Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-15 квітня 2018 року

Відбулось 6-е засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС
12 квітня в Брюсселі відбулось 6-е засідання Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС. Під час заходу обговорювались імплементація Угоди про асоціацію, роль заробітної плати у скороченні бідності та її вплив на трудову міграцію, а також зміна клімату в контексті євроінтеграції. Члени ПГС у спільній декларації привітали новий Урядовий План дій щодо виконання Угоди про асоціацію. Вони закликали Україну відкликати положення антикорупційного законодавства, що встановлює вимогу для антикорупційних НУО та активістів подавати декларацію про доходи. Члени ПГС визнали необхідність послідовного здійснення реформ у різних сферах, включаючи енергетику та енергоефективність, охорону здоров’я та державне управління. Платформа громадянського суспільства Україна-ЄС також засудила незаконні вибори в Криму, проведені у березні 2018 року, закликала до негайного звільнення всіх політичних в’язнів з України, незаконно затриманих в Росії, та заручників російських найманців на окупованих територіях (Джерело).

Під час засідання були розглянуті та затверджені тематичні доповіді:

• Доповідь Української сторони Платформи «Роль оплати праці в скорочені бідності та її вплив на трудову міграцію (практики державного і договірного регулювання в Україні та ЄС)»;
• Доповідь Європейського економічного і соціального комітету «Wage formation in the context of the European social model»;
• Доповідь Української сторони Платформи «Зміна клімату в контексті зобов’язань відповідно до Паризької угоди: виклики та можливості співпраці для ЄС та України».

Більше про засідання двосторонньої Платформи ви можете дізнатись на сайті Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС.

ВРУ закликає світову спільноту зупинити будівництво газогону «Північний потік-2»
5 квітня Верховна Рада проголосувала за постанову про звернення до парламентів та урядів іноземних країн, світової бізнес-спільноти, журналістів і громадських активістів щодо неприпустимості будівництва газопроводу «Північний потік-2» та монополії Російської Федерації на газових ринках світу. Народні депутати зазначили, що через створення цих газопроводів Росія отримає абсолютну монополію на газовому ринку Європи. Тому Верховна Рада закликає світове співтовариство зробити все можливе для заборони на будівництво газогону «Північний потік-2», сприяти поширенню на «Газпром» та афілійованих з ним осіб дії усіх персональних та секторальних санкцій, запроваджених через російську збройну агресію проти України. В тому числі, на виконання статті 274 Угоди про асоціацію Україна-ЄС та статті 6 Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, невідкладно провести консультації між Урядом України та Європейською Комісією щодо недопущення побудови газопроводу «Північний потік-2». Водночас, в Єврокомісії зазначають, що «Північний потік-2» не сприяє диверсифікації джерел і маршрутів постачання газу і не буде підтриманий з боку ЄС. Адже його робота порушуватиме принципи прозорості, недискримінаційності і вільного доступу європейських споживачів до джерел енергоносіїв (Джерело).

Наразі Німеччина та Фінляндія вже видали повний комплект дозволів на будівництво «Північного потоку-2». Водночас Данія, яка не надала дозволу для будівництва газопроводу у своїй винятковій економічній зоні, хоче прив’язати будівництво газопроводу «Північний потік-2» до збереженням ролі України як країни-транзитера газу (Джерело).

В Україні вступив в силу закон, що оновлює систему держконтролю за харчовою продукцією
4 квітня набрав чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (№2042). Закон важливий у контексті виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС – нововведення наближують систему державного контролю безпечності харчових продуктів до європейських стандартів. Один з основних принципів нового закону – держава контролює безпечність продукції для людини, однак припиняє вказувати підприємствам, що і як вони мають робити. (Джерело)

ВРУ прийняла законопроект про національну безпеку. ЄС закликає доопрацювати його
5 квітня Верховна Рада України прийняла у першому читанні президентський законопроект «Про національну безпеку України». У ЄС закликали депутатів завершити роботу над остаточним читанням закону і доробити його відповідно до ключових європейських і євроатлантичних принципів. Зокрема, в Представництві ЄС наголошують, що Парламентський контроль і цивільний нагляд за усім сектором безпеки, включаючи СБУ, є важливими елементами реформи. За словами спікера Верховної Ради А. Парубія, до другого читання мають бути включені рекомендації НАТО і Європейського Союзу щодо створення парламентського комітету з питань розвідки та парламентсько-цивільного контролю над збройними силами, які стосуються реформування Служби безпеки України (Джерело). Законопроект визначає, що серед фундаментальних національних інтересів України є інтеграція України в європейський політичний, економічний, безпековий, правовий простір, набуття членства в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Прогнозується, що законопроект може бути прийнятий до кінця травня-початку червня цього року.

