Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 16-30 квітня 2018 року

Експорт з України до ЄС зріс на 26,5% у 1-му кварталі 2018 року
У першому кварталі 2018 року експорт товарів з України в Європейський Союз, порівняно з першим кварталом 2017 року, зріс на 26,5% і склав $4,058 млрд, імпорт зріс на 10,7% і склав $4,523 млрд. За цей же період частка експорту в країни Євросоюзу від загального експорту склала 38,9% (Джерело). У зв'язку з активізацією торговельних відносин, станом на 17 квітня 2018 року, Україна вже вичерпала шість квот на безмитний експорт у рамках ЗВТ з ЄС. До переліку закритих квот увійшли мед, солод та пшенична клейковина, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, пшениця і кукурудза. Україна також використала другу квартальну квоту на експорт м’яса птиці і піврічну – на вершкове масло. Серед додаткових квот, виділених наприкінці минулого року, також вже закрито чотири: на мед, оброблені томати, пшеницю і кукурудзу. На 95% вичерпані об’єми безмитних поставок на крупи і борошно (Джерело).

Арбітраж у суперечці про заборону експорту лісу-кругляка між Україною та ЄС може початися в червні
Уряд України та Європейська Комісія завершили узгодження списку «нейтральних» арбітрів, один з яких має очолити арбітраж у суперечці про заборону експорту лісу-кругляка. За Угодою про асоціацію мають бути сформовані три групи арбітрів по 5 людей у кожній – від України, від ЄС, а також «нейтральні», які не є громадянами ані України, ані Євросоюзу. Список ЄС також узгоджений. Україна зараз призначила 4 з 5 своїх кандидатів у арбітражну групу, ЄС досі чекає на призначення п’ятого українського кандидата. За даними джерела, на яке посилається «Європейська правда», Адміністрація Президента не блокуватиме початок розгляду суперечки через непризначення Києвом п’ятого потенційного арбітра. Таким чином, арбітражний розгляд може розпочатися орієнтовно в червні (Джерело).

Україна отримає фінансування від європейських партнерів для Фонду енергоефективності
18 квітня Україна та ЄС підписали фінансову угоду на 50 млн. євро для підтримки Фонду енергоефективності України (Джерело). Співфінансування програми також здійснюватиме Німеччина в розмірі 15 млн. євро терміном на чотири роки, і Україна на суму 203 млн. євро (близько 1,6 млрд. грн щорічно протягом п'яти років) (Джерело). Крім того, 21 квітня Європейський Союз, Міжнародна фінансова корпорація (IFC, входить до групи Світового банку) та Уряд Німеччини підписали Угоду про створення мультидонорського фонду для співфінансування українського Фонду енергоефективності. Мультидонорський фонд буде разом з українським Фондом енергоефективності співфінансувати проекти з підвищення енергоефективності в багатоквартирних будинках в Україні та надавати експертну підтримку для розвитку ринку (Джерело). За словами Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, завдяки Фонду енергоефективності вже за 3-5 років очікувана економія газу становитиме 7-10 млрд. кубометра, зменшення витрат на закупівлю палива - 3 млрд. дол.

Фонд енергоефективності – інструмент для фінансування енергоефективності у житловому секторі по всій країні. Програми Фонду будуть спрямовані в першу чергу на проведення енергоефективних заходів в ОСББ.

У 2018 році ЄС може виділити Україні 50 млн. євро, якщо Київ виконає три умови
У 2018 році для України може бути зарезервовано 1,6 мільярдів гривень (50 млн. євро) в рамках нового Зовнішнього інвестиційного плану ЄС. Кошти можуть бути використані для компенсації кредитування банківськими установами або інвестування у реальний сектор економіки. Фінансування надаватиметься у вигляді гранту. Однак виділення цих грошей відбудеться за умови, що до літніх парламентських канікул Україна забезпечить незалежне регулювання в енергетиці і повноцінну роботу членів НКРЕКП, затвердження бізнес-омбудсмена та скасування електронного декларування для антикорупційних активістів.

Детальніше про нову пропозицію для України від ЄС читайте на «Європейські правді» в статті Європейського комісара з політики сусідства та переговорів щодо розширення ЄС Йоганнеса Гана.

