Боротьба з фіктивністю на фондовому ринку потребує комплексного підходу

Представники Української асоціації інвестиційного бізнесу взяли участь у круглому столі «Фіктивність та ефективність на фондовому ринку», присвяченому обговоренню концептуальних підходів та правових засад боротьби з фіктивністю на ринку цінних паперів, який 30 вересня відбувся у Торгово-промисловій палаті України.

Учасники круглого стола обговорили ситуацію, що склалася після набуття чинності нового Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР №980 від 10.07.2015 р.

За попередніми підрахунками експертів, при впровадженні зазначених норм щодо фіктивності цінних паперів, акції більш як тисячі реально працюючих підприємств можуть опинитися поза законом. Це унеможливить їх доступ до залучення інвестицій і зашкодить діловій репутації. Виходом із цієї ситуації може стати запровадження альтернативних підходів до вирішення проблеми фіктивності на ринку цінних паперів.

Член НКЦПФР Дмитро Тарабакін повідомив, що вирішенням проблеми фіктивності на фондовому ринку регулятор займається вже багато років. За останні півтора року обсяг операцій з нереальними активами сягнув 420 млрд. грн., що змусило Комісію активізувати свою діяльність. У результаті на ринку цінних паперів було зупинено обіг активів загальним обсягом 500 млрд. грн., що дорівнює 25% від ВВП України.

Регулятор має намір і надалі очищувати організований ринок та запроваджувати на ньому європейські стандарти у відповідності із Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС. При цьому, на думку Д. Тарабакіна, на вітчизняному ринку має працювати лише одна фондова біржа з прозорими механізмами ринкового ціноутворення. Також він підкреслив, що боротьба з фіктивністю є однією з складових системних реформ, які зараз впроваджуються на фондовому ринку України.

Зі свого боку, член НКЦПФР Ігор Назарчук зауважив, що в цілому Комісією зупинено обіг цінних паперів 82 емітентів. Такими, що відповідають ознакам фіктивності, визнано лише 12 емітентів. Ці рішення приймалися ще на основі старого Положення. Паралельно регулятор розглядає 51 справу щодо маніпулювання на фондовому ринку.

Нове Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, ще не використовується. Воно почне працювати після подання емітентами нової звітності. За словами І.Назарчука, регулятор виважено підходить до встановлення ознак фіктивності і ретельно аналізує кожного емітента.

Аналізуючи ці процеси, Головуючий ради УАІБ Дмитро Леонов нагадав, що поняття «фіктивність» у вітчизняному законодавстві міститься у Цивільному, Кримінальному та Податковому кодексах, а також у законі «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Однак, відсутнє законодавче визначення терміну «фіктивний емітент» та не регламентовані правові наслідки віднесення емітента до такої категорії.

Існуючий механізм боротьби із фіктивністю на ринку цінних паперів не є комплексним, повністю законодавчо врегульованим та ефективним. Об’єктивними можна вважати лише три з десяти ознак фіктивності, встановлених новим Положенням НКЦПФР, а інші є достатньо суперечливими.

Наслідками прийняття НКЦПФР рішень про включення емітентів до списку фіктивних, є зупинка обігу всіх їхніх цінних паперів. Найбільші втрати від знецінення цінних паперів емітента несуть інвестори, а емітент продовжує свою господарську діяльність чи окремі її види, діяльність емітента як юридичної особи не припиняється.

На переконання Д.Леонова, у процесі очищення ринку необхідно застосовувати комплексний підхід. Зокрема, було б доцільним запровадження поетапних заходів (без зворотної дії в часі для добросовісних вигодонабувачів) щодо виведення з ринку «сміттєвих» фінансових інструментів. НКЦПФР має бути наділена функціями щодо ініціювання припинення діяльності емітента при здійсненні ним фіктивного підприємництва, проведення розслідувань та застосування санкцій з метою припинення обігу фіктивних фінансових інструментів та виконання фіктивних операцій з цінними паперами.

Для визначення та припинення подібної діяльності мають застосовуватися окремі процедури, в т. ч. судові. Всі рішення органів державної та/або судової влади щодо визнання фіктивними емітентів або цінних паперів повинні набувати чинності тільки після оприлюднення. При цьому Дмитро Леонов підкреслив, що УАІБ готова ефективно співпрацювати з Комісією у цьому напрямку і вже має відповідні пропозиції.

За словами генерального директора УАІБ Андрія Рибальченка, необхідно в рамках чинного законодавства шукати найбільш ефективні механізми боротьби з фіктивністю на ринку цінних паперів. Треба мати на увазі, що всі емітенти, цінні папери яких визнано фіктивними, пройшли процес реєстрації емісії цінних паперів у НКЦПФР. Тому, на думку А.Рибальченка, важливим кроком має стати вдосконалення механізмів такої реєстрації з метою закриття входу на фондовий ринок фіктивним емітентам.

На круглому столі також йшлося про роль рейтингових агентств у виявленні фіктивних емітентів. Як зауважив головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран, робоча група, створена при Громадській раді НКЦПФР, розробила пропозиції щодо внесення змін до «Правил визначення уповноваженим рейтинговим агентством рейтингової оцінки». Ними, зокрема, передбачається проведення рейтинговими агентствами аналізу емітентів на предмет фіктивності, а також вимога щодо відкликання ними інвестиційних рейтингів емітентів, чиї цінні папери визнано фіктивними.

На думку В.Шапрана, Комісії потрібно застосовувати більш гнучкий аналіз емітентів та, можливо, безпосередньо звертатися до них перед тим, як включати їх до списку фіктивних. При цьому він відзначив необхідність боротьби на державному рівні з причинами появи фіктивних цінних паперів та з’ясування підстав появи попиту на них.

Особливу увагу питанням фіктивності на фондовому ринку сьогодні приділяє Торгово-промислова палата України. Голова комітету підприємців ринку фінансових послуг ТПП Олег Лиховид повідомив, що Палата представляє інтереси 9 тис. підприємств, що працюють у реальному секторі економіки. Багато з них є емітентами цінних паперів. Враховуючи це, Комітет тримає на постійному контролі питання фіктивності. Не менш важливою є й проблема маніпулювання на фондовому ринку, яка разом із фіктивністю завдає значної шкоди інвесторам. Їх вирішення важливе і з точки зору проведення пенсійної реформи, адже пенсійні кошти потребуватимуть більш високого рівня захисту.