Інфографіка про підтримку Євросоюзом реформи державного управління в Україні (Джерело)

У 2016 році 24 тисячі українців отримали громадянство ЄС – Євростат
За даними статистичної служби ЄС Євростат, у 2016 році громадянство однієї з держав-членів Європейського Cоюзу отримали 24 062 українців – 19,2% у Німеччині, 16,8% у Румунії, 13,5% у Португалії, 12% в Італії. Україна опинилась на шостому місці серед країн, що не входять до ЄС, за кількістю отриманих паспортів на громадянство. На першому місці знаходиться Марокко (101 295), другому – Албанія (67 483), третьому – Індія (41 669), четвертому – Пакистан (32 917), п’ятому – Туреччина (32 821). Загалом у 2016 році близько 995 тисяч осіб отримали громадянство однієї з країн ЄС, у 2015 році цей показник становив 841 тисяч осіб, а в 2014 р. – 889 тисяч осіб (Джерело).

Українські експерти проаналізували відображення євроінтеграції в регіональних ЗМІ країни
У регіональних ЗМІ Львівської, Харківської, Одеської та Дніпропетровської областей зосереджено 45% усіх новин, пов’язаних з євроінтеграцією України. Водночас, у цьому питанні помітно відстають Вінницька, Житомирська, Черкаська, Хмельницька та Кіровоградська області. На останньому місці – Луганська область. По це свідчать результати аналізу Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Також експерти визначили, що до голосування Європарламенту за безвізовий режим для України тональність в українських медіа була переважно нейтральною. Однак після його схвалення, статті набули оціночного характеру. Так, позитивна тональність у висвітленні європейської тематики збільшилась на 22%, а негативна тональність збільшилась на 9%.

Україна сподівається, що ЄС приєднається до нещодавно прийнятих санкцій США
Глава МЗС України Павло Клімкін та Президент України закликали ЄС синхронізувати свої санкції зі санкційним списком США. Сполучені Штати запровадили нові санкції 6 квітня проти російських бізнесменів і чиновників, фінансових установ, державних і приватних компаній, пов'язаних з Кремлем. За даними Міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings, ці санкції за своїм впливом на російські корпорації є найсуворішими з моменту введення в дію санкцій США у 2014 році (Джерело). За словами Президента України, Київ синхронізує свої обмежувальні заходи з санкціями Уряду Сполучених Штатів. Водночас, в ЄС зазначають, що Брюссель взяв до відома оголошені Сполученими Штатами заходи. ЄС і Сполучені Штати ретельно консультувалися стосовно санкцій щодо Росії, але рішення щодо санкцій буде прийматися кожною стороною самостійно (Джерело).

ЄС надає найбільшу допомогу для цілей розвитку у світі
Європейський Союз та його країни-члени залишаються провідними світовими донорами Офіційної допомоги для цілей розвитку. У 2017 році розмір такої допомоги становив 75,7 млрд. євро. Сумарно розмір Офіційної допомоги для цілей розвитку у 2017 році становив 130 млрд. євро, де частка ЄС склала 57%. Офіційна допомога ЄС для цілей розвитку становить 0,5% валового національного доходу. У травні 2015 року Європейська Рада підтвердила своє зобов’язання до 2030 року збільшити колективну Офіційну допомогу для цілей розвитку до 0,7% валового національного доходу. Водночас, у 2017 році чотири країни-члени ЄС – Данія, Люксембург, Швеція та Велика Британія – виділили 0,7% і більше свого валового національного доходу на Офіційну допомогу для цілей розвитку.