У Франції відбулось засідання Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС
18-19 квітня у Страсбурзі відбулося сьоме засідання Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС за участю народних депутатів України, представників ЄС та Уряду України. Вони обговорили імплементацію Угоди про асоціацію, перспективи подальших відносин України з ЄС, безпекову ситуацію, імплементацію Мінських домовленостей, реформу судової системи та державного управління, боротьбу з корупцією, процес децентралізації та інше. За результатами засідання було прийнято Заключну заяву та рекомендації. У ній Парламентський комітет асоціації (ПКА) засудив вихід Російської Федерації з Об'єднаного центру контролю та координації. Зазначається, що ЄС слід надати змістовні пропозиції щодо своєї ролі у врегулюванні конфлікту, наприклад, шляхом призначення спеціального представника ЄС з конфлікту на сході України і Криму. ПКА закликав українську владу забезпечити легкий доступ до пенсій, соціальних пільг та послуг для тих, хто проживає на територіях, що наразі непідконтрольні владі. У документі зазначається, що ЄС слід запровадити модель «Східне партнерство +», включаючи створення спеціального механізму підтримки для країн Східного партнерства, які взяли на себе зобов’язання виконувати Угоди про асоціацію. ПКА наголосив, що Угода про асоціацію не є кінцевою метою у відносинах між Україною і ЄС та схвалив європейські прагнення України. ПКА також вважає, що ЄС повинен ще раз підтвердити українські європейські прагнення у тексті заключної Декларації, що буде прийнята на 20-му Саміті ЄС-Україна у липні 2018 року.

Планується, що наступне засідання Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна відбудеться восени 2018 року в Україні (Джерело).

До кінця року Європарламент має підготувати доповідь щодо виконання Україною Угоди про асоціацію
В Європейському парламенті готується доповідь щодо виконання Україною Угоди про асоціацію. Доповідачем з політичної частини документу призначено друга України, депутата від групи Європейської народної партії Міхаела Галера (Німеччина). Доповідачем щодо Зони вільної торгівлі є Ярослав Валеса (група Європейської народної партії, Польща). Голосування за документ в рамках пленарного засідання відбудеться до кінця року. Проект доповіді буде готовий перед літньою відпусткою. Потім він піде на переклад, і вже після літа відбудеться попереднє обговорення на засіданні Комітету з питань закордонних справ і в Комітеті з питань міжнародної торгівлі Європарламенту (Джерело).

Кабмін ухвалив План заходів з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції
Уряд України затвердив План заходів на 2018 рік з реалізації Стратегії комунікації у сфері європейської інтеграції на 2018-2021 роки. Головні завдання плану – підвищення рівня поінформованості громадян України про можливості від співпраці з ЄС та залучення громадян до комунікації. Передбачається організація та проведення широкомасштабної інформаційної кампанії, оприлюднення результатів імплементації положень Угоди про асоціацію та інші заходи. Важливо, що Уряд планує власні кампанії про зміст та цілі євроінтеграції, оскільки протягом останніх років інформаційні кампанії з комунікації євроінтеграції здійснювалися майже виключно коштом іноземних партнерів. Окрім того, Україна вперше запровадить механізм соціологічних зрізів поінформованості населення України про зусилля Уряду щодо європейської інтеграції України (Джерело).

Кабмін підтримав Стратегію державної екологічної політики до 2030 року
Уряд України схвалив законопроект «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року». Документ було розроблено Мінприроди на виконання Угоди про асоціацію з ЄС для визначення основних стратегічних цілей та завдань нової державної екологічної політики з врахуванням сучасних міжнародних стандартів та законодавства, яке діє в країнах Європейського Союзу. У результаті його ухвалення Україна до 2030 року має отримати сучасні системи моніторингу, ринкові механізми для озеленення економіки, а також зменшення викидів парникових газів і скорочення викидів від стаціонарних джерел забрудення на 15% порівняно із 2015 роком (Джерело). Тепер законопроект буде винесено на розгляд Верховної Ради.

Раніше підтримати цю Стратегію закликала Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС у Спільній декларації 6-го засідання.

Угорщина вчергове заблокувала засідання комісії Україна-НАТО через мовну статтю закону про освіту
Угорщина втретє заблокувала засідання комісії Україна-НАТО на міністерському рівні. Проведення засідання підтримували усі союзники, а також Міжнародний секретаріат Альянсу. В такий спосіб Угорщина намагається тиснути на Україну, вимагаючи від Києва переглянути мовну норму закону про освіту. Угорщина також вже заявила про намір заблокувати участь Президента України Петра Порошенка у саміті НАТО, який відбудеться у липні в Брюсселі (Джерело). За словами голови представництва України при НАТО Вадима Пристайко, якщо Будапешт заблокує зустріч на саміті, то Київ шукатиме інші шляхи донести свою позицію (Джерело). Наразі Президент України отримав запрошення на саміт для зустрічі лідерів країн-союзників та партнерів НАТО у форматі Resolute Support Mission. На цю зустріч запрошують партнерів, які беруть участь в операціях в Афганістані (Джерело).

