Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-15 жовтня 2018 року

Україна та Молдова домовились актуалізувати спільні дії на євроінтеграційному напрямку
3 жовтня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та Міністр закордонних справ і європейської інтеграції Республіки Молдова Тудор Уляновскі підписали план міжміністерських політичних консультацій на 2018-2019 роки. Однією з тем плану є розвиток співробітництва у сфері європейської інтеграції та просування порядку денного реформ (UA|TV).

Під час зустрічі міністри також домовились актуалізувати політичний діалог між Україною і Республікою Молдова, взаємодію в рамках міжнародних організацій, спільні інфраструктурні та прикордонні проекти, регіональну безпеку та перспективи придністровського врегулювання (Міністерство закордонних справ України).

В ЄС закликали Україну відправити законопроект про мови до Венеціанської комісії
ЄС наполягає, що законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» має відповідати міжнародним нормам та зобов’язанням України. Він був прийнятий Верховною Радою України 4 жовтня у першому читанні. У пояснювальній записці до проекту закону зазначається, що законопроект спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія цього закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами.

В ЄС вважають, що новий закон має відповідати конвенціям Ради Європи, учасником яких є українська сторона. У Європейському Союзі також наголошують, що під час підготовки пропозицій до другого читання український парламент має провести консультації зі сторонами, на які впливає нове законодавство, включаючи представників національних меншин. Також ЄС рекомендує подати законопроект до Венеціанської комісії для висновку щодо відповідності європейським стандартам (Європейська правда).

Водночас, Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вважає ухвалення Верховною Радою у першому читанні в Києві законопроекту про державну мову частиною антиугорської кампанії в Україні, яка підтримується державою. Відтак, Угорщина погрожує виступати проти прискорення євроінтеграційної співпраці України на всіх міжнародних форумах (Радіо Свобода).

ЄС підтримав продовження Україною дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування для ОРДЛО
4 жовтня Верховна Рада України підтримали пролонгацію закону №9153 про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей до 31 грудня 2019 року. В ЄС зазначили, що таким кроком Україна підтвердила свою міцну відданість Мінським угодам. Впровадження Мінських угод усіма сторонами залишається ключовим у досягненні стійкого мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. У заяві речника ЄС наголошується, що більшість зобов’язань у рамках Мінських угод, починаючи з дотримання справжнього довготривалого режиму припинення вогню, не виконуються. Крім того, оголошення щодо проведення 11 листопада 2018 року так званих «виборів» у так званих «Луганській народній республіці» та «Донецькій народній республіці» суперечить духу й букві Мінських угод. ЄС очікує, що Російська Федерація візьме на себе повну відповідальність у зв’язку із цим і застосує свій значний вплив на підтримуваних нею сепаратистів задля повного виконання зобов’язань, визначених у Мінських угодах (Європейська служба зовнішньої дії).

ЄС очікує від РФ на звільнення Сенцова, а також усіх незаконно ув’язнених українських громадян у Росії та Криму – речник ЄС
ЄС очікує від Росії на негайне звільнення українського режисера Олега Сенцова, усіх незаконно ув’язнених українських громадян у Росії та на Кримському півострові. У повідомленні зазначається, що голодуючи 145 днів, Сенцов продемонстрував неймовірну мужність, рішучість та самовідданість. Його здоров’я погіршилося до критичного стану. Відмовляючись забезпечити його належним медичним лікуванням у спеціалізованій медичній установі, влада Російської Федерації порушила його права людини. РФ також порушила власні зобов’язання з дотримання прав людини у рамках міжнародного права, зокрема, що стосується тимчасового заходу Європейського суду з прав людини від 25 липня поточного року (Представництво Європейського Союзу в Україні).

9 жовтня Олега Сенцова було обрано до списку трьох можливих кандидатів на присвоєння премії імені Сахарова, яку Європарламент надає за відстоювання прав людини та фундаментальних свобод. Фінального лауреата буде обрано 25 жовтня, а нагородження відбудеться 12 грудня (Європарламент).

У Києві пройшло засідання Комітету асоціації Україна-ЄС, де обговорили виконання Угоди про асоціацію
5 жовтня у Києві відбулося четверте засідання Комітету асоціації між Україною та ЄС, на якому обговорили прогрес виконання Угоди про асоціацію, питання економічної та секторальної інтеграції України з ЄС, стратегічні комунікації, подальшу співпрацю тощо. Українську делегацію на засіданні очолювала директорка Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України Ольга Стефанішина. Вона зазначила, що для ефективного використання Угоди про асоціацію у двосторонній співпраці обидві сторони повинні працювати над оновленням додатків до Угоди. До них дуже важливо включити низку останніх директив та рішень ЄС. В свою чергу, Директор з питань Європи та Центральної Азії Європейської служби зовнішньої дії Томас Майр-Гартінг запевнив, що ЄС дотримується зобов'язання всебічно підтримувати Україну на шляху імплементації Угоди, та висловив сподівання, що впровадження реформ буде надалі відбуватися з не меншим темпом, ніж зараз (Урядовий портал).

