Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-15 березня 2018 року

19 березня 2018

Підготовлений проектом «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним Фондом «Відродження»


Єврокомісія ухвалила пропозицію про надання Україні 1 млрд. євро 
9 березня Європейська Комісія ухвалила пропозицію щодо четвертої програми макрофінансової допомоги для України у розмірі до 1 млрд. євро., щоб підтримати економічну стабілізацію та реформи в країні. Тепер рішення про фінансування має затвердити Європейський Парламент та Рада ЄС. Виплати у рамках нової програми надаватимуться лише у випадку впровадження заходів із реформування. Ці заходи враховуватимуть невиконані зобов’язання з попередньої програми макрофінансової допомоги та передбачатимуть посилення боротьби з корупцією. В рамках попередньої програми Україна не виконала 4 умови з 21 – скасування мораторію на експорт лісу-кругляка, запровадження автоматичної системи перевірки електронних декларацій, створення кредитного реєстру в НБУ, який би зафіксував перелік кредитів, та реєстру власності компаній. Втім, в комюніке Єврокомісії зазначається, що з січня 2018 року Україна здійснила деякі з невиконаних раніше заходів. Один з них – створення центрального кредитного реєстру.  В Єврокомісії виділення нової макрофінансової допомоги також пов’язують з продовженням співпраці України з МВФ.  
Уряд України оприлюднив План заходів з виконання Угоди про асоціацію
План заходів встановлює терміни та відповідальність органів влади за виконання конкретних завдань з імплементації Угоди про асоціацію. Найбільші частини Плану стосуються завдань щодо виконання розділу IV Угоди «Торгівля і питання пов'язані з торгівлею» та запуску Зони вільної торгівлі з ЄС. Формально документ був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 25 жовтня 2017 р., однак опублікували його в березні після доопрацювання.

Також нагадаємо, що 28 лютого Кабінет Міністрів та Верховна Рада України схвалили Дорожню картузаконодавчого забезпечення виконання Угоди про асоціацію. Документ включає 57 законопроектів у сфері європейської інтеграції для розгляду Парламентом у 2018-2019 рр.
Україна, Молдова, Польща, Литва, Латвія та Естонія вважають, що «Північний потік-2» робить європейські країни вразливими
Голови парламентів України, Молдови, Польщі, Литви і Латвії підписали листа до голів парламентів європейських країн в якому зазначили, що «Північний потік -2» поглиблює енергетичну залежність ЄС від Росії.  Великою мірою це стосується країн Центральної та Східної Європи, що зберігає їх вразливість. Про підписання цієї заяви повідомив також спікер парламенту Естонії. У спільному листі зазначається, що в разі завершення будівництва трубопроводу, його експлуатація повинна повністю відповідати вимогам законодавства ЄС, особливо положенням Третього енергетичного пакету. Країни-підписанти закликали до швидкого прийняття поправки до газової директиви ЄС, а також її перенесення до національного законодавства для створення єдиного підходу до інфраструктури імпорту природного газу з третіх країн на ринок ЄС.  

Депутати Європарламенту вважають, що ЄС має послабити свою залежність від постачання нафти та газу авторитарними режимами
6 березня Голова Комітету Європарламенту із зовнішніх зв’язків Девід МакАлістер, співголова парламентського комітету асоціації Україна-ЄС Даріуш Росаті та доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер зробили спільну заяву в якій зазначили, що рішення Газпрому зупинити постачання передплаченого газу до України та його заяви про розрив контракту з Нафтогазом свідчить про інструменталізацію Російською Федерацією постачання газу і використання його як засобу політичного тиску. Оскільки це може мати наслідки для енергетичної безпеки ЄС, то Євросоюз мусить послабити свою залежність від постачання нафти та газу авторитарними режимами.
Україна ініціювала застосування механізму раннього попередження кризових ситуацій в енергетиці за Угодою про асоціацію 
1 березня Україна направило ноту ЄС про застосування механізму раннього попередження кризових ситуацій в енергетиці за Угодою про асоціацію. Це пов’язано із небезпекою перебоїв газопостачання до ЄС, оскільки 1 березня «Газпром», ігноруючи контрактні зобов`язання щодо тиску газу в магістральних газопроводах України, опустив його до найменшого значення в 2018 році. Низький тиск в поставках газу з Росії до України для транзиту в ЄС був і раніше, однак в березні через низькі температури та високий внутрішній попит на газ, низький тиск в системі став особливо проблематичним.
 