В ЄС спрогнозували стан сільськогосподарських ринків на 2018-2019 роки
Європейська Комісія опублікувала доповідь з короткостроковим прогнозом для сільськогосподарських ринків ЄС у 2018 та 2019 роках. Очікується, що виробництво цукру в ЄС залишиться на високому рівні в 2018-2019 роках – додаткове виробництво спрямовуватиметься на експорт. У другій половині 2017 року значно збільшився збір молока, що обумовлено відновленням цін. Однак очікуваний попит на молочну продукцію може виявитись недостатнім для утримання балансу на ринку. Виробництво яловичини може відновити свою довгострокову тенденцію до зниження в 2018 році. Крім того, очікується, що в 2017-2018 рр. світове виробництво кукурудзи дещо уповільниться, щонайменше з 10% падінням в Україні та Бразилії. ЄС імпортує кукурудзу переважно з України, Бразилії та Канади. Україна, ймовірно, залишатиметься першим постачальником ЄС. Очікується також, що Україна збільшить виробництво рапсу в порівнянні з низьким рівнем попереднього року. У документі зазначається, що Тайланд скоротив свої поставки птиці до ЄС, зіткнувшись з конкуренцією зі сторони України та Польщі (Джерело).

Євробарометр опублікував нове соціологічне опитування щодо інтеграції мігрантів в ЄС
69% опитаних мешканців ЄС погоджуються з тим, що сприяння інтеграції мігрантів є необхідною інвестицією для їх країн в майбутньому. Згідно з опитуванням, близько 60% респондентів щодня взаємодіють з мігрантами, а 40% мають друзів або родичів, які є мігрантами. Дослідження також виявило, що європейці схильні переоцінювати кількість неєвропейських мігрантів у своїх країнах (Джерело).

What Kinds of Messages Can Influence Citizen Support for Closer Cooperation with the European Union? Evidence from the EU’s Eastern Neighbourhood
EU-STRAT
В статті розглядаються фактори, що можуть вплинути на політичний вибір громадян Білорусі, Молдови та України щодо тіснішої співпраці з ЄС або Росією. Сьогодні громадяни трьох країн отримують різні меседжі від ЄС та Росії щодо переваг від співпраці з ними.

Боротьба за Україну
Chatam House
У звіті оцінюється позиція та перспективи України після Євромайдану, а також аналізується подвійна загроза – протидія втручанню Росії та внутрішнє протистояння щодо визначення свого політичного, інституційного та громадського майбутнього. У доповіді розглядається шість сфер: геополітика і безпека; європейська інтеграція; економічні реформи; урядування, демократизація та ЗМІ; роль громадянського суспільства у реформах; антикорупційні реформи. Переклад звіту на українську мову здійснений за підтримки проекту «Громадська синергія» з метою сприяння публічному обговоренню реформ у регіонах України. Проект фінансується Європейським Союзом, співфінансується та виконується Міжнародним фондом «Відродження».

The Future of the United States and Europe: An Irreplaceable Partnership
Chatam House
В аналітичному документі проаналізовано ключові політичні, економічні та безпекові зміни у трансатлантичних відносинах. Експерти оцінили, як політичні пріоритети ЄС та США впливають один на одного, а також визначили сфери з найбільшим потенціалом для співпраці.

Waiting for new deliverables: Can the EU-Japan strategic partnership measure up to global and regional challenges?
European Policy Centre
ЄС та Японія наразі укладають дві партнерські угоди, що мають посилити двосторонню торгівлю, покращити політичне і безпекове співробітництво, а також закріпити спільні цінності. Однак, в той час, коли стратегічні сфери співпраці партнери розглядають, як однодумці, ратифікація угод може зайняти певний час.

From policy to populism: Donald Trump’s trade policy in global context
The Elcano Royal Institute
Цей документ розглядає торговельну політику США через рік після перемоги Дональда Трампа. Автори зазначають, що відкрита багатостороння торговельна система знаходиться під прямим викликом політики Президента Дональда Трампа, а 2018 рік буде визначальним.

Washington should help Europe achieve 'Stragegic Autonomy', not fight it
Institut français des relations internationales
У 2016 році Європейський Союз опублікував Глобальну Стратегію щодо зовнішньої та безпекової політики. Вона передбачає, що ЄС має набути стратегічної автономності. Це викликає побоювання у деяких американських чиновників. Однак, на думку автора аналітичної роботи, Вашингтон має більше хвилювати той факт, що ЄС може не отримати такої автономії.

Orbán Reloaded. What the EU and Germany Should Do Now
The German Council on Foreign Relations
Автори аналітичної роботи вважають, що після перемоги в Угорщині правої популістичної партії Віктора Орбана «Фідес», він сподівається побудувати євроскептичний альянс в ЄС. Це посилюватиме його вплив на Союз та політичну маневреність в Угорщині. Тому ЄС має активізувати свою політику, щоб обмежити антидемократичну політику Орбана.