Комітет Асоціації між Україною та ЄС надає допомогу Раді Асоціації у виконанні її обов’язків та функцій. Рада асоціації складається з членів Ради ЄС, членів Європейської Комісії (Сторона ЄС), а також членів уряду України (Українська сторона). Наступне засідання Ради асоціації має відбутися 17 грудня (Міністерство закордонних справ України).

ЄС продовжив на п'ять років мита на безшовні труби з України та РФ
Після проведення розслідування Єврокомісія вирішила, що існуючі антидемпінгові мита на імпорт безшовних труб з Росії та України повинні залишатися на подальші п'ять років з метою забезпечення справедливих умов для виробників з ЄС. Розмір мита становить від 24,1% до 35,8% для імпорту з Росії та від 12,3% до 25,7% для імпорту з України (для Дніпропетровського трубного заводу мито становить 12,3%, для заводів групи «Інтерпайп» – 13,8%). Розслідування про перегляд заходів проводилося на прохання Асоціації європейських виробників сталевих труб. Воно показало, що в згадуваний розслідуванням період зберігся значний демпінговий імпорт з Росії (більше 30%) і України (понад 20%). У разі скасування заходів існує ймовірність, що значні обсяги демпінгового імпорту з Росії та України знову надійдуть на ринок ЄС, створюючи загрозу для європейських виробників труб, в тому числі в Чеській Республіці, Франції, Німеччини, Італії (Європейська Комісія).

47,9% українців підтримують вступ України до ЄС
У разі проведення референдуму щодо вступу України до ЄС 47,9% жителів країни проголосували б «за», 25,1% виступили б «проти», а 11,5% утрималися б і не брали участі в голосуванні. Вступ України до ЄС підтримують 72,2% мешканців на заході країни, 47,9% – в центрі, 32,2% – на півдні, 31,9% – на сході, 24,3% – на Донбасі. Соціологічне дослідження проводилось Київським міжнародним інститутом соціології з 12 по 24 вересня 2018 року.

ЄС та країни Східного партнерства обговорили прогрес у досягненні 20 результатів до 2020 року
15 жовтня 2018 року відбулось Міністерське засідання Східного партнерства у Люксембурзі. Зустріч пройшла під головуванням Високого Представника ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріки Могеріні та за участі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС, країн-учасниць ініціативи СхП та Комісара ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнеса Хана. Міністри закордонних справ оцінювали прогрес, досягнутий в рамках документа «20 ключових досягнень Східного партнерства до 2020 року». Зазначається, що серед ключових досягнень за останній рік співпраці ЄС з шістьма країнами є:

В свою чергу, під час виступу на засіданні Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що у контексті розвитку СхП після 2020 року важливим елементом ініціативи має стати поглиблення галузевої взаємодії між ЄС та трьома асоційованими партнерами з метою їх подальшої галузевої інтеграції до ЄС. Глава зовнішньополітичного відомства України також відзначив важливість посилення безпекового виміру СхП та активізації співпраці з протидії гібридним і кібернетичним загрозам, зокрема з боку Росії (Міністерство закордонних справ України).

Європарламент оцінив виконання Угод про асоціацію в Молдові та Грузії
Комітет Європарламенту у закордонних справах прийняв дві резолюції, в яких надається оцінка імплементації Угоди про асоціацію з Грузією та Молдовою. Європарламентарі стурбовані відкатом Молдови у сферах демократії, верховенства права, справедливої судової системи, а також недостатньою боротьбою з корупцією. Водночас, євродепутати привітали процес реформ в Грузії, зазначивши, що вони роблять країну ключовим партнером ЄС у регіоні. В той же час, вони підкреслюють, що подолання топ-корупції, забезпечення повної незалежності судової влади та деполітизація засобів масової інформації залишаються ключовими пріоритетами (Європарламент).

Рада ЄС накладатиме санкції на осіб, залучених до використання хімічної зброї. Україна готова підтримати цей крок
Рада ЄС прийняла новий режим санкцій для боротьби з використанням та розповсюдженням хімічної зброї. Це дасть можливість Євросоюзу запроваджувати санкції проти осіб та організацій, залучених до створення та використання хімічної зброї в будь-якому місці, незалежно від їхньої державної приналежності та місцезнаходження. Санкції також націлені на тих, хто надає їм фінансову, технічну і матеріальну підтримку. Обмежувальні заходи передбачають заборону на поїздки до ЄС і блокування активів. Крім того, особам і організаціям з ЄС буде заборонено надавати фінансування тим, хто потрапив у санкційний список (Рада ЄС).

Росія у цьому повідомленні не згадувалась. Однак, у повідомленні є відсилка на документи, в яких згадується нервовий агент, який використовувався для атаки в Солсбері. Він був використаний для отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля (Euractiv).

В свою чергу, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, реагуючи на запровадження Брюсселем нового механізму санкцій за застосування хімічної зброї, зазначив, що Україні готова до взаємодії з ЄС (Twitter).

