Україна та ЄС провели 4-у зустріч Ради асоціації
8 грудня у Брюсселі Європейський Союз та Україна провели 4-у зустріч Ради асоціації – вперше з часу набуття чинності Угодою по асоціацію. Сторони підбили підсумки прогресу, досягнутого у виконанні Угоди та проведенні реформ, а також наголосили на потребі їхньої активізації. Обговорили пропозицію України щодо подальшої інтеграції в Енергетичний союз, Єдиний цифровий ринок, а також питання Митного союзу між Євросоюзом і Україною. Рада асоціації привітала ключову роль, яку громадянське суспільство відіграє у боротьбі проти корупції та погодилася, що вимоги про декларування статків антикорупційними неурядовими організаціями слід скасувати. Учасники зустрічі наголосили на важливості створення спеціалізованого антикорупційного суду в Україні та гарантуванні його повної незалежності, а також ефективного механізму перевірки електронних декларацій статків. Рада Асоціації підтвердила роль України як стратегічної країни з довготривалого транзиту газу. Було підкреслено важливість якнайшвидшого підписання угоди про Спільний авіаційний простір між ЄС та Україною, відповідно до положень Угоди про асоціацію. Задля ефективної імплементації Угоди про асоціацію Рада асоціації погодилася інтенсифікувати діалог між сторонами щодо оновлення додатків до Угоди та ухвалення нагальних дорожніх карт для наближення українського законодавства до законодавства ЄС, як цього вимагає Угода.
На полях зустрічі було підписано 2 фінансові угоди:- Угода про фінансування програми «Підтримка ЄС для Сходу України». Вона створює правові підстави для її реалізації на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей. Передбачає надання 50 млн. євро для покращення місцевого врядування, економічного відновлення, безпеки громади та соціальної згуртованості.
- Угоду про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Для участі України буде виділено 5 млн. євро. Проекти транскордонного співробітництва в рамках цієї угоди спрямовані на соціально-економічний розвиток української частини Дунайського регіону (Чернівецька, Одеська, Івано-Франківська та Закарпатська області).
В Європейському Союзі закликали українську владу дотримуватися антикорупційних реформ
Наприкінці листопада Національне антикорупційне бюро України звинуватило Службу безпеки та Генеральну прокуратуру в «спланованій диверсії щодо працівників Бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (Детальніше про ситуацію можна дізнатись в статті на Українській правді). Спроба силових органів завадити розслідуванню новостворених антикорупційних органів викликала занепокоєння зі сторони Європейської служби зовнішньої дії, де заявили, що боротьба з корупцією є «ключовим елементом розвитку відносин між Європейським Союзом і Україною». Водночас, 6 грудня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №7362, який посилював вплив ВРУ на антикорупційні органи. Хоча законопроект не було проголосовано, він, тим не менше, викликав критику зі сторони міжнародних партнерів України. Зокрема, в ЄС наголосили, що законопроект «суперечить боротьбі України з корупцією, реформам та зобов'язанням ПДВЛ».
Верховна Рада в першому читанні прийняла за основу законопроект, що суперечить ЗВТ з ЄС
7 грудня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №7206, також відомий як «Купуй українське». Законопроектом пропонується змінити процедуру оцінки тендерних пропозиції – в загальній оцінці тендерних пропозицій питома вага місцевої складової має бути не нижче 20%. В ЄС підкреслюють, що законопроект порушує взяті Україною зобов'язання в рамках ЗВТ з ЄС та СОТ, а також послаблює створену в Україні систему державних закупівель Prozorro. Аналогічну оцінку законопроекту надало і Міністерство економічного розвиту і торгівлі України. Українські економічні експерти підкреслюють, що «обмеження доступу до українських ринків є ізоляціоністською економічною політикою та порушує низку міжнародних договорів, включаючи принципи, закріплені у наших договорах з ЄС».
Детальніше про те, чому законопроект суперечить Угоді про асоціацію та як Україна мала б вирішувати подібні питання читайте в статті «Курс на протекціонізм: чим загрожує законопроект «Купуй українське». Стаття підготовлена за підтримки проекту «Громадська Синергія».
УНП прийняла звернення щодо дотримання євроінтеграційних зобов’язань України у питаннях боротьби з корупцією та законодавства про державні закупівлі
Громадські організації, що входять до Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП) в заяві до Президента, Прем’єр-міністра, Голови ВРУ та народних депутатів України виразили занепокоєння спробою української влади встановити контроль над антикорупційними органами країни та врозріз Угоді про асоціацію внести зміни до законодавства в сфері державних закупівель. Громадські організації УНП закликали народних депутатів не підтримувати при подальшому розгляді законопроект «Купуй українське, плати українцям», положення якого суперечать Угоді про асоціацію та зоні вільної торгівлі між Україною та ЄС, а всі питання, що стосуються захисту національних виробників вирішувати через консультації з міжнародними партнерами. Припинити тиск на антикорупційні органи, а також громадські організації й громадських активістів, які борються з корупцією та скасувати для останніх поправки до закону про електронне декларування статків. УНП також закликала українську владу в подальшому проводити широкі експертні консультації з представниками громадянського суспільства щодо законопроектів, які стосуються виконання положень Угоди про асоціацію, дотримання критеріїв Плану дій з візової лібералізації та 20 досягнень до 2020 року в рамках ініціативи «Східне партнерство».
