена ціль – до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком.
Сторони підтверджують продовження інтеграції до Євросоюзу шляхом всеохоплюючих реформ, спрямованих на зміцнення демократичних інституцій та поступового наближення законодавства до права ЄС.
Президент Європейської ради Шарль Мішель наголосив на важливості реформ для України, Грузії й Молдови - та запропонував їм визначити конкурентні ключові показники на цьому шляху.
2 липня 2021 року Європейська Комісія та Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики окреслили пропозиції поступу в питанні пріоритетів співпраці зі східними партнерами до 2025 року. Цей порядок денний ґрунтується на п’яти довгострокових цілях, в основі яких лежить стійкість, як було визначено у березні 2020 року в контексті майбутнього Східного партнерства. Порядок денний буде підкріплений Економіко-інвестиційним планом обсягом 2,5 мільярда євро у вигляді грантів, поєднання фінансових ресурсів та гарантій, що сумарно має потенціал залучити до 17 мільярдів державних і приватних інвестицій. Ця пропозиція сприятиме дискусіям щодо майбутнього політики Східного партнерства, зокрема під час саміту ініціативи, що запланований на грудень 2021 року.
Звіт про виконання Угоди підготовлений Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції СКМУ за підтримки Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та експертів проєкту ЄС Аssociation4U.
Для Української платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства розвиток громадянського суспільства та адвокація ним членства України в ЄС є одним із стратегічних напрямків роботи.
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що очікує від наступного саміту "Східного партнерства" політичного наповнення і геополітичного бачення майбутнього цієї ініціативи, інакше такий саміт не є предметним.
«Я хочу оголосити дуже позитивне повідомлення для країн "Східного партнерства", зокрема для України, про новий суттєвий економічний та інвестиційний план для регіону. Ми мобілізуємо 17 мільярдів євро інвестицій для регіону, для того, щоб побудувати нові, більш стійкі й більш динамічні економіки та суспільства в регіоні», - сказав єврокомісар із питань сусідства і розширення Олівер Варгеї.
Міністри закордонних справ трьох країн Дмитро Кулеба, Давід Залкаліані та Ауреліу Чокой наприкінці червня представили ініціативу "Асоційованого тріо" у Брюсселі верховному представнику ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозепу Боррелю. Європейський посадовець ідею привітав, але не виказав дуже великого ентузіазму щодо неї. Є й політична причина, чому в Брюсселі не хочуть розвалу СхП. Адже там сподіваються, що успіхи усієї ініціативи та переваги, якими користуються три асоційовані країни, спонукають решту з них - Вірменію, Азербайджан і Білорусь - активніше співпрацювати з ЄС. Крім того, є низка практичних проєктів, наприклад, у сфері інфраструктури, які спрямовані на всі шість країн СхП.
Європейська комісія та верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель затвердили порядок денний щодо подальшого розвитку пріоритетів співпраці з країнами «Східного партнерства».
Європейська Комісія окреслила пропозиції пріоритетів співпраці зі східними партнерами на наступні роки. Читайте:
25 червня 2021 року в режимі відеоконференції відбулось засідання Бюро Парламентської асамблеї ЄС - Східні сусіди (ПА Євронест) за участю представників делегацій Європейського Парламенту, Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки, Національних Зборів Республіки Вірменія, Парламенту Грузії, Верховної Ради України.
До 7-ї річниці підписання економічної частини Угоди про асоціацію (УА) між Україною та ЄС представники Кабінету Міністрів України презентували урядовий звіт про виконання УА у 2015-2020 роках. Уперше Уряд України представив звіт виконання УА та підвів підсумки з ефектів інтеграції України до ЄС кумулятивно за 6 років, а не тільки за попередній рік.
23 червня перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова взяла участь у онлайн зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів Центральноєвропейської ініціативи (ЦЄІ). Зустріч була присвячена, передусім, співробітництву у боротьбі та подоланні наслідків пандемії COVID-19.
9 червня на засіданні Комітет ВРУ з питань інтеграції України до ЄС заслухав звіт про виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році у сфері європейської інтеграції. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина (Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції) поінформувала членів Комітету щодо стану виконання Програми Кабміну за різними напрямами. Вона поінформувала, що за останній квартал з тих нормативно-правових актів, які були схвалені на засіданні Комісії з питань виконання Угоди про асоціацію, Уряд вже ухвалив 8 і ще 13 перебувають зараз на опрацюванні Кабміну.
Медійники з України, Білорусі, Молдови, Грузії, Латвії, Швеції та інших країн в межах серії онлайн-заходів «EaP Talks» обговорили, як їм вдалося пережити 2020, що їх турбує зараз, і чого чекати найближчим часом. Читайте про:
та закликає білоруську владу зупинити чистку громадянського суспільства.
19 липня Керівний комітет ФГС СхП підтримав заяву щодо масових затримань правозахисників в Білорусі 14-16 липня 2021. Потрібно, щоб ЄС підтвердив демократичні прагнення білоруського народу, забезпечив підтримку постраждалим громадським організаціям та надавав допомогу білоруським політичним біженцям.
Керівний комітет ФГС СхП (КК) 
Детальніше про головні події, які відбувались на рівні ФГС СхП, можна дізнатись з бюлетенів Форуму: 
Читайте, шукайте партнерів в країнах Східного партнерства та подавайтесь.
Біржові курси
Фондових бірж України
5 порад: як зробити більше зі своїми заощадженнями