В ЄС засудили кібератаки з Росії. Країни ЄС закликають поширити санкції на цей вид злочину
4 жовтня Президент Європейської Ради Дональд Туск, Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер та Висока представниця ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріка Моґеріні засудили кібератаки, проведені Головним розвідувальним управлінням Росії (ГРУ) проти Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) в Гаазі. У їх спільній заяві зазначається, що уряд Великобританії повідомив про кібератаки, які ГРУ вчиняють по всьому світу. Лідери ЄС зазначили, що такі дії РФ підривають міжнародне право та міжнародні інституції (Представництво Європейського Союзу в Україні).

Пізніше Велика Британія, Нідерланди, Румунія, Фінляндія, Литва та Естонія у спільному листі до інших членів ЄС закликали Європейський Союз розширити сферу застосування санкцій на кібератаки. Країни зазначають, що темпи подій за останній рік значно пришвидшились (DELFI).

В Македонії визнали референдум про перейменування країни таким, що не відбувся. В ЄС та НАТО очікують на рішення політиків
Референдум в Македонії про перейменування назви країни визнали таким, що не відбувся. Це пов’язано з тим, що явка на референдумі склала 36,91%, тоді як законодавство вимагає участі більше 50% виборців. При цьому, 91,46% громадян, які проголосували, підтримали зміну назви країни на Республіку Північна Македонія (Європейська правда).

17 червня 2018 року міністри закордонних справ Греції та Македонії підписали договір про перейменування країни. Зміна назви країни відкриває їй вступ до ЄС та НАТО, що раніше блокували Афіни, через співпадіння назви країни та грецької області Македонія. У заяві Президента Європейської Ради Дональда Туска та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга за підсумками референдуму зазначається, що угода між Афінами та Скоп’є створила історичну можливість для країни приєднатися до трансатлантичного та європейського співтовариства. За їх словами, на консультативному референдумі переважна більшість голосуючих підтримали цей шлях. Тепер рішення щодо майбутніх кроків залежить від політиків в Скоп’є (Європейська Рада). Схожу заяву також зробили Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Федеріка Моґеріні та Європейський комісар з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганес Ган. Вони зазначили, що тепер усі політичні та інституціональні суб’єкти повинні діяти в межах своєї конституційної відповідальності поза лінією політичної партії (Європейська Комісія).

Європарламент оцінив реформи у країнах Західних Балкан, що претендують на членство в ЄС
Комітет Європарламенту із закордонних справ прийняв резолюції з оцінкою прогресу, якого досягли 5 країн Західних Балкан на їх шляху можливого приєднання до ЄС. Європарламентарі закликали Сербію пришвидшити реформи у сфері верховенства права, активізувати боротьбу з корупцією та організованою злочинністю. Також зазначається, що Сербія повинна бути більш наближеною до зовнішньої та безпекової політики ЄС, зокрема щодо Росії. Висловлюється занепокоєння з приводу відсутності міжпартійного консенсусу та тривалої політичної поляризації в Косово, що негативно впливає на реформи. Євродепутати закликали національні органи влади Колишньої Югославської Республіки Македонія активізувати боротьбу з відмиванням грошей та конфліктами інтересів, захистити судову владу від політичного втручання та вирішити проблеми з верховенством права. Що стосується Албанії, євродепутати занепокоєні високим рівнем корупції та неефективністю судової системи. Чорногорію депутати Європарламенту закликали пріоритезувати вирішення проблем, пов’язаних з верховенством права, свободою ЗМІ, корупцією, відмиванням грошей (Європарламент).

EaP Think Bridge (вересень, 2018 р.)

Рада зовнішньої політики «Українська призма»

У дайджесті розглядається політична та економічна ситуація в шести країнах Східного партнерства у вересні 2018 року. У випуску також представлено 2 аналітичних матеріали: «Безопасность Восточного партнерства: цели ЕС и продвижение Украины», «Статус Каспийского моря. Долгожданная конвенция»

The EU response to US trade tariffs

Bruegel

У першій половині 2018 року у світі розпочались двосторонні торговельні війни зі Сполученими Штатами Америки. Автори публікації розмірковують, як на ЄС вплине загроза союзу з США. Зазначається, що найкращим виходом для Євросоюзу є підтримка відкритої та вільної торгівлі з іншими країнами.

EU scenarios for 2027

The Elcano Royal Institute

Автор дослідження робить прогноз розвитку ЄС до 2027 року. Зазначається, що на майбутнє ЄС впливатимуть 4 фактори: розширення, темпи економічного зростання, імміграція та можливі «екзити».

Balkan futures – Three scenarios for 2025

The European Union Institute for Security Studies

У документі розглядається три сценарії для Західних Балкан до 2025 року – кращий, помірний та найгірший. У кожному зі сценаріїв враховуються тренди, які навряд чи зміняться до 2025 року.

The Future of Europe under construction

UROPEUM Institute for European Policy

У документі аналізуються перші дев’ять промов членів Європейської Ради в рамках дебатів у Європарламенті щодо майбутнього Європи з січня по вересень 2018 року.

Hurdle Race with a Slow Start

The German Council on Foreign Relations

Реформа державного управління, запущена після Революції Гідності, є серйозною спробою змінити існуючу систему на основі європейських принципів. Однак, її реалізація виявилась неоднозначною через різноманітні перешкоди, включаючи брак лідерства та супротив до змін