Д.Леонов: Інвестор очікує закінчення податкової реформи та мораторію на внесення змін у Податковий кодекс України

Інвестор очікує закінчення податкової реформи та мораторію на внесення змін у Податковий кодекс України, наголосив Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов у своєму виступі 26 березня на «круглому столі», організованому Комітетом Верховної Ради України з питань податкової та митної політики з метою обговорення актуальних питань проведення податкової реформи в Україні.

Головуючий Ради УАІБ підкреслив, що остаточний варіант проекту змін до Податкового кодексу України має бути узгоджений з бізнес спільнотою та містити норму про мораторій на внесення змін до тексту ПКУ протягом п’яти років, крім випадків, коли такі зміни: знижують податковий тиск на платників податків, покращують систему адміністрування податків або стосуються оподаткування нових видів економічної діяльності, законодавче врегулювання яких виникло після запровадження мораторію на зміни до ПКУ (але лише в одному пакеті законопроектів разом з такими змінами). Неприпустимим, на думку Д. Леонова, є існуюча практика внесення до ПКУ норм, які визначають оподаткування суб’єктів, або операцій, які ще не врегульовані базовим законодавством. Це призводить до викривлення регулювання їхньої діяльності та замість забезпечення її ефективності веде до підлаштування її під наявні податкові норми.

Дмитро Леонов запропонував змінити формат надання податкових консультацій, які сьогодні надає Державна фіскальна служба України. Враховуючи конфлікт інтересів, притаманний фіскальним органам, орієнтованим насамперед на збільшення податкових надходжень, функцію надання податкових роз’яснень доцільно покласти на профільний комітет ВРУ. При цьому, хибну практику надання індивідуальних податкових консультацій необхідно взагалі скасувати.

Також треба збалансувати податкову, фінансову та економічну політику держави. Необхідно чітко визначити пріоритет залучення інвестицій та економічного ефекту від їх функціонування для громадян, бізнесу та держави. Фіскальні інтереси держави мають реалізуватися за рахунок збільшення бази оподаткування внаслідок зростання економічної діяльності, забезпеченої інвестиційними ресурсами. Це вимагає змінити ставлення до інвестора, починаючи з фізичної особи, не як до багатія, а як до джерела залучення інвестицій. «Наявність у фізичної особи депозитного вкладу або інших форм заощаджень – це не єдина ознака заможності. Запроваджені з початку року підвищені ставки  оподаткування пасивних доходів фізичних осіб – це знищення основного потенціалу формування вітчизняного інвестора», - зазначив він. Ставки оподаткування інвестиційних доходів мають бути щонайменш базовими або взагалі пільговими.

Головуючий Ради УАІБ звернув увагу на проблеми, які виникли у зв’язку із зближенням податкового та бухгалтерського обліків, зокрема, щодо виникнення внаслідок девальвації національної валюти віртуальних курсових різниць при переоцінці іноземної валюти, також переоцінок фінансових активів, з яких відтепер потрібно сплачувати податок. Ці норми ПКУ мають бути скасовані, оскільки відвертають інвесторів внаслідок оподаткування у них, окрім фактично отриманих доходів, також доходів умовно вірогідних.

Серед інших проблемних для інвесторів питань Д.Леонов назвав наявну практику запровадження податків на обіг фінансових активів, які фактично унеможливлюють ефективну діяльність інституційних інвесторів та портфельного інвестування взагалі. Зокрема, наявне оподаткування операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яке здорожчує інвестиції та унеможливлює їх валютну диверсифікацію. Наголосив він також на необхідності забезпечення рівності умов оподаткування для однотипних доходів інвесторів.

Д.Леонов підкреслив важливість значення для країни відновлення довіри внутрішніх інвесторів, які допоможуть запустити інвестиційні процеси в Україні, і стануть  позитивним сигналом для зовнішнього інвестора.  

На круглому столі, у якому взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, бізнес-асоціацій та суб'єктів господарювання, науковці та фахівці, обговорювалися також питання реформування ЄСВ та ПДФО, нульового декларування для фізичних осіб, дисбалансів у рентних платежах, вдосконалення акцизів, дерегуляції, електронного адміністрування ПДВ, тощо.