За січень-жовтень 2017 р. експорт товарів з України до ЄС зріс на 30,3%
За даними Державної служби статистики, експорт українських товарів за січень-жовтень 2017р. становив 35,18 млрд. дол. США, імпорт – 39,75 млрд. дол. Порівняно із січнем-жовтнем 2016 р. експорт збільшився на 20,9% (на 6,07 млрд. дол.), імпорт – на 27,4% (на 8,54 млрд. дол.). Найбільшим експортним ринком для України залишається ринок ЄС – 40,2% від загального обсягу експорту та складає 14,16 млрд. дол. США. У порівнянні з таким самим періодом в 2016 році експорт до країн ЄС зріс на 30,3%.
З 1 лютого 2018 року Україна набуде статусу повноправного учасника в Пан-Євро-Мед
Україна передала документи про приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) до Генерального Секретаріату Ради ЄС. Відтак, з 1 лютого 2018 року країна набуде статусу повноправного учасника Конвенції. Вона дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину та комплектуючі одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями – ввозити товари за зниженою або нульовою ставкою ввізного мита. Можливість приєднання України до Конвенції передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Пан-Євро-Мед об’єднує країни ЄС, ЄАВТ, Туреччину, Албанію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію, Чорногорію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Марокко, Палестину, Сирію, Туніс, Фарерські острови, Молдову. Частка українського експорту до країн-учасниць Пан-Євро-Мед складає понад 50%, з них 40% - до країн ЄС.
ЄС виділив Україні 2 млн. євро на підтримку реформи енергосектору
22 грудня Європейський Союз надав Україні 2 млн. євро з максимальних 5 млн. на підтримку реформи енергосектору. Транш становить лише 40% від максимального розміру через повільний прогрес у проведенні реформ. Зокрема, затримки пов'язані з реформою ринку електричної енергії, створенням системи запасів нафти та нафтопродуктів, а також моніторингом якості палива (Джерело).
За півроку дії безвізового режиму 355 тисяч українців скористалися спрощеною системою подорожей
За півроку дії безвізового режиму з країнами ЄС Держприкордонслужба на кордоні оформила 355 тис. громадян України, які подорожували за спрощеною системою. Більше 128 тис. українців використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227 тис. подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямували через морські пункти пропуску. В рамках безвізу, найбільше українці прямували через кордон з Польщею та Румунією – майже 90 тис. та 65 тис. осіб відповідно. Загалом спільний кордон з ЄС перетнули 64% безвізовиків. Нагадаємо, що 11 червня 2017 року Україна отримала безвізовий режим – громадяни отримали право на короткострокове відвідування країн ЄС (окрім Великобританії та Ірландії), а також Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії без віз.
Єврокомісія оприлюднила перший звіт в рамках нового механізму призупинення безвізових режимів
20 грудня Єврокомісія опублікувала перший звіт в рамках нового механізму призупинення безвізових режимів. Він оцінює функціонування безвізу з західнобалканськими країнами та країнами СхП (Молдова, Грузія, Україна). В звіті повідомляється, що загалом критерії візової лібералізації в Україні продовжують виконуватися. Однак, з огляду на останні події, потрібно вжити негайних дій, щоб забезпечити повну імплементацію і стабільність вже здійснених реформ, зокрема, у контексті антикорупційних вимог. В звіті говориться, що Україні необхідно посилити співпрацю з відповідними установами ЄС для запобігання ризикам нерегулярної міграції, скасувати поправки щодо електронного декларування антикорупційних активістів та ін.
Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовної статті закону про освіту
11 грудня Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовних положень закону України «Про освіту» (переклад висновків). Закон викликав жорстку критику України з боку західних сусідів, зокрема, Угорщини, яка вважає, що він зменшує права угорської меншини на освіту рідною мовою, та вимагає змінити статтю 7 закону, яка стосується мов викладання. В рішенні комісії говориться, що стаття 7 закону є рамковим законодавчим актом та не визначає, як саме мають імплементуватися її положення, відповідно залишається багато можливостей для її тлумачення та застосування закону таким чином, як це більше відповідає потребам захисту національних меншин. Венеціанська комісія привітала готовність української влади використовувати такі можливості. В ЄС, в свою чергу, наголосили, що рекомендації Венеціанської комісії повинні бути враховані в повній мірі, як зобов'язалася Україна.
Вступ України до ЄС підтримують 59% мешканців України – соціологічне опитування
Вступ України до Європейського Союзу підтримують 59% мешканців України, 26% – проти, 11% – не визначилися. Найвищий рівень підтримки ідеї вступу до ЄС серед мешканців Заходу (81%), найнижчий – на Сході (39%). Соціологічне опитуванняпроводилось 22-30 листопада 2017 р. соціологічною групою «Рейтинг».
Консультативна місія ЄС в Україні відкриє своє представництво в Одесі
Рада ЄС прийняла рішення про відкриття представництва Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM) в Одесі та виділила з цією метою біля 1,26 млн. євро. Таким чином, EUAM, головний офіс якої розташований у Києві, матиме три регіональних представництва: в Одесі, а також у Львові та Харкові. EUAM працює над зміцненням та підтримкою реформи в державних установах, таких як поліція, інші правоохоронні органі та судовій сфері, зокрема, прокуратурі. |
|
Біржові курси
Фондових бірж України
5 порад: як зробити більше зі своїми заощадженнями