Зазначимо, що 26 квітня Україна та Болгарія підписали декларацію щодо імплементації мовної статті закону «Про освіту». У ній йдеться про те, що, поряд з вивченням державної мови, болгарська меншина матиме необхідні умови для вивчення та навчання рідною мовою (Джерело).

Українці стали вдвічі рідше оформлювати короткострокові шенгенські візи
У 2017 році українці вдвічі рідше зверталися в консульства та візові центри країн Шенгену для отримання короткострокових шенгенських віз, аніж у 2016-му. Так, за розрахунками ГО «Європа без бар'єрів», у 2017 році громадяни України зверталися по шенгенські візи 720 976 разів (отримано 694 349 шенгенських віз в консульствах країн Шенгену), а в 2016 році – 1 411 950 (отримано 1,36 млн шенгенських віз в консульствах країн Шенгену). Одне з пояснень полягає у тому, що в 2017 році між Україною та ЄС почав діяти безвізовий режим.

Зазначимо, що, за даними Державної прикордонної служби України, з 11 червня 2017 року безвізовим режимом з країнами Європейського союзу скористалися 487 тисяч громадян України (Джерело).

Вірменія ратифікувала Угоду про всеосяжне і розширене партнерство з ЄС
Президент Вірменії Армен Саркісян підписав закон Про ратифікацію Угоди про всеосяжне і розширене партнерство між Вірменією та ЄС, а також Європейським співтовариством з атомної енергії та країнами-членами цієї організації. Національні збори Вірменії одноголосно ратифікували цю угоду 11 квітня (Джерело). Вірменія вела переговори з ЄС про цю Угоду з 2015 року. Попередньо, у 2013 році Вірменія завершила переговори з ЄС щодо більш широкої Угоди, яка включала економічну частину. Однак під тиском Росії країна відмовилась підписувати перший варіант документу. Для забезпечення ефективної реалізації Угоди в 2017-2020 рр. ЄС надасть Вірменії допомогу в розмірі 170-175 млн. євро (Джерело).

Європарламентарі закликали ЄС розширити санкції проти Росії та синхронізувати їх із санкціями США
45 депутатів Європарламенту з основних фракцій підписали звернення до глав держав та урядів країн-членів, Президента Європейської Ради Дональда Туска та керівництва ЄС із закликом розширити обмежувальні заходи Євросоюзу проти осіб та установ, які пов’язані з Кремлем. Вони пропонують ввести нові санкції у форматі Акту Магнітського. Євродепутати зазначили ефективність економічних санкцій ЄС, запроваджених у відповідь на агресію Росії проти України. Парламентарі також переконані, що ЄС повинен синхронізувати свій санкційний режим із США (Джерело).

ЄС подав скаргу в СОТ через додаткові мита США на імпорт сталі та алюмінію. Україна намагається зберегти свій експорт металургії до ЄС
17 квітня Європейський Союз подав скаргу до Світової організації торгівлі через запроваджені Сполученими Штатами Америки спецмита на імпорт сталі та алюмінію. Брюссель бажає роз'яснень щодо запроваджених США заходів та опрацювання шляхів свого захисту в рамках угод СОТ (Джерело). Місяць тому Єврокомісія також розпочала захисне розслідування щодо 26 позицій металургійної продукції у відповідь на запровадження США митних тарифів на сталь та алюміній. Розслідування спрямоване на захист металургійного ринку ЄС, незалежно від країни походження такої продукції. Зважаючи на ці обставини, Уряд України і Єврокомісія розпочали діалог, щоб виключити можливість введення обмежень Євросоюзу на імпорт металургійної продукції з України (Джерело). У 2017 році експорт з України до ЄС за цими 26 товарними позиціями становив 1,3 млрд. євро. За словами торговельної представниці України Наталії Микольської, застосування до України захисних заходів з боку ЄС нівелюватиме цілі угоди про Зону вільної торгівлі (Джерело).

Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори про вступ до ЄС з колишньою Югославською Республікою Македонія та Албанією
Єврокомісія опублікувала щорічний Пакет розширення, який включає 7 індивідуальних доповідей з оцінкою імплементації європейської політики розширення країнами-партнерами із Західних Балкан та Туреччиною. Єврокомісія рекомендувала Раді ЄС розпочати переговори про вступ до Союзу з колишньою Югославською Республікою Македонія та Албанією. Як зазначається в релізі Єврокомісії, розширення ЄС є інвестицією в мир, безпеку та стабільність в Європі. Водночас, з посиланням на Стратегію для Західних Балкан, яку ЄК прийняла на початку лютого 2018 року, зазначається, що ЄС має бути готовий до нових членів, а відтак повинен бути сильнішим, міцнішим та більш ефективним. У цій же ж Стратегії пояснюються кроки, які мають зробити Сербія та Чорногорія, щоб завершити процес приєднання до ЄС у 2025 році.

Європарламент закликав ЄС збільшити фінансування громадських організацій для захисту європейських цінностей
19 квітня Європарламент прийняв резолюцію, в якій закликав ЄС створити новий інструмент фінансування – Європейський інструмент цінностей – для просування та захисту європейських цінностей, зокрема, демократії, свободи, верховенства права і фундаментальних прав. В резолюції зазначається, що у той час, як ЄС надає фінансування для громадських організацій у третіх країнах для просування цих цінностей, фінансові можливості ГО, що просувають цінності в ЄС є дуже обмеженими. Новий інструмент має фінансувати активні громадські організації на місцевому та національному рівнях для просування та захисту європейських цінностей (Джерело).

В ЄС оцінили думку громадян про справедливість життя в Євросоюзі
Євробарометр оприлюднив результати соціологічного опитування про думку європейців щодо справедливості життя в ЄС. Зазначається, що 58% опитаних вважають, що люди мають рівні можливості для досягнення успіху. Однак ця цифра приховує істотні регіональні відмінності: 81% – у Данії, але лише 18% – у Греції. Лише 39% європейців упевнені, що справедливість завжди переважає над несправедливістю. 32% респондентів погоджуються з тим, що політичні рішення послідовно застосовуються до всіх громадян, а 48% з цим твердженням не погоджуються.

The US and the EU need a stronger dialogue on Russia sanctions

The European Policy Centre

Після анексії Криму та військового вторгнення в Україну, Росія потрапила під санкції від ЄС та США. Союзники завжди підкреслювали, що координують свої рішення – це надавало санкціям додаткової ваги. Незважаючи на те, що перші санкції не були ідентичними, різниця між санкціями ЄС та США за останні два роки значно збільшилась.

Developing the EU long term climate strategy

Bruegel

Щоб кліматична політика ЄС відповідала цілям Паризької угоди та враховувала значні нещодавні зміни в технічній та політичній сферах, ЄС потребує нової довгострокової кліматичної стратегії, яка замінить «Дорожню карту 2050», видану в 2011 році.

The EU Twinning Instrument in Ukraine: Strengths, Weaknesses, Opportunities and Threats

Centre for European Policy Studies

За допомогою SWOT-аналізу в документі оцінюється впровадження Twinning в Україні з 2007 року. Автори пропонують рекомендації щодо поліпшення його ефективності в Україні.

The European Commission: an enabler for the European Security and Defence Union

The Elcano Royal Institute

В документі аналізується можливість Єврокомісії підіймати питання безпеки та оборони в європейському порядку денному, надаючи таким чином новий імпульс цій стратегічній сфері.

Mind the Gap: How France and Germany Can Spearhead Joint Foreign Policy Initiatives Now

The German Council on Foreign Relations

Відмінності між Францією та Німеччиною у питаннях політики та їх політичних культурах можуть заважати співпраці двох країн. Це дослідження показує, як Париж та Берлін можуть подолати і використати наявні прогалини для реалізації спільних ініціатив у чотирьох напрямах: Росія, трансатлантичні відносини, Сирія та Туреччина.

Enlargement to the Western Balkans: Finally Ready to Commit?

EUROPEUM Institute for European Policy

В документі аналізується нещодавно опублікована Єврокомісією Стратегія розширення для західних Балкан. Зазначається, що метою стратегії було продемонструвати прихильність до майбутнього регіону всередині Євросоюзу та заохотити західно-балканських лідерів прискорити здійснення необхідних реформ.

Putting Georgia on the 2018 NATO Summit Agenda

The Polish Institute of International Affairs

Відсутність видимого прогресу на шляху до членства в НАТО може ослабити моральний дух Грузії та призвести до згортання демократичних здобутків. Тому важливо, щоб на саміті НАТО в Брюсселі у 2018 році союзники запропонували Грузії додаткову підтримку, щоб підвищити стійкість країни.