Україна ініціює аналіз додаткових можливостей економічної співпраці з ЄС. Брюссель не готовий.
Україна
ініціюватиме аналіз можливого розвитку умов торгівлі з Європейським Союзом, перегляд умов доступу на європейський ринок та приєднання до митного союз. Про це за підсумками ІІ засідання Комітету асоціації Україна-ЄС в торговельному складі повідомила Торговий представник України Наталія Микольська. МЕРТ виходить з тієї позиції, що переговірний процес про вільну торгівлю з ЄС був завершений ще в 2012 році і з того часу структура економіки України та Євросоюзу зазнала змін. Проте в ЄС ці ініціативи поки що не знаходять значної підтримки, як серед українських урядовців та експертів. Зокрема, голова Представництва ЄС Хюг Мінгареллі
вважає, що питання про перегляд квот для ЄС є болючим, оскільки Союз ще не вийшов повністю з кризи. А митний союз з Україною в ЄС
розглядають як довгостроковий варіант, що не має його робити «мобілізуючим чинником у короткостроковій перспективі».
ЄС запровадив антидемпінгові мита на імпорт сталі гарячої прокатки з України
6 жовтня Європейський Союз запровадив антидемпінгові мита на імпорт сталі гарячої прокатки з України, Росії, Бразилії та Ірану. Це пов’язано з тим, що частка сталі гарячого прокату з цих країн на ринку ЄС зросла з 7,5% у 2013 році до 12,6% в середині 2016 року, а ціни на сталь знизилися на чверть. Щодо всіх українських виробників сталі мито було визначено у розмірі 19,4 відсотка від вартості сталі. (
Джерело) Варто зазначити, що Європейський Союз наразі розробляє додаткові механізми захисту своїх виробників. Так, 3 жовтня переговірники від Європарламенту та Ради ЄС досягли
згоди внести зміни до європейського антидемпінгового та антисубсидиційного законодавства. Воно покликане захистити європейських виробників в рамках міжнародних зобов'язань ЄС у Світовій організації торгівлі. Очікується, що нове законодавство запрацює до кінця року.
Венеціанська комісія та ЄС підтримали створення антикорупційного суду в Україні
Європейська комісія «За демократію через право» прийняла висновки щодо двох законопроектів Верховної Ради про створення антикорупційних органів. Венеціанська комісія розкритикувала проект закону про створення антикорупційних палат в існуючих судах та підтримала законопроект про створення окремого антикорупційного суду. Проте останній ще має бути допрацьований. В свою чергу, в представництві ЄС також
наголосили, що «Вищий спеціалізований антикорупційний суд повинен бути створений як незалежна і окрема установа від існуючої структури судової влади». Більше того, Представництво виразило готовність сприяти прозорості процесу відбору суддів.
Детальніше про позицію влади та висновки Венеціанської комісії щодо антикорупційного суду читайте у статтях нижче:
Загроза з Венеції: хто переконав Порошенка підтримати ідею антикорупційного суду (Європейська правда)
Антикорупційний суд та неординарні рішення: що доручила Україні Венеціанська комісія (Європейська правда)
ПАРЄ прийняла резолюцію щодо нового закону України про освіту
12 жовтня ПАРЄ ухвалила
резолюцію, що виражає стурбованість Асамблеї з приводу положень про навчання мовами національних меншин у новому Законі про освіту. Асамблея висловила жаль у зв'язку з тим, що не було ніяких реальних консультацій з представниками національних меншин. На думку ПАРЄ «нове законодавство, схоже, не відповідає належному балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин» та призводить до значного скорочення прав раніше визнаних національних меншин щодо їх власної мови в освіті. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Резолюція ПАРЄ носить рекомендаційний характер. Наразі Україна очікує рішення Венеціанської комісії щодо закону про освіту та заявляє про свою готовність врахувати її висновки в законі. Новий закон про освіту став об’єктом для критики сусідніх країн: Румунії, Болгарії, Греції, Польщі, Молдови та Росії. Та найгостріша критика була з боку Угорщини.
Європарламент прийняв резолюцію щодо ситуації в анексованому Криму
5 жовтня Європейський Парламент прийняв
резолюцію, якою звинуватив Росію в порушенні прав людини в анексованому Криму, зокрема щодо кримських татар. Європарламентарі виступили з вимогою звільнити незаконно засуджених активістів, які виступали проти анексії Криму. ЄП заявив, що проти всіх осіб, звинувачених у грубих порушеннях прав людини, мають бути введені санкції. Парламентарі закликали ЄСПЛ у пріоритетному порядку розглядати всі позови, подані з Криму. В резолюції говориться про підтримку територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Також міститься занепокоєння з приводу мілітаризації кримського півострову, що загрожує регіональній та загальноєвропейській безпеці.
Країни-партнери ЄС приєднались до санкцій, введених за підрив територіальної цілісності України
Україна, Албанія, Чорногорія та Норвегія
приєдналися до санкцій ЄС проти 149 осіб – переважно росіян, та 38 компаній, чиї дії підривали територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Санкції були введені Європейським Союзом в березні 2014 року та подовжені у вересні 2017 року до 15 березня 2018 року. Обмежувальні заходи передбачають замороження активів та заборону на в’їзд.
Соціологічне опитування про ставлення українців до безвізового режиму«Динаміка міграційних настроїв українців». Опитування проведено соціологічною групою «Рейтинг» в період з 8-18 вересня 2017 року. Один з фокусів дослідження – ставлення українців до безвізового режиму та його наслідки для України.
Біржові курси
Фондових бірж України
5 порад: як зробити більше зі своїми заощадженнями