Єврокомісія провела переговори з представниками української та російської влади. Повідомляється, що всі чинні зобов'язання щодо постачання і транзиту газу до ЄС продовжують виконуватись. Однак, Європейська Комісія залучила Європейську мережу операторів газотранспортних систем (ENTSOG) для моніторингу та допомоги у вирішенні цієї ситуації. Європейська комісія також висунула пропозицію виступити посередником у тристоронньому процесі для врегулювання ситуації. 

Нагадаємо, що 28 лютого, «Нафтогаз України» повідомив про виграш в Стокгольмскому арбітражі проти Газпрому щодо компенсації за недопоставлені Газпромом обсяги газу для транзиту на суму 4,63 млрд дол. За підсумками двох арбітражних проваджень Газпром винен Україні 2,56 млрд. дол

ЄС продовжив санкції проти екс-чиновників України за зловживання службовим становищем, а також інших осіб та організацій за дії, що підривають суверенітет України
5 березня Рада ЄС продовжила санкції, спрямовані на замороження активів 13 колишніх високопосадовців України. Вони вважаються відповідальними за незаконне привласнення державних коштів або зловживання службовим становищем, що завдало збитків бюджету Україну. Санкції подовжено до 6 березня 2019 року. Олена Лукаш та Сергій Клюєв були виключені з цього списку.  

12 березня Рада ЄС також продовжила санкції проти 150 осіб та 38 організацій за дії, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Санкції діятимуть до 15 вересня 2018 року та передбачають замороження активів і заборону в'їзду на територію ЄС.

Дізнатись більше про обмежувальні заходи, які прийняв ЄС у відповідь на кризу в Україні можна тут.

Голови парламентів Грузії, Молдови та України підписали заяву про відданість євроінтеграції
2 березня голови парламентів Грузії, Республіки Молдова та України у рамках Міжпарламентської конференції підписали Спільну заяву в якій підтвердили відданість євроінтеграції. Зазначається, що вона є єдиним та найбільш ефективним механізмом забезпечення безпеки, процвітання та довготермінового стабільного й демократичного розвитку у трьох країнах. Східне партнерство є потужним механізмом для здійснення реформ у цьому напрямку. У заяві також підтверджується, що імплементація Угод про асоціацію та поглиблені і всеохоплюючі зони вільної торгівлі з ЄС є ключовим зобов’язанням для України, Грузії і Молдови.

Під час конференції голова Верховної Ради України Андрій Парубій запропонував створити тристоронню Парламентську Асамблею Україна-Молдова-Грузія за аналогією Парламентської Асамблеї Україна-Литва-Польща, а також обговорити ідею створення спільної військової бригади.
Країни Східного партнерства подали заявок на 1 млрд. євро до Зовнішнього інвестиційного плану ЄС
На реалізацію Зовнішнього інвестиційного плану ЄС у 2018 році виділено 1,5 млрд євро. План був запущений Єврокомісією наприкінці вересня 2017 року для залучення інвестицій до країн Африки та країн-сусідів ЄС з метою  їх сталого розвитку. Наразі ЄС отримав 30 заявок на загальну суму 2,6 млрд. Країни Східного партнерства, зокрема Україна, подали заявок на 1 млрд. євро. В той же час, за словами заступниці керівника Головного директорату Єврокомісії зі зав’язків з країнами-сусідами Катерини Матернової, ЄС наразі має дуже багато двосторонніх проектів підтримки України, а тому механізм Зовнішнього інвестиційного плану ЄС «часто просто немає сенсу використовувати» (Джерело).
Запущена оновлена інституційна структура Східного партнерства
12 березня в Брюсселі офіційно запустили оновлену інституційну структуру ініціативи ЄС «Східне партнерство». Її було затверджено спільною декларацієюСаміту Східного партнерства в листопаді 2017 року. У довідковому матеріалі на сайті Єврокомісії пояснюється, що нова структура інституціонального співробітництва між країнами Східного партнерств та державами-членами ЄС є більш компактною. Перш за все вона спрямована на ефективне впровадження реформ, що забезпечують реальні та відчутні результати для громадян. Новий підхід робить більш важливим залучення країн-партнерів на відповідному рівні, їх здатність та готовність впроваджувати 20 ключових завдань, затверджених на виконання до 2020 року. Основні елементи оновленої структури, платформи і панелі тепер узгоджені з чотирма пріоритетними напрямами «Східного партнерства»: сильніше врядування, сильніша економіка, сильніші взаємозв’язки та сильніше суспільство. Робота платформ і панелей здійснюється під керівництвом міністрів через високопосадовців.
 

Між ЄС та США розгортається торговельна війна
8 березня президент США Дональд Трамп підписав указ про введення 25% мита на імпорт сталі та 10% ввізного мита для імпортного алюмінію. Через 15 днів нововведення мають набрати чинності. Європейський Союз розкритикував це рішення США. За словами очільника Єврокомісії Жан-Клода Юнкера «ЄС реагуватиме твердо та пропорційно для захисту своїх інтересів». В Євросоюзі розглядають контрзаходи, якщо рішення про мита набере чинності. За словами єврокомісара з питань торгівлі Сесілії Мальмстрьом, ЄС може ввести мита на сталь, промислову та сільськогосподарську продукцію (Джерело). За інформацією видання Politico, ЄС може запровадити контрзаходи проти товарів з політично чутливих штатів для республіканців, таких як мотоцикли виробника Harley-Davidson з Вісконсину, апельсиновий сік з Флориди та віскі з Кентуккі, штату лідера більшості в Сенаті США.
 
Європарламентарі підтримали запуск санкційної процедури проти Польщі
Депутати Європарламенту підтримали рішення Єврокомісії активувати санкційну статтю 7 Договору про ЄС проти Польщі та закликали країну усунути загрози верховенству права вдома. Депутати занепокоєні реформою судової системи в країні, що може загрожувати незалежності судів. Європарламентарі також закликали Раду ЄС прийняти швидкі заходи відповідно до положень, викладених в статті 7 (1), яка дозволяє Раді констатувати явну загрозу серйозного порушення державою-членом цінностей ЄС. Така процедура може призвести до позбавлення Польщі права голосу в Раді ЄС.

У свою чергу, країни Балтії виступають проти санкцій Євросоюзу щодо Польщі (Джерело).

Європарламент закликав Єврокомісію та Раду ЄС допомогти 11 країнам ЄС ратифікувати Стамбульску конвенцію
Депутати Європарламенту закликали Болгарію, Хорватію, Чеську Республіку, Грецію, Угорщину, Ірландію, Латвію, Литву, Люксембург, Словаччину та Великобританії ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (Стамбульська конвенція). Європарламентарі пояснюють, що небажання ратифікувати документ часто ґрунтується на неправильному розумінні та хибному тлумаченні використання у Конвенції слова «гендер». Депутати Європарламенту закликали Єврокомісію і Раду ЄС вжити дієвих заходів, щоб допомогти країнам-членам якнайшвидше ратифікувати документ.

Нагадаємо, що Україна також досі не ратифікувала Стамбульску конвенцію. У листопаді 2016 року Верховна Рада України відклала ратифікацію Конвенції та відправила законопроект на доопрацювання в профільний комітет.
Основні цифри
Всього компаній-членів284на 21.11.24
Кількість КУА278на 21.11.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 21.11.24
Кількість ІСІ1819на 21.11.24
Кількість НПФ*53на 21.11.24
Кількість СК*1на 30.09.24
Активи в управлінні КУА, млн грн660 220на 30.09.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 087на